Вирок № 58100729, 02.06.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/8088/16-к

н/п 1-кп/640/458/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2016 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Ніколаєнко І.В.,

при секретарі - Газіній О.С.,

за участю прокурора - Чуб Р.М.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні направлений з Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області за результатами досудового розслідування Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220490001529 від 10 березня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, раніше неодноразово судимого: 10.02.1995 Київським р/с м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України ( в ред. 1960 р.) до 3 років позбавлення волі; 04.12.2001 Московським р/с м. Харкова за ч. 1 ст. 101 КК України (в ред. 1960 р.) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; 03.08.2004 Московським р/с м. Харкова за ч. 1 ст. 115 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі; 16.12.2011 року Дзержинським р/с м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 17.01.2012 Московським р/с м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки; 12.12.2012 Дергачівським р/с Харківської області за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, 12.08.2015 звільнений з ВК № 25 у зв'язку з відбуттям покарання, який ніде не зареєстрований, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини: востаннє 12.12.2012 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі, 12.08.2015 звільнений з ВК №25 у зв'язку з відбуттям покарання, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став і в період не знятої та не погашеної судимості знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.

09.03.2016 року приблизно о 15:00 год. ОСОБА_2, знаходячись у приміщення магазину одягу «Golden Shop», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 46, діючи повторно, маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав зі стелажу сукню жіночу, чорного кольору з мережевою стрічкою по низу, вартістю 422 грн. 72 коп., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1938 від 28.03.2016 року. Після чого ОСОБА_2 покинув вищевказаний магазин з викраденим майном, розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

11 травня 2016 року під час досудового провадження між потерпілою ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянкою України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2) у кримінальному провадженні № 12016220490001529 з одного боку, та підозрюваним в цьому провадженні ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, який проживає за адресою: АДРЕСА_3) з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 471, 473, 476 КПК України, уклали угоду про примирення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, та зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явлення обвинувачення та вид покарання, який буде до нього застосовано в результаті укладення угоди про примирення. Обвинувачений ОСОБА_2 заявив, що він цілком розуміє наслідки укладення угоди.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, просила затвердити угоду про примирення.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 під час досудового провадження досягли угоди про примирення, підписали її,

ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину за вказаних обставин, між ним та потерпілою досягнута домовленість про призначення покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту - суд розглядає справу відповідно до положень ст. 473, ч. 5 ст. 474 КПК України.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Судом достовірно встановлено, що:

1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, була застосована вірна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке передбачає укладення угоди;

2) умови угоди не суперечать інтересам суспільства;

3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5)відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченої, думку прокурора, дійшов висновку, що дії обвинуваченого

ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Цивільний позов потерпілою заявлено не було у зв'язку з відшкодуванням їй вартості викраденого майна та відсутністю претензій матеріального характеру до обвинуваченого.

Судові витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення судової товарознавчої експертизи №1938 від 28.03.2016 р. в сумі 439 грн. 80 коп.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 11 травня 2016 року між між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12016220490001529.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався, підстав для його обрання не вбачається.

Речові докази повернути потерпілому.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на проведення експертизи №1938 від 28.03.2016 р. в сумі 439 грн. 80 коп. (код доходів 24060300, р/р 314195447000051, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Вирок може бути оскаржений у судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Ніколаєнко