Постанова № 58101757, 03.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2016 року 810/810/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним наказу та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

4 березня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області (далі - відповідач) (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог) про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню;

-визнання протиправним та скасувати наказу відповідача від 17 лютого 2016 р. № 77 о/с в частині звільнення позивача з посади старшого інспектора Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області Національної поліції України (далі - Києво-Святошинський відділ поліції) зі служби в поліції через службову невідповідність;

- зобов"язання відповідача поновити позивача на службі на посаді старшого інспектора Києво-Святошинського відділення поліції;

- стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 лютого 2016 р. до дня поновлення на роботі (а.с. 207-212).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 червня 2016 р. закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування протоколу атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у Київській області від 31 грудня 2015 р. ОП № 16.00000019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 7 листопада 2015 р. позивач обіймав посаду старшого інспектора Києво-Святошинського відділу поліції. Проте, у подальшому щодо нього було прийнято незаконне рішення про проведення атестації, яка була проведена неповноважним складом атестаційної комісії з порушенням визначеної законом процедури, а за результатами атестування прийнято необґрунтований і безпідставний висновок про невідповідність позивача займаній посаді. Цей висновок став підставою для видання наказу про звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність. За таких обставин позивач вважає висновок про його службову невідповідність безпідставними, необґрунтованими і незаконними, а своє звільнення - протиправним (а.с. 207-212).

Відповідач позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити посилаючись на те, що позивач був звільнений зі служби в поліції через службову невідповідність правомірно, оскільки за результатами атестації атестаційна комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді.

2 червня 2016 р. представники сторін подали до суду письмові заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

31 березня 2004 р. позивач був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України (а.с. 74).

7 листопада 2015 р. відповідно до наказу відповідача "По особовому складу" від 7 листопада 2015 р. № 1 о/с позивач був прийнятий на службу на посаду старшого інспектора Києво-Святошинського відділу поліції з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції (а.с. 42).

Наказом відповідача від 23 листопада 2015 р. № 16 "Про проведення атестування та створення атестаційних комісій" було наказано провести атестування поліцейських відповідача та створити відповідні атестаційні комісії з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Даний наказ було видано з посиланням на ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) та згідно з вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 р. № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890 (далі - Інструкція).

Наказом відповідача від 21 грудня 2015 р. № 68 "Про внесення змін до наказу від 23 листопада 2015 р. № 16" було внесено зміни до названого наказу в частині створення та затвердження персонального складу атестаційних комісій відповідача (а.с. 44).

Згідно з відомістю-протоколом засідання атестаційної комісії № 6 відповідача від 31 грудня 2015 р. № 16.00000019 позивача було включено до переліку осіб, які мали проходити співбесіду 4 січня 2016 р. (далі - протокол № 16.00000019 ) (а.с. 60-61).

4 січня 2016 р. за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення атестаційною комісією відповідача прийнято протокол ОП№ 15.00000019.277 (далі - протокол ОП№ 15.00000019.277), який містив висновок про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність (а.с. 59).

17 лютого 2016 р. наказом відповідача № 77 о/с позивача звільнено у запас (з постановкою на військовий облік) на підставі п.п. 5 п. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII (через службову невідповідність). Підстава: атестаційний лист позивача від 4 січня 2016 р. (далі - наказ № 77 о/с) (а.с. 43).

У зв'язку з тим, що позивач вважає наказ відповідача № 77 о/с протиправним, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 580-VIII, Закону України "Про професійний розвиток працівників" від 12 січня 2012 р. № 4312-VI (далі - Закон № 4312-VI) та Інструкцією.

Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом № 580-VIII.

Згідно з вимогами п. 8, 9, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Таким чином, лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції.

Відповідно до вимог ст. 17 названого Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Як убачається зі ст. 60 Закону № 580-VIII, проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з вимогами ст. 56 названого Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Відповідно до вимог ст. 58 Закону № 580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Вимогами ст. 57 названого Закону передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведене свідчить, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.

Крім того, правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Закону № 4312-VI.

Так, згідно з вимогами ст. 1 Закону № 4312-VI атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам, проведення оцінки їх професійного рівня.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону № 4312-VI атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 13 названого Закону передбачено, що атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі. В разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.

Як вже зазначалось, в силу приписів ст. 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам.

Згідно з вимогами п. 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 р. № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за № 1445/27890 (далі - Інструкція), атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування; результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

І. Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасувати наказу відповідача № 77 о/с в частині звільнення позивача з посади старшого інспектора Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області зі служби в поліції через службову невідповідність, судом встановлено таке.

Як зазначено у наказі № 77 о/с, підставою для звільнення позивача став атестаційний лист від 4 січня 2016 р. (а.с. 43).

При вирішенні справи судом враховано, що метою проведення атестації є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Звільнення зі служби через службову невідповідність передбачено п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII.

Як вже зазначалось, позивача звільнено з поліції через "службову невідповідність". Проте, поняття "службова невідповідність" і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що охоплюється поняттям "звільнення у порядку дисциплінарного стягнення".

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 р. № 21-13а14, яка згідно з вимогами ст. 2442 КАС України, має бути врахована іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.

Крім того, судом встановлено, що позивач пропрацював на посаді поліцейського Києво-Святошинського відділу поліції менше двох місяців, питання про призначення його на вищу посаду або переведення на нижчу посаду або притягнення його до відповідальності в межах дисциплінарної процедури відповідачем не вирішувалося.

Таким чином, рішення про призначення атестації працівника менш, ніж через два місяці після прийняття його на роботу (службу у поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення позивача на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження є незаконним.

До того ж судом також враховано, що згідно з вимогами п. 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції.

Згідно з вимогами ст. 47 Закону № 580-VIII, при вирішенні питання про призначення на посаду у контексті з'ясування питання щодо відповідності особи вимогам до поліцейських, Міністерство внутрішніх справ України має усі повноваження здійснювати призначення на посади поліцейських на конкурсних засадах.

Водночас, відповідно до вимог ст. 50 Закону № 580-VIII назване міністерство має повноваження проводити медичне та психофізіологічне обстеження кандидатів, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності, тестування на поліграфі, перевіряти рівень фізичної підготовки, а також проводити спеціальну перевірку.

Проте, жодного документа на підтвердження того, які з перелічених повноважень для прийняття працівників міліції на службу до поліції, Міністерство внутрішніх справ України використало по відношенню до позивача суду надано не було.

Однак, наказ відповідача "по особовому складу" від 7 листопада 2015 р. № 1 о/с свідчить, що позивача призначено на посаду старшого інспектора Києво-Святошинського відділу поліції з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання підполковник поліції (а.с. 42).

Крім того, як убачається з протоколу ОП№15.00000019.277, відповідачем не було проведено глибоке і всебічне вивчення документів особової справи позивача, не проаналізовано повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховано наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо. Висновок (рішення) відповідача є абсолютно немотивованим і не підтверджується жодними матеріалами чи доказами, відомості про те, в чому саме проявляється невідповідність позивача займаній посаді, у висновку відсутні та абсолютно не розкриті суду.

До того ж, як убачається з названого протоколу, під час атестації позивача члени атестаційної комісії досліджували лише стандартний пакет документів, перелічених у самій формі бланку, а саме: декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч.5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" та інформацію з відкритих джерел (а.с. 59).

Жодних інших документів (заяви чи скарги на дії позивача, акти службових розслідувань, відомості про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) атестаційна комісія не досліджувала.

Більш того, висновок (рішення) комісії не містять жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, яку обіймав позивач, він не відповідав, у чому саме проявлялася така невідповідність протокол засідання атестаційної комісії.

Крім того, протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача. Рішення комісії прийнято членами комісії шляхом голосування без наведення жодних мотивів та обґрунтувань.

Водночас висновок відповідача спростовуються: самим фактом прийняття позивача на службу до поліції в порядку переатестування з присвоєнням спеціального звання; матеріалами його особової справи; відомостями, що викладені в атестаційному листі.

Зокрема, згідно з особовою справою позивача № 2933 до нього неодноразово застосовувалися заходи заохочення.

Так, наказом від 17 серпня 2010 р. № 704 позивач нагороджений відзнакою "За відзнаку в службі ІІ ст.", а наказом від 11 грудня 2010 р. - медаллю "За сумлінну службу" ІІІ ст. (а.с. 78).

Атестаційною комісією відповідача також не обговорювалася можливість переведення позивача за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направлення його на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією, чим порушено вимоги ст. 13 Закону № 4312-VI.

До того ж ч. 3 ст. 57 Закону № 580-VIII встановлено, що атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до вимог п. 2 розділу ІІ Інструкції атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.

У даній адміністративній справі атестаційна комісія відповідача, яка здійснювала атестацію позивача, утворена згідно з наказом відповідача від 23 листопада 2015 р. № 16, а її персональний склад визначений наказом відповідача від 21 грудня 2015 р. № 68 (а.с. 44).

Як убачається з наказу № 68, всупереч вимогам п. 2 розділу ІІ Інструкції, персональний склад атестаційної комісії не погоджувався з Національною поліцією України, таким чином, склад комісії сформований з порушенням вимог законодавства, а отже, вона була неповноважною для проведення атестації позивача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наказ № 77 о/с є протиправним і підлягає скасуванню.

ІІ. Стосовно позовних вимог про зобов"язання поновити позивача на службі на посаді старшого інспектора Києво-Святошинського відділу поліції, судом встановлено таке.

За наведених вище обставин (визнання наказу № 77 о/с протиправним та таким, що підлягає скасуванню) позовні вимоги в частині поновлення позивача на службі на посаді старшого інспектора Києво-Святошинського відділу поліції також підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, дана постанова цій частині підлягає допущенню до негайного виконання

ІІІ. Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 лютого 2016 р. до дня поновлення на роботі, судом встановлено таке.

Відповідно до вимог ст. 235 Кодексу законів про працю України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 р. (справа № 21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок).

Відповідно до вимог п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

За приписами абз. 3 п. 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

В п. 6 Постанови Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 р. № 13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до вимог п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою відповідача від 6 квітня 2016 р. № 42 розмір середньомісячне грошове забезпечення позивача складало 4700 грн 00 коп. з розрахунку за календарний 31 день, а середньоденне - 151 грн 61 коп. (а.с. 196).

Так, вимушений прогул позивача стався у період з 17 лютого 2016 року по день постановлення даного судового рішення - 3 червня 2016 р.

Згідно з листом Мінсоцполітики України від 20 липня 2015 р. № 10846/0/14-15/13, у період з 17 по 29 лютого 2016 р. було 8 робочих днів, у березні 2016 р. - 22 робочих дні, уквітні 2016 р. - 21 робочий день, у травні 2016 р. - 19 робочих днів, у період з 1 по 3 червня 2016 р. - 3 робочих дні.

Таким чином стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає за 73 робочих дні та складає 11 067 грн 53 коп. (73 (кількість робочих днів)* 151 грн 61 коп. (середньоденний заробіток)).

При цьому стягнення заробітної плати в межах 1 місяця підлягає негайному виконанню.

Таким чином, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254, п. 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Київський області "По особовому складу" від 17 лютого 2016 р. № 77 о/с в частині звільнення зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановкою на військовий облік) за статтею 77, п. 1, п.п. 5 (через службову невідповідність) старшого інспектора Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді старшого інспектора Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України.

Допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді старшого інспектора Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 лютого 2016 р. по 3 червня 2016 р. у сумі 11 067 (одинадцять тисяч шістдесят сім) грн 53 коп.

Допустити до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції України в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.