Ухвала суду № 58097754, 31.05.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 666/5660/15-к

Провадження №11-кп/791/598/16 Головуючий у 1 інстанції: Котьо І.В.

Доповідач: Палькова В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого судді - Палькової В.М.

суддів - Коломієць Н.О., Калініченко І.С.

при секретарі - Благовещенській О.О.

з участю прокурора - Гришко І.Ф.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2016 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою обвинувальний акт по матеріалам кримінального провадження № 12014230000000430 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.199 ч.ч.2,3 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.199 ч.ч.2,3 КК України, - повернуто прокурору Херсонської області для усунення виявлених недоліків.

Суд свою ухвалу мотивував тим, що в порушення ст.291 КПК України обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, а лише викладено в чому підозрюються ОСОБА_3, ОСОБА_4 Крім того, обвинувальний акт не містить в собі посилань про дату та місце його складання.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на незаконність ухвали суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В обвинувальному акті фактично сформульоване обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_3, ОСОБА_4, та 02.10.2015 року обвинувальний акт затверджений прокурором.

Зазначає, що обвинувальний акт спрямований до суду 07.10.2015 року. Проте, упродовж більше ніж 6 місяців підготовче засідання фактично проведено не було, що унеможливлює протягом тривалого призначення судового розгляду.

Вважає, що прийняття судом першої інстанції рішення про повернення обвинувального акту через 6 місяців після його направлення до суду, свідчить про порушення судом засад розумності строків кримінального провадження.

Просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисники та обвинувачені просили відмовити в задоволені апеляційної скарги, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія судів прийшла до наступного.

Згідно зі ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Із вимог ч.2 ст.291 КПК України випливає, що обвинувальний акт повинен обов'язково містити відомості, які передбачені в п.п. 1-9 цієї частини.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити , крім інших передбачених цією процесуальною нормою даних, і виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті ( частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Прокурор викладає обвинувачення таким чином, як він це бачить. Суд не є стороною кримінального провадження і не може спонукати прокурора викладати обвинувачення саме таким чином, як це бачить суд. Суд першої інстанції розглядає кримінальне провадження в рамках обвинувачення особи.

Однак на думку колегії суддів обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 має ряд недоліків які перешкоджають судовому розгляду зазначеного кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.42 КПК України обвинувачений має право знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, адже право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення безпосередньо впливає на право обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Як вбачається з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 року №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред'явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Пунктом 13 ч.1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення - є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Обвинувальний акт такого твердження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не містить.

З обвинувального акту наявного в матеріалах кримінального провадження не вбачається що підозрюваним ОСОБА_3, та ОСОБА_4 висунуто обвинувачення, оскільки слідчий складаючи обвинувальний акт обмежився лише констатацією факту, того, що ОСОБА_3, та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень, на що суд першої інстанції і звернув увагу.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті має бути зазначено дату та місце його складання і затвердження. Однак в порушення вимог зазначеної статті в обвинувальному акті, який міститься в матеріалах кримінального провадження не зазначено дату його складання.

Оскільки не врахування зазначених обставин призведе до порушення прав на захист обвинувачених ОСОБА_3, та ОСОБА_4, доводи прокурора в апеляційній скарзі щодо того, що в обвинувальному акті викладено всі фактичні обставини та фактично сформульоване обвинувачення, а слова «підозрюються» можливо змінити на « обвинувачується» у порядку ст. 338 КПК України шляхом зміни обвинувачення прокурором, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, відповідно до вказаної вимоги закону, прокурор може зміни обвинувачення лише стосовно обвинуваченого, але не підозрюваного, відносно якого взагалі обвинувачення не було висунуте.

Непереконливими, судова колегія вважає доводи прокурора в частині того, що відносно третьої особи у кримінальному проваджені № 12015230000000503, стосовно ще одного члена злочинного угрупування - ОСОБА_4, обвинувальний акт в тому ж проваджені суду 18.04.2016 року, призначено до судового розгляду, оскільки цьому відсутнє документальне підтвердження.

Безпідставними, на думку судової колегії, є доводи прокурора, про порушення судами першої інстанції проведення підготовчого засідання поза межами розумних строків, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що починаючи з жовтня 2015 року, по справі вирішувалося питання підсудності розгляду зазначеного кримінального провадження, яке було спірним (а.п.64,71-72,77,81-84,141-142,178,), та після вирішення питань пов'язаних з підсудністю, суд в строки передбачені вимогами кримінального процесуального закону в період часу з 12.04.2016 р. (а.п.180) призначив та провід підготовче судове засідання, яке відбулося 22.04.2016 року (а.п.205-206).

При цьому судова колегія звертає увагу на той факт, що порушення досудовим слідством та прокурором вимог кримінального процесуального закону, при спрямуванні обвинувального акту до суду, також тягнуть за собою порушення розумних строків досудового розслідування.

Відповідно до ст.314 ч.3 п.3 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає зазначеним вимогам цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в ухвалі навів ґрунтовні мотиви повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам п.5, та п. 9 ч.2 ст. 291 КПК України а тому підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачає.

З підстав зазначених вище, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч.1 п.1, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 квітня 2016 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12014230000000430 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2,3 ст. 199 КК України та ОСОБА_4 за ч.2,3 ст. 199 КК України - залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя В.М. Палькова