Постанова № 58101701, 31.05.2016, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/417/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі: Кравцовій Т.О.,

за участю представників

позивача: Подольського В.В. (дов. № 675 від 16.15.2016),

відповідача: Пропльоткіної Н.В.(дов. № 08-08-264/СД від 26.02.2016),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Новоайдарської районної ради Луганської області до Новоайдарської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та незаконним рішення № 1 від 18.01.2016,

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Новоайдарської районної ради Луганської області до Новоайдарської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у якому позивач просив суд визнати протиправним, незаконним та скасувати рішення відповідача № 1 від 18.01.2016 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у січні 2016 року відповідачем проведено планову перевірку позивача за період з 01.07.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт № 1 від 15.01.2016. Вказаний акт став підставою для прийняття оскаржуваного рішення, яким зобов'язано позивача повернути Фонду 5593,18 грн, з яких 334,78 грн - неправомірно використані кошти Фонду на матеріальне забезпечення за всіма видами допомоги та 5258,40 грн - неправомірно використані кошти Фонду на оплату соціальних послуг (санітарно-курортна путівка).

Вказане рішення позивач вважає незаконним з підстав недотримання відповідачем форми та змісту рішення, встановлених Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 № 29. Зокрема, Рішення не містить зображення Державного Герба України, у самому рішенні невірно зазначено поштовий індекс страхувальника, найменування робочого органу Фонду, якому необхідно здійснити повернення коштів, невірно зазначено орган оскарження.

Вважав незаконною вимогу відповідача про повернення Фонду 5258,40 грн., як неправомірно використаних коштів Фонду на оплату соціальних послуг (санітарно-курортна путівка), оскільки, часткова оплата путівки № 141680 в санаторій ім. Гоголя надійшла із запізненням через об'єктивні обставини, а саме перебування позивача на території проведення антитерористичної операції, відсутність інтернет зв'язку на території району у період з 07.08.2014 по 22.08.2014 та блокування роботи банківських установ у вказаний період, відсутність у позивача каси та неможливість прийняти часткову оплату вартості путівки від застрахованої особи у вказаний період. Після повернення з лікування застрахована особа ОСОБА_3 здійснила оплату 20 % вартості путівки у сумі 1314,60 грн. через установу банку 03.09.2014.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмові заперечення проти позову (а.с. 50-52), у яких зазначив, що згідно п. 4.14 Порядку отримання застрахованими особами та членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12 (далі - Порядок № 12), за відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається. Під час видачі путівки № 141680 в санаторій ім. Гоголя застрахованій особі ОСОБА_3 зазначені вимоги не дотримано, фактично часткова оплата вартості путівки надійшла 03.09.2014. Вказане порушення призвело до неправомірного використання коштів Фонду на оплату соціальних послуг на суму 5258,40 грн. Щодо недотримання форми та змісту Рішення представник вважає, що вказане не призвело до порушення прав позивача, оскільки після подачі скарги до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як вказано у рішенні, позивачу надано відповідне рішення та роз'яснено право на звернення з відповідною скаргою до органу Фонду вищого рівня. Зазначене право позивачем використано. Крім того, відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181 (далі - Правила № 1000/5), на бланках посадових осіб та бланках структурних підрозділів, що не є юридичними особами, не відтворюється зображення гербів, емблем або товарного знаку (знаку обслуговування).

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеному у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив таке.

Новоайдарська районна рада Луганської області (далі - позивач, Рада), ідентифікаційний код 25373156, є юридичною особою, перебуває на обліку як роботодавець в Новоайдарській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач, Новоайдарська МВД ЛОВ ФССзТВП) за № 440410000004.

На підставі наказу № 119 від 11.12.2016 спеціалістами Новоайдарської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Новоайдарська МВД ЛОВ ФССзТВП) проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавства щодо правомірності використання коштів Фонду соціального страхування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності Новоайдарської районної ради Луганської області за період з 01.07.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт № 1 від 15.01.2016 (а.с. 27-29).

Згідно висновків акта перевірки під час перевірки встановлено неправомірне використання коштів Фонду на матеріальне забезпечення (за всіма видами допомоги) на суму 334,78 грн та неправомірне використання коштів Фонду на оплату соціальних послуг (санітарно-курортна путівка) на суму 5258,40 грн, загальна сума збитків Фонду - 5593,18 грн.

З розділу 2 акта перевірки слідує, що у порушення п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок № 1266):

- неправильно визначено кількість днів для розрахунку допомоги (у січні 2014 року) за листком непрацездатності АГБ № 794372 ОСОБА_5 з 05.12.2013 по 13.01.2014: сплачено 26 дн.х. х 75,41 грн. = 1960,66 грн.; необхідно сплатити 24 дн.х. х 75,41 грн. = 1809,84 грн., переплата за 2 дн.х. в сумі 150,82 грн.;

- неправильно визначено кількість днів під час розрахунку середньоденної заробітної плати (у серпні 2013 року), що призвело до переплати за 2 дні на суму 183,96 грн. за листком непрацездатності АГБ № 794360 ОСОБА_6 з 02.12.2013 по 06.04.2014: сплачено 126 дн.х. х 97,40 грн. = 12272,40 грн.; необхідно сплатити 126 дн.х. х 95,94 грн. = 12088,48 грн.

З розділу 3 акта перевірки слідує, що у порушення пунктів 4.13., 4.14. Порядку № 12 видача путівки № 141680 (санаторій ім. Гоголя) з 12.08.2014 по 01.09.2014 відбулася без часткової оплати вартості путівки (перераховано 03.09.2014), чим неправомірно використано кошти Фонду на оплату соціальних послуг у розмірі 5258,40 грн.

Рішенням від 18.01.2016 № 1 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, зобов'язано позивача повернути Фонду неправомірно витрачені страхові кошти у розмірі 5593,18 грн. (а.с. 30-31).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивачем 22.01.2016 подано скаргу на рішення від 18.01.2016 № 1 до ВД ЛОВ ФССзТВП (а.с. 13).

Рішенням ВД ЛОВ ФССзТВП від 16.02.2016 № 1/08-08-216/СД скаргу позивача, а оскаржуване рішення від 18.01.2016 № 1 залишено без змін (а.с. 14-15).

Позивачем повторно 29.02.2016 подано скаргу на рішення від 18.01.2016 № 1 до ВД ФССзТВП (а.с. 16), за результатами розгляду якої останнім 22.03.2016 за № 6-33-448 прийнято рішення про залишення скарги без розгляду через недотримання скаржником строків подачі скарги (а.с. 17).

Зазначене рішення отримано позивачем 29.03.2016.

Даний позов позивачем здано до відділення «Укрпошти» 27.04.2016, що підтверджено відміткою на описі вкладення та конверті (а.с. 18-19).

Судом встановлено, що оскільки позивач скористався досудовим порядком врегулювання спору, строки звернення останнього до суду з позовом про оскарження рішення від 18.01.2016 № 1 не пропущено.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача в частині неправомірного використання коштів Фонду на оплату соціальних послуг (санаторно-курортне лікування) у сумі 5258,40 грн., суд виходить з такого.

Як слідує з акта перевірки № 1 від 15.01.2016, документальною плановою перевіркою позивача з питань правомірності використання коштів ФССзТВП встановлено порушення, які відбулися до 01.01.2015.

На час вчинення зазначених в акті перевірки порушень правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначав Закон України від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (надалі - Закон № 2240), яким було визначено таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону № 2240 робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 2240 кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, позашкільне обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків.

Частиною 1 статті 22 Закону № 2240 визначено, що часткова плата за путівки на санаторно-курортне лікування перераховується страхувальниками до органу Фонду, який надав путівку, в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду (ч. 1 ст. 47 Закону № 2240).

Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань (ч. 2 ст. 47 Закону № 2240).

Статтею 30 Закону № 2240 визначено відповідальність за порушення встановленого порядку використання страхових коштів.

Зокрема, ч. 1 ст. 30 Закону № 2240 передбачено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

З 01.01.2015 правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105).

Пунктом 1 частини 5 статті 15 Закону № 1105 визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.

У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми (ч. 6 ст. 15 Закону № 1105).

Отже, з вищевикладеного слідує, що законодавством яке діяло як на час видачі путівки на санаторно-курортне лікування, так і на час прийняття оскаржуваного рішення, передбачено, що відповідальність роботодавця у вигляді відшкодування Фонду в повному обсязі суми страхових коштів та/або вартості наданих соціальних послуг настає тільки у випадку неправомірного витрачання таких коштів.

Разом з тим, відповідачем суду не надано доказів неправомірного витрачання позивачем коштів Фонду.

Так, судом встановлено, що путівка на санаторно-курортне лікування, яка передавалася позивачу як роботодавцю, видана працівнику (застрахованій особі) на підставі заяви, медичної довідки ф.070/о в період чергової відпустки, тобто із дотриманням вимог ст. 47 Закону № 2240 та за цільовим призначенням.

Що стосується порушення позивачем Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, суд зазначає таке.

Відповідно до статей 11 та 47 Закону № 2240 постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 № 12 затверджено Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Порядок № 12).

Пунктом 4.2 Порядку № 12 передбачено, що відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі - підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Згідно з п. 4.6 Порядку № 12 комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення застрахованій особі, особам, які навчаються у вищому навчальному закладі з денною формою навчання, та учням професійно-технічного навчального закладу путівки до санаторію-профілакторію з частковою оплатою в розмірі 10 відсотків її вартості, а студентам-сиротам та учням-сиротам - безкоштовно, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій (п. 4.13 Порядку № 12).

За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається (п. 4.14 Порядку № 12).

Системним аналізом Порядку № 12 та Закону України № 2240 встановлено, що порушення вказаного Порядку не є тотожним тим порушенням, які зазначені у ст. 30 Закону № 2240, оскільки відповідальність за вказаним Законом настає у разі неправомірного витрачання суми страхових коштів.

Щодо несвоєчасної оплати застрахованою особою часткової вартості путівки, суд зазначає, що у даному випадку відбулося порушення Порядку № 12, тобто порядку отримання застрахованою особою путівки на санаторно-курортне лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду, а не порядку витрачання суми страхових коштів, за яке передбачена відповідальність за Законом № 2240.

Суд вважає, що несвоєчасна оплата частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування застрахованою особою з будь-яких підстав, яка погодила необхідність санаторно-курортного лікування та ним скористалась, не тягне за собою відповідальність для страхувальника у вигляді повернення вартості путівки та нарахування штрафних санкцій. Відповідальність для особи може наставати лише у разі вчинення винних дій або допущення протиправної бездіяльності.

Крім того, судом встановлено, що порушення застрахованою особою Порядку № 12 щодо попередньої оплати вартості путівки відбулося з поважних та незалежних від нього причин.

Так, відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» з 14 квітня 2014 року розпочато проведення антитерористичної операції на окремих територіях Луганської області.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, та Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, Новоайдарський район є територією, на якій здійснювалась та здійснюється антитерористична операція.

Через активізацію бойових дій на лінії зіткнення у період з 07.08.2014 по 22.08.2018 по Новоайдарському району мережа Інтернет не працювала, що підтверджено довідкою ХФ ПАТ «Укртелеком» від 21.01.2016 (а.с. 10).

Крім того, згідно довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» від 25.05.2016 № 70/01-10/980 у період з 02.08.2014 по 18.04.2018 ТВБВ № 10012/018 (по смт. Новоайдар) не здійснювало платіжних операцій у зв'язку з технічними причинами (а.с. 68).

У зв'язку з неможливістю здійснення попередньої оплатити частини вартості путівки на санаторно-курортне лікування застрахована особа звернулася до роботодавця із заявою про відстрочення сплати 20 % (1314,60 грн.) вартості путівки до відновлення роботи банківських установ (а.с. 63).

Таким чином, з огляду на фактичні обставини справи, враховуючи, що відстрочка оплати обумовлена поважними причинами, судом встановлено, що у даному випадку не може йтися про неправомірне витрачання коштів Фонду.

Відповідно, у спірному рішенні відповідачем помилково зазначено про неправомірне витрачання коштів позивачем. Відтак рішення відповідача від 18.01.2016 № 1 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується іншої частини оскаржуваного рішення, то позивач висловлює свою незгоду тільки через недотримання відповідачем форми цього рішення, визначеної Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 № 29 (далі - Інструкція № 29), та не заперечує проти встановлених перевіркою порушень та відображених у розділі 2 акта перевірки.

Більш того, позивачем рішення від 18.01.2016 № 1 в частині повернення до Фонду неправомірно витрачених страхових коштів у сумі 334,78 грн. вже виконано, що підтверджено копіями платіжних доручень (а.с. 53-54).

Суд вважає, що недотримання відповідачем форми рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, визначеної додатком 3 до Інструкції № 29, не є підставою для визнання протиправним та скасування обґрунтованого та правильного за своїм змістом рішення суб'єкта владних повноважень.

Крім того, позивачем по суті не оскаржується встановлені відповідачем порушення п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, що призвело до неправомірного використання коштів Фонду на матеріальне забезпечення (за всіма видами допомоги) на суму 334,78 грн.

Суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували факт порушення позивачем вимог п. 14 Порядку № 1266, встановлений проведеною перевіркою та відображений в акті перевірки № 1 від 15.01.2016.

Відтак, у суду відсутні будь-які підстави для визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 18.01.2016 № 1 в частині зобов'язання позивача повернути до Фонду неправомірно витрачені страхові кошти у сумі 334,78 грн., а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Позивачем при зверненні до адміністративного суду сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн., що підтверджено квитанцією від 26.04.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими на суму 5258,40 грн., що складає 94 % від загальної суми рішення - 5593,18 грн., суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоайдарської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1295,32 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 31 травня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 червня 2016 року, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Новоайдарської районної ради Луганської області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новоайдарської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.01.2016 № 1 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині зобов'язання Новоайдарської районної ради Луганської області повернути до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неправомірно витрачені страхові кошти у сумі 5258,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоайдарської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (місцезнаходження: 93500, Луганська область, смт. Новоайдар, вул. Банківська, будинок 16, ідентифікаційний код 26071463) на користь Новоайдарської районної ради Луганської області (місцезнаходження: 93500, Луганська область, смт. Новоайдар, вул. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 25373156) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1295,32 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто п'ять гривень тридцять дві копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 03 червня 2016 року.

Суддя Т.В. Смішлива