Рішення № 5809567, 08.04.2009, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-122/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 квітня 2009 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого – судді - Савіна О.І.

при секретарі – Прокопенко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Юженергобуд" про зобов’язання роботодавця видати наказ про звільнення,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ВАТ "Юженергобуд" про зобов’язання роботодавця видати наказ про звільнення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно наказу №313-к від 10.05.2006 року була прийнята на роботу у ВАТ "Юженергобуд" майстром по виготовленню металовиробів. 22 вересня 2008 року вона надала заяву на ім’я голови правління ВАТ "Юженергобуд" ОСОБА_2 про звільнення за згодою сторін , яке було зареєстровано головним інженером ОСОБА_3, за № 31 від 22.09.2008 року, але відповідач не видав наказ про її звільнення в день звільнення, не видав оформлену належним чином трудову книжку та не здійснив остаточний розрахунок в строк передбачений ст. 116 КЗпП України, що й послужило зверненням до суду.

В судовому засіданні позивачка змінила свої позовні вимоги, та суду пояснила, що 13.11.2008 року ВАТ "Юженергобуд" видав наказ про її звільнення та видав оформлену належним чином трудову книжку, але остаточний розрахунок з нею проведено 22 грудня 2008 року, що підтверджується довідкою №06/142 від 27.01.2009 року, тому просить суд стягнути з ВАТ "Юженергобуд" на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку - з дня звільнення по день фактичного розрахунку в розмірі 485,19 грн., витрати на юридичну допомогу розміром 250 грн., та моральну шкоду розміром 2000 грн., а всього 2735 гривень 19 копійок.

Представник відповідача в судовому засіданні позов ОСОБА_1 визнав частково - в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що становить 485,19 гривень. Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди та наданих позивачу юридичних послуг – не визнав, мотивуючи наявністю обставин непереборної сили, якими є існування заборгованості перед ВАТ "Юженергобуд" підприємства ВП „Южно-Українська АЕС" за виконану роботу, розмір якої станом на 22.10.2008 року становить 3 219 774,70 грн. Факт перебування позивача в трудових відносинах з ВАТ "Юженергобуд" не оспорює та не заперечує проти стягнення на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі в розмірі 485,19 гривень, однак просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що з 10 травня 2006 року по 13 листопада 2008 року ОСОБА_1 працювала майстром по виготовленню металовиробів у ВАТ "Юженергобуд" , про що свідчить копія трудової книжки (а.с. № 6-10). Згідно наказу №1013-п від 13.11.2008 року ОСОБА_1 звільнено (а.с.24). Згідно довідки №06/142 від 27.01.2009 року остаточний розрахунок з ОСОБА_1 проведено 22 грудня 2008 року (а.с. №34).

Несвоєчасним розрахунком при звільненні позивачу спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 2 000 грн. та мотивує тим, що невчасним розрахунком при звільненні, відповідачем були порушені її законні права, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків, їй були потрібні додаткові зусилля для організації життя. Не може розпоряджатися заробленими коштами від чого страждає як сама, так і члени її сім’ї, між ними виникають сварки, утворилися борги.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 43 Конституції України, ст. 21 КЗпП України обов'язок по виплаті заробітної плати є однією з істотних умов трудового договору.

Наказом по підприємству № 1013-п від 13.11.2008 р. ОСОБА_1 звільнена з 13 листопада 2008 року на підставі п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

Згідно довідки №06/142 від 27.01.2009 року остаточний розрахунок з ОСОБА_1 проведено 22 грудня 2008 року.

В силу ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. На порушення цього, виплата всіх сум належних позивачеві відповідачем не здійснена.

В силу ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини підприємства звільненому працівникові сум, що належать, в день звільнення, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь період затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з ІІ розділу Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 17 гривень 97 копійок, що також підтверджується довідкою відповідача. Фактичний час затримки розрахунку за період з 13 листопада 2008 року по 22 грудня 2008 року включно складає 27 днів. Тому, за час затримки розрахунку, на користь позивача підлягає стягненню – (17,97 х 27 ) = 485 гривень 19 копійок.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі , підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стаття 237-1 КЗпП України надає право позивачеві на відшкодування моральної шкоди у разі порушення власником, або уповноваженим ним органом його трудових прав.

Відповідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини

Щодо заперечення представником відповідача стосовно стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу через непереборну силу не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 263 ЦК України непереборною силою є надзвичайна і така, що не можна відвернути в даних умовах, подія, такою подією може бути стихійне лихо (землетрус) або соціальні явища (страйки, тощо), щодо недодержання своїх обов’язків через відсутність необхідних коштів у боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язань.

В судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що адміністрацією ВАТ "Юженергобуд" були порушені трудові права ОСОБА_1, що призвело до її моральних страждань.

З урахуванням обставин справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 500 гривень.

До такого висновку суд приходить з урахуванням положень ст. 23 ЦК України, яка визначає відшкодування моральної шкоди з якої слідує, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім того, згідно наявної в матеріалах справи квитанції, через порушення відповідачем охоронюваних законом прав позивача, остання понесла витрати на правову допомогу, яку на підставі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на її користь з відповідача в повному обсязі – в розмірі 250 гривень.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

А тому, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 47, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 58, 179, 212 - 215, 218 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Юженергобуд" (м. Южноукраїнськ Миколаївська область, промзона, р/р 26000282356060, ЮУ відділення "Центральне МРУ ПриватБанку" м. Южноукраїнська, МФО 326610, код ЕДРПОУ 04630809) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку по день остаточного розрахунку тобто 22,12.2008 року – розміром 485 гривень 19 копійок, заподіяну невиплатою заробітної плати моральну шкоду - розміром 500 гривень та витрати на юридичну допомогу - розміром 250 гривень, а всього 1235 (одну тисячу двісті тридцять п’ять) гривень 19 копійок.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Юженергобуд" (м. Южноукраїнськ Миколаївська область, промзона, р/р 26000282356060, ЮУ відділення "Центральне МРУ ПриватБанку" м. Южноукраїнська, МФО 326610, код ЕДРПОУ 04630809) судовий збір розміром - 51 (п’ятдесят одної) гривні. на користь держави, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи розміром - 30 (тридцять) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.І Савін