Рішення № 58096620, 31.05.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/15476/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я. Провадження № 22-ц/789/579/16 Доповідач - Ткач О.І.Категорія -

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткач О.І.

суддів - Бершадська Г. В., Гірський Б. О.,

з участю секретаря -Бріля В.Л.,

представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про застосування правових наслідків нікчемності правочину та повернення автомобіля із користування,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом про розірвання договору позички транспортного засобу та повернення автомобіля із користування. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він наділений ОСОБА_4- власником автомобіля Volksvagen Vento 1.9 D 1996 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, правом розпоряджатись, в т.ч. його відчужувати, обмінювати, позичати, користуватись вказаним автомобілем; представляти довірителя в державних установах, в т.ч. судах з правами позивача та відповідача. В червні 2014 року він в усній формі: шляхом передачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, уклав договір позички вищеназваного транспортного засобу із відповідачами терміном 1 рік. Після закінчення вказаного строку відповідачі автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію йому не повернули, тому просить вказаний договір розірвати та зобов'язати відповідачів повернути автомобіль.

В січні 2016 року ОСОБА_1 змінив предмет позову посилаючись на те, що вказана угода є нікчемною, оскільки відсутнє її нотаріальне засвідчення, тому просить застосувати правові наслідки нікчемності правочину та повернути йому автомобіль .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні вищевказаного позову

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права: на неправильність встановлення обставин справи внаслідок неправильної їх оцінки, що послужило підставою для відмови у судовому захисті права, посилаючись на те, що він не є власником вказаного автомобіля, хоча до позовної заяви долучена довіреність з обсягом його повноважень.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що довіреність на користування і розпорядження транспортним засобом не породжує у позивача права на захист у вибраний спосіб, оскільки таким правом наділений лише власник, а тому позивач не є належним позивачем у даній справі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач свої вимоги обгрунтовував наявністю в нього права звернення до суду з вказаним позовом та на свій обсяг прав з приводу вчинення угод з відчуження вищеназваного автомобіля, на підставі довіреності, яку надано власником автомобіля ОСОБА_4, з посиланням на статті 244 та 1007 ЦК, тобто права позивача обумовл.юються главою 17 ЦК ( представництво) та главою 68 (Доручення) Цивільного Кодексу.

Хоча в позовній заяві ( а.с.3) і зазначено про долучення до неї довіреності ОСОБА_4, яка нотаріально засвідчена 20.11.2013 року за реєстром №1223 приватним нотаріусом Тернопільського міського округу Ліщиною О.П, однак на день відкриття апеляційного провадження у справі, в справі вказана довіреність відсутня, як і акт працівників апарату місцевого суду про відсутність вказаного додатку до позовної заяви.

На вимогу суду апеляційної інстанції представником позивача надано копію нотаріально засвідченої довіреності ( а.с.97 ). Зі змісту вказаної довіреності вбачається, що позивач наділений ОСОБА_4 правами представника для вчинення ряду правочинів, в т.ч. продажу, обміну, передачею в оренду, позичку,що охоплюється главою 17 ЦК, а також йому надано доручення від імені власника автомобіля, в порядку глави 68 ЦК, вчиняти ряд юридичних дій, в т.ч. представляти ОСОБА_4 в суді строком до 20.11.2016 року.

Згідно глави 2 ЦК цивільні права в особи виникають з договорів, правочинів та інших підстав, які законодавцем наведено в ст.11 ЦК.

В силу ч.4 ст.12 ЦК -" Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом."

Цивільні права особа здійснює у межах наданих їй договором або актами цивільного законодавства., що констатовано в ст.13 ЦК.

Згідно ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорення і законодавцем наведено перелік способів такого захисту, а також обумовлено випадки відмови у захисті цивільного права чи інтересу у разі порушень положень частин 2-5 ст.13 ЦК.

Законодавець в главі 17 Цивільному кодексі викладає суть представництва в цивільно-правових відносинах :

Стаття 244 ЦК -" Представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. "

Стаття 237 ЦК- "Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства."

В силу статті 238 ЦК -" Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. "

Так, згідно до статті 1000 ЦК- "За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. "

Відповідно до статті 1007 ЦК-"Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. "

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм Цивільного Кодексу та наданих позивачем своїх доводів, вбачається що позивач в силу договору доручення вправі представляти власника автомобіля в суді, як і розпоряджатись вказаним автомобілем шляхом його позички іншим особам на підставі належно оформленої власником майна довіреності.

Оформлення правочинів в цивільному обороті передбачає потребу дотримання законом визначеної форми укладення договорів.

У випадку укладення договору позички транспортного засобу законодавець в ч.4 ст.828 ЦК чітко сформулював потребу укладення такого договору шляхом його нотаріального посвідчення-"Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню."

Недотримання вказаної вимоги породжує нікчемність такого правочину та правові наслідки з повернення другій стороні в натурі отриманого майна за нікчемною угодою, що передбачено нижченаведеними нормами Цивільного Кодексу.

Стаття 219 ч. 1 ЦК-"У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним."

Стаття 216 ч.1 ЦК- ". Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування."

Пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів №1306 10.10.2001 року, передбачено, що - " Власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб."

Таким чином, чинні Правила дорожнього руху, надають право особі користуватись та відповідно керувати автомобілем при наявності у водія свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу та підтвердження свого права керування транспортним засобом.

Виходячи з наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про право позивача на захист, в т.ч. шляхом застосування наслідків нікчемності угоди, яка була укладена ним в межах наданих йому прав згідно нотаріально посвідченої довіреності.

Оскільки позивач наділений правами власника з приводу розпорядження майном а також правом представництва власника, відповідно він вправі вимагати відновлення становища, яке існувало до передачі в користування відповідачів автомобіля без нотаріально укладеного договору.

Згідно статті 309 ЦПК-"1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права,... ."

Оскільки оскаржуване рішення не відповідає вищенаведеним нормам ЦПК України, тому рішення слід скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 автомобільVolksvagen Vento 1.9 D 1996 року випуску,шасі (кузов, рама) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3, яке видано 1-ВРЕР УДАЇ УМВСУ в Тернопільській області 01.12.20212 року.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.І. Ткач