Рішення № 58095404, 19.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3214/16

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я.,

Плавич Н.Д.,

при секретарі - Козак М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей, стягнення аліментів за минулий час за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 2 лютого 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 5 березня 2015 року до суду з позовом про розірвання шлюбу, поділ майна та стягнення аліментів, вказала, що 12 серпня 2004 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у неї з ОСОБА_4 народилося двоє дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Посилаючись, зокрема, на недосягнення домовленості щодо виконання обов'язку по утриманню дітей, ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_4 на утримання дітей аліменти в розмірі 20000,00 грн. щомісячно, починаючи з 1 січня 2014 року до повноліття дітей (т.1 а.с.3-5).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2015 року вимоги про стягнення аліментів виділено в самостійне провадження (т.1 а.с.1).

2 жовтня 2015 року, 15 жовтня 2015 року ОСОБА_3 уточнила вимоги та просила стягнути з ОСОБА_4 на утримання дітей аліменти в розмірі ? частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи 1 квітня 2015 року до повноліття дітей, стягнути аліменти за минулий час за період з січня 2014 року по березень 2015 року в сумі 360324,90 грн. (т.1 а.с.97-98, 99-104).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 2 лютого 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 аліменти в твердій грошовій сумі, рівній 1 500,00 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 1 квітня 2015 року до повноліття дітей, а саме до 14 липня 2022 року, в решті вимог відмовлено (т.2 а.с.33-36).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заявленого нею позову та стягнення на утримання дітей аліментів у розмірі ? частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 1 квітня 2015 року до повноліття дітей, та стягнути заборгованість за аліментами за період з січня 2014 року по березень 2015 року в сумі 360324,90 грн.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали шлюб 12 серпня 2004 року (т.1 а.с.38).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 червня 2015 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано (т.1 а.с.73-74).

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.39,40).

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України).

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.ч.1,3 ст.181 СК України).

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище як дитини так і платника аліментів, наявність у платника аліментів утриманців, інші обставини, що мають значення для справи. При цьому мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст.182 СК України).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дітей, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з обов'язку батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття та з не досягнення сторонами домовленості щодо способу виконання такого обов'язку. Однак, присуджуючи до стягнення аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 1500,00 грн. на кожну дитину, суд не звернув увагу на те, що позивачем після уточнення вимог заявлено вимогу про щомісячне стягнення аліментів в частці від заробітку (доходу) відповідача як батька дітей.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності присудження аліментів у твердій грошовій сумі обґрунтовані, оскільки на час ухвалення рішення вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дітей були фактично заявлені та підтримані у частці від заробітку (доходу) батька дітей. Зазначені обставини згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду та присудження до стягнення аліментів на утримання дітей в частці від заробітку (доходу) відповідача.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягає присудженню на утримання дітей, колегія суддів з огляду на положення статті 182 СК України враховує наступне. Аліменти стягуються на утримання двох дітей, ОСОБА_4 від виконання обов'язку утримувати дітей не ухиляється. Крім дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_4 має й інших рідних та близьких, яким надає матеріальну допомогу. З огляду на обставини справи, зважаючи на те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як батька так і матері, аліментів обґрунтовано визначити в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_4 на двох дітей, при цьому мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями частини 1 статті 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Позов про стягнення аліментів на утримання дітей пред'явлено 5 березня 2015 року, що підтверджено датою подання позову до суду (т.1 а.с.3-5). Таким чином, аліменти на утримання дітей підлягають присудженню з дня пред'явлення позову, а саме з 5 березня 2015 року до повноліття дітей, а саме до 14 липня 2022 року.

За змістом частини 2 статті 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Позивачем ОСОБА_3 поряд з вимогами про щомісячне стягнення аліментів на утримання дітей заявлено вимогу про стягнення аліментів в загальній сумі 360324,90 грн. за минулий час, а саме за період з січня 2014 року по березень 2015 року. Вимоги обґрунтовано тим, що з січня 2014 року ОСОБА_4 умисно ухилявся від надання належних коштів на утримання дітей, при цьому з січня 2014 року по березень 2015 року ОСОБА_4 сплатив банку за кредитними зобов'язаннями 32028,88 доларів США, еквівалентних 720649,80 грн.

Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення аліментів за минулий час, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів ухилення ОСОБА_4 від надання коштів на утримання дітей.

Доводи апеляційної скарги висновків суду щодо недоведеності цих вимог не спростовані. ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів як вжиття нею заходів щодо отримання від ОСОБА_4 коштів на утримання дітей у зазначений нею період, так і ухилення ОСОБА_4 від надання коштів на утримання дітей, до того ж у період, коли сторони ще перебували в зареєстрованому шлюбі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, відтак, підстави для скасування рішення суду в частині відмови в стягненні аліментів за минулий час відсутні.

В порядку частини 3 статті 88 ЦПК України з ОСОБА_4 до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в загальній сумі 1157,52 грн. (перша інстанція - 551,20 грн., апеляційна інстанція - 606,32 грн., всього 1157,52 грн.), від сплати якого позивача ОСОБА_3 звільнено згідно пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.303, п.п.2,3 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 2 лютого 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей - змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4, народженого в с.Сирова Миколаївської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на утримання дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 5 березня 2015 року до повноліття дітей, а саме до 14 липня 2022 року.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 2 лютого 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів за минулий час - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач: УК у м. Одесі/Малиновський р-н/22030001; код отримувача: 38016923; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача: 828011, рахунок отримувача: 31214206780007, код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу: судовий збір, апеляційний суд Одеської області, код ЄДРПОУ 02892913) судовий збір в загальній сумі 1157 грн. 52 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Н.Д.Плавич