Постанова № 58102593, 31.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2016 року

справа № 2а-0870/7752/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року по справі №2а-0870/7752/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Межрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року відмолено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000820808 від 15.06.2011 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 270129,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, дійшов необґрунтованого висновку щодо пов’язаності оскарженого податкового повідомлення-рішення з повідомленням-рішенням, яке було предметом оскарження в іншій справі і, як наслідок, ухвалив необґрунтоване рішення.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" є правонаступником Державного підприємства “Запорізькій титано-магнієвий комбінат” (код 00194731), яке, у свою чергу, створено внаслідок реорганізації Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”.

У період з 05 травня 2011 року по 26 травня 2011 року посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства “Запорізькій титано-магнієвий комбінат” (код ЄДРПОУ 00194731) з питання достовірності нарахування від’ємного значення податку на додану вартість за лютий 2011 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у січні 2009 р., березні 2010р., квітні2010 р., червні 2010 р., серпні 2010 р., вересні 2010 р., жовтні 2010 р., листопаді 2010 р., грудні 2010 року та січні 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки №124/08-08/00194731 від 30.05.2011.

Проведеною перевіркою встановлено порушення підприємством вимог:

- п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4а ст.200 Податкового кодексу України, п.п. 7.7.1 Порядку заповнення і подачі податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 в результаті чого завищено заявлену за лютий 2011 року суму бюджетного відшкодування на загальну суму 338333,00 грн.

- п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4б ст.200 Податкового Кодексу України, п.п. 7.7.1 Порядку заповнення і подачі податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 26Декларації) на загальну суму 18 742 423,00 грн., у тому числі: на суму 214 533,00 грн. (від'ємне значення січня 2009 року); на суму 103 513,00 грн. (від'ємне значення лютого 2009 року); на суму 1 126 867,00 грн. (від'ємне значення квітня 2009 року); на суму 1 179 772,00 грн. (від'ємне значення травня 2009 року); на суму 1 886 024,00 грн. (від'ємне значення червня 2009 року); на суму 2 185 966,00 грн. (від'ємне значення липня 2009 року); на суму 1 550 357,00 грн. (від'ємне значення серпня 2009 року); на суму 88 407,00 грн. (від'ємне значення вересня 2009 року); на суму 569 347,00 грн. (від'ємне значення жовтня 2009 року); на суму 1 538 181,00 грн. (від'ємне значення листопада 2009 року); на суму 1 810 479,00 грн. (від'ємне значення грудня 2009 року); на суму 1 550 197,00 грн. (від'ємне значення січня 2010 року); на суму 1 301 943,00 грн. (від'ємне значення лютого 2010 року); на суму 1 091 499,00 грн. (від'ємне значення березня 2010 року); на суму 749 684,00 грн. (від'ємне значення квітня 2010 року); на суму 1 593 430,00 грн. (від'ємне значення травня 2010 року); на суму 134 680,00 грн. (від'ємне значення червня 2010 року); на суму 67 544 грн. (від'ємне значення січня 2011 року).

Не погодившись з висновками Акту перевірки №124/08-08/00194731 від 30.05.2011р., Державне підприємство “Запорізькій титано-магнієвий комбінат” подало заперечення за №11/13-2052 від 02.06.2011р., за результатами розгляду яких СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі надала відповідь за №4761/10/08-08 від 09.06.2011р., якою частково задовольнила заперечення позивача в частині несплаченої суми від’ємного значення ПДВ, яка не була задекларована платником податків до відшкодування у лютому 2011 р., відповідно суму порушення щодо завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року зменшено на 68204,00 грн., а суму порушення щодо завищення залишку від’ємного значення з податку на додану вартість (рядок 26 Декларації) збільшено на 68204,00 грн., в іншій частині - залишила без змін.

З огляду на наведене, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі вирішено висновки Акту перевірки №124/08-08/00194731 від 30.05.2011 року викласти в наступній редакції:

- п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4а ст.200 Податкового кодексу України, п.п. 7.7.1 Порядку заповнення і подачі податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 в результаті чого завищено заявлену за лютий 2011 року суму бюджетного відшкодування на загальну суму 270 129,00 грн.

- п. 198.3 ст.198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4б ст.200 Податкового Кодексу України, п.п. 7.7.1 Порядку заповнення і подачі податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 26Декларації) на загальну суму 18 810 627,00 грн., у тому числі: на суму 214 533,00 грн. (від'ємне значення січня 2009 року); на суму 103 513,00 грн. (від'ємне значення лютого 2009 року); на суму 1 126 867,00 грн. (від'ємне значення квітня 2009 року); на суму 1 179 772,00 грн. (від'ємне значення травня 2009 року); на суму 1 886 024,00 грн. (від'ємне значення червня 2009 року); на суму 2 185 966,00 грн. (від'ємне значення липня 2009 року); на суму 1 550 357,00 грн. (від'ємне значення серпня 2009 року); на суму 88 407,00 грн. (від'ємне значення вересня 2009 року); на суму 569 347,00 грн. (від'ємне значення жовтня 2009 року); на суму 1 538 181,00 грн. (від'ємне значення листопада 2009 року); на суму 1 810 479,00 грн. (від'ємне значення грудня 2009 року); на суму 1 550 197,00 грн. (від'ємне значення січня 2010 року); на суму 1 301 943,00 грн. (від'ємне значення лютого 2010 року); на суму 1 091 499,00 грн. (від'ємне значення березня 2010 року); на суму 749 684,00 грн. (від'ємне значення квітня 2010 року); на суму 1 593 430,00 грн. (від'ємне значення травня 2010 року); на суму 134 680,00 грн. (від'ємне значення червня 2010 року); на суму 135 748,00 грн. (від'ємне значення січня 2011 року).

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000820808 від 15.06.2011 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 270129,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження у цій справі.

Крім цього, за результатами перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000870808 від 15.06.2011 року, яким підприємству зменшено суму від’ємного значення ПДВ у розмірі 18810627,00 грн. за лютий 2011 року та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0000870808 оскаржувалось підприємством в іншій справі (справа №2а-0870/7753/11).

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2015 по справі №2а-0870/7753/11 прийнято відмову від адміністративного позову та закрито провадження у справі. Відповідно до зазначеної ухвали суд розглянув заяву позивача про відмову від позову, у зв'язку із тим, що відпали підстави, що слугували зверненням до суду та дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0000820808 від 15.06.2011 року, яке є предметом оскарження у цій справі, є похідним від податкового повідомлення-рішення №0000870808, оскільки від’ємне значення, яке заявлено позивачем до бюджетного відшкодування у лютому 2011 року, визначено з урахуванням сум від’ємного значення, розмір якого зменшено податковим повідомленням-рішенням №0000870808.

З цих підстав суд першої інстанції зазначив, що відмовляючись від позову у справі №2а-0870/7753/11), позивач фактично визнав правомірність зменшення відповідачем суми від’ємного значення ПДВ за лютий 2011 року, у зв’язку з чим відсутні підстави для включення до бюджетного відшкодування від’ємного значення за цей період.

З такими підставами для відмови у задоволенні позову колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення у цій справі є похідним від податкового повідомлення-рішення №0000870808.

Суд першої інстанції зазначає, що сума від’ємного значення 18 810 627,00грн., яка зменшена податковим повідомленням-рішенням №0000870808 складається із суми 18 674 879,00 грн. (не враховано результати попередньої перевірки) та із суми 135 748,00 грн. (придбання матеріалів від постачальників, які виступають "транзитерами").

З цього приводу слід зазначити, що сума 135 748.00 грн. - несплачена за отримані матеріали постачальникам ТОВ "КМП" та ТОВ “Аріар”, в зв'язку з чим не була задекларована позивачем до відшкодування з бюджету, а склала залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації з ПДВ за лютий 2011р.) Вказане підтверджується відповіддю на заперечення, згідно якого "заперечення позивача частково задоволено в частині несплаченої суми від’ємного значення ПДВ, яка не була задекларована платником податків до відшкодування у лютому 2011р.. відповідно суму порушення щодо завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість зменшено на 68204,00 грн.. а суму порушення щодо завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 26 Декларації) збільшено на 68 204.00 грн...'’.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем було включено до розрахунку бюджетного відшкодування за лютий 2011 року загальну суму 270 129,00 грн. за рахунок від’ємного значення січня 2011 року, а також за рахунок від’ємного значення січня 2009 р., березня 2010р., квітня 2010р., червня 2010р., серпня 2010р., вересня 2010р., жовтня 2010р., листопада 2010р., грудня 2010 року".

Такі висновки суд першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до рядка 25.1 Декларації з ПДВ за лютий 2011р. “сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку” складає 4 605 003 грн. (т.1 а.с.58). Додатком 18 до Акту перевірки №124 підтверджено, що сума, задекларована до відшкодування в лютому 2011р. складається:

за рахунок від'ємного значення січня 2009р. в розмірі 8333 грн. (яка підтверджена Актом перевірки № 124),

за рахунок від’ємного значення березня 2010р. в розмірі 316647грн.(яка підтверджена Актом перевірки №124),

за рахунок від’ємного значення квітня 2010р. в розмірі 384 грн. (яка підтверджена Актом перевірки № 124),

за рахунок від’ємного значення червня 2010р. в розмірі 70162 грн. (яка підтверджена Актом перевірки № 124),

за рахунок від’ємного значення серпня 2010р. в розмірі 34496 грн. (яка підтверджена Актом перевірки № 124),

за рахунок від’ємного значення вересня 2010р. в розмірі 106142 грн. (яка підтверджена Актом перевірки № 124),

за рахунок від’ємного значення жовтня 2010р. в розмірі 19536 грн. (яка підтверджена Актом перевірки № 124),

за рахунок від’ємного значення листопада 2010р. в розмірі 150836 грн. (яка підтверджена Актом перевірки № 124),

за рахунок від’ємного значення грудня 2010 року в розмірі 1950086 грн. (яка підтверджена Актом перевірки № 124).

за рахунок від’ємного значення січня 2011р. в розмірі 1 610 048 грн., (яка зменшена за результатами Акта перевірки № 124 на суму 270 129 грн.).

За результатами перевірки встановлено відхилення (-338333грн.) за рахунок від’ємного значення січня 2011 року. З урахуванням розгляду заперечень позивача на акт перевірки, таке відхилення, як зазначено вище, зменшено на суму 68204,00 грн. і відповідно становить суму 270 129грн. Саме на вказану суму ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що до розрахунку бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на загальну суму 270 129,00 грн. також включено від’ємне значення січня 2009 р., березня 2010р., квітня 2010р., червня 2010р., серпня 2010р., вересня 2010р., жовтня 2010р., листопада 2010р., грудня 2010 року", є необґрунтованими. Зменшені суми бюджетного відшкодування стосуються від’ємного значення січня 2011 року.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що сума залишку від’ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 18810627грн. (ППР №0000870808) не вплинув на розрахунок суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року в розмірі 270129,0грн., яку зменшено на підставі ППР №0000820808, що є предметом оскарження у цій справі.

Сума бюджетного відшкодування за лютий 2011 року у розмірі 270129,0грн., яку зменшено оскарженим податковим повідомленням-рішенням, визначена враховуючи сплачений податок на додану вартість у ціні товару, що поставлявся на адресу позивача від ТОВ «КМП» та ТОВ «Аріар». Оскільки, за позицією відповідача, господарські операції між позивачем та вказаними постачальниками є нереальними, то позивач неправомірно сформував податковий кредит по цим операціям і, як наслідок, завищив бюджетне відшкодування за лютий 2011 рік на суму 270129,0грн. Така позиція ДПІ, зокрема, викладена в запереченнях на позов (т.1 а.с.178-181) та фактично підтверджена представником відповідача під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Вказуючи на неправомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «КМП» та ТОВ «Аріар», в акті перевірки ДПІ зазначала наступне.

По взаємовідносинам з ТОВ «Аріар»: відповідно до податкової інформації підприємство в січні 2011 року виступає вигодотранспортуючим суб’єктом. (Чому тільки у січні 2011 року відповідачем не обгрунтовано). Згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по ланцюгу постачання встановлено постачальників, які за місцем реєстрації не знаходяться, мають не значну кількість трудових та виробничих ресурсів, не декларують своїх податкових зобов’язань (стор.4 Акту перевірки). З цих підстав, ДПІ робить висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Аріар».

По взаємовідносинам з ТОВ «КМП» податкова служба зазначає аналогічні обставини, а саме те, що у січні 2011 році ТОВ «КМП» виступає вигодотранспортуючим суб’єктом та серед його постачальників є підприємства із незначною кількістю трудових та виробничих ресурсів (стор.5 Акту). З цих підстав, ДПІ вказує на нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «КМП».

Таким чином, з огляду на позицію ДПІ щодо нереальності здійснення спірних господарських операцій та враховуючи приписи ст..138 КАС України, визначальним у цій справі є доведення (спростування) факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «КМП» та ТОВ «Аріар», і відповідно визначення правомірності формування податкового кредиту та визначення розміру від’ємного значення, яке заявлено до бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що в межах цивільно-правового договору, укладеного між Казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Покупець) та ТОВ «Аріар» (Постачальник) від 23.12.2010р. №360/5, у січні 2011 року на адресу позивача був поставлений товар – Вапно комове ИФ2-1.

Про фактичну поставку товару свідчать рахунки-фактури № АП-0000002 від 11.01.2011p., №АП-0000001 від 06.01.2011р., № АП-0000001 від 06.01.2011р., №АП-0000003 від 12.01.2011р.; видаткові накладні № АП-0000002 від 11.01.2011р., № АП-0000007 від 24.01.2011р., № АП-0000004 від 17.01.2011р., № АП-0000005 від 18.01.2011р., № АП-0000001 від 06.01.2011р., № АП-0000001 від 06.01.2011р., № АП-0000003 від 12.01.2011р.; податкові накладні від 06.01.2011р. № 1, від 24.01.2011р. № 7, від 18.01.2011р. № 5, від 12.01.2011р. № 3, від 11.01.2011р. № 2, від 17.01.2011р. № 4; виписка з книги виданих довіреностей на отримання ТМЦ; розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями. Отриманий товар оприбуткований на складі Покупця, про що свідчать надані прибуткові ордера № 2011-52 від 12.01.2011р., № 2011-223 від 24.01.2011р., № 2011-99 від 17.01.2011р., № 2011 -154 від 20.01.2011р., № 2011-15 від 06.01.2011р., № 2011-65 від 13.01.2011р..

В подальшому, придбаний позивачем товар використовувався у власній господарський діяльності, що підтверджено накладними на списання матеріальних цінностей.

Також, в межах договору поставки від 30.12.2005р. №70/12-2005, укладеного між Казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Покупець) та ТОВ «КМП» (Постачальник), у січні 2011 року на адресу позивача був поставлений товар – металопрокат.

Фактична постановка товару підтверджується податковими накладними: від 06.01.2011р. № 1, від 31.01.2011р. № 22, від 18.01.2011р. № 12, від 18.01.2011р. № 11, від 17.01.2011р. № 6, від 12.01.2011 р. № 3, від 28.01.2011р. № 21, від 28.01.2011р. № 18, від 14.01.2011р. № 4, від 18.01.2011р. № 13, від 18.01.2011р. № 15, від 18.01.2011р. № 9, від 18.01.2011р. № 10, від 18.01.2011р. № 7, від 28.01.2011р. № 20, від 18.01.2011р. № 8, від 28.01.2011р. № 19, від 18.01.2011р. № 14; видатковими накладними № РН-0000010 від 28.01.2011р., № РН-0000030 від14.01.2011р., № 0005 від 14.01.2011р., № 0001 від 11.01.2011р., № 0000009 від 28.01.2011р., № РН-0000011 від 28.01.2011р., № РН-0000012 від 31.01.2011р., № РН-0000013 від 31.01.2011р., № РН-0000016 від 31.01.2011р., № РН-0000017 від 31.01.2011р., № РН-0000018 від 31.01.2011р., № РН-0000019 від 31.01.2011р., № РН-0000019 від 31.01.2011р., № РН-0000020 від 31.01.2011р., № 0007 від 17.01.2011р., № 00000002 від 12.01.2011р.; рахунками фактурами; платіжними дорученнями, які свідчать про безготівкові розрахунки між сторонами; випискою з книги виданих довіреностей на отримання ТМЦ. Отриманий товар оприбуткований на складі Покупця, про що свідчать надані прибуткові ордера № 2011-618 від 18.02.2011р., № 2011-333 від 31.01.2011р., № 2011-672 від 22.02.2011р., № 2011-130 від 19.01.2011р., № 2011-97 від 17.01.2011р., № 2011-328 від 31.01.2011р., № 2011-335 від 31.01.2011р., № 2011-337 від 31.01.2011р., № 2011336 від 31.01.2011р., № 2011-361 від 31.01.2011р., № 2011-358 від 31.01.2011р., № 2011-360 від 31.01.2011р., № 2011-359 від 31.01.2011р., № 2011-356 від 31.01.2011р., № 2011-128 від 19.01.2011р., № 2011-124 від 19.01.2011р.

В подальшому, придбаний позивачем товар використовувався у власній господарський діяльності, що підтверджено накладними та актами на списання матеріальних цінностей.

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено сторони господарських операцій, визначено найменування поставленого товару його кількість та вартість. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу на те, що будь-яких зауважень до складення первинних документів щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «КМП» та ТОВ «Аріар», перевіряючими особами висловлено не було.

Отже, встановлені обставини справи свідчать про необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо нереальності спірних господарських операцій і як наслідок про безпідставність висновків щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «КМП» та ТОВ «Аріар». При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що акт перевірки не містить у собі фактичних даних, які б свідчили про допущені позивачем чи його постачальниками порушення вимог податкового законодавства, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування та які б могли бути перевірені судом. Саме посилання контролюючого органу на те, що у січні 2011 року ТОВ «КМП» та ТОВ «Аріар» є вигодотранспортуючими суб’єктами, а також мали взаємовідносини з іншими суб’єктами підприємницької діяльності, які мають не значні трудові та виробничі можливості, не може бути підставою для висновків про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, у зв’язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" – задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року по справі №2а-0870/7752/11 – скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення №0000820808 від 15.06.2011 року – визнати неправомірним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 01.06.2016р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк