Рішення № 58094357, 03.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/1947/15-ц 03.06.2016 03.06.2016 03.06.2016

Провадження №22-ц/784/1161/16

Головуючий у першій інстанції-Франчук О.Д.

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

Категорія 25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Шаманської Н.О.,

із секретарем Тищенком Л.С.,

за участю в режимі відеоконференції представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 березня 2016 року у цивільній справі за позовом

приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз»

до ОСОБА_2

про стягнення страхового відшкодування

У С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ПрАТ «Європейський Страховий Союз» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування.

Позивач зазначав, що 14 березня 2015 року з вини водія транспортного засобу «Renault magnum AE390», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено автомобіль марки «Тoyota corolla», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами застрахована ПрАТ «Європейський Страховий Союз», яке виплатило власнику пошкодженого автомобіля «Тoyota corolla» 8 137, 50 грн. страхового відшкодування.

Посилаючись на право регресної вимоги до винної особи, яка не повідомила страховика про дорожньо-транспортну пригоду, ПрАТ «Європейський Страховий Союз» просило стягнути з ОСОБА_2 8 137, 50 грн. виплаченого страхового відшкодування та 1 218 грн. судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на відсутність підстав для регресної вимоги з урахуванням обставин пригоди, а також неможливість своєчасного повідомлення у зв'язку з відсутністю реквізитів та контактів у страховому полісі та його невідповідність вимогам закону.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 березня 2016 року позов задоволено, з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Європейський Страховий Союз» стягнуто 8 137, 50 грн. страхового відшкодування та 1 218 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову. Апелянт посилався на ті ж обставини, якими заперечував позов, а також відсутність передбачених законом умов для виплати страхового відшкодування потерпілому та порушення його, апелянта, прав на участь при оцінці розміру заподіяної шкоди.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді та факт заподіяння шкоди позивачу, який виплатив потерпілому страхове відшкодування, доведені, а, оскільки відповідач у строки, встановлені підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до страховика не звертався, то й регресний позов про відшкодування цих виплат підлягає задоволенню за підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 цього закону.

Проте не з усіма висновками суду можна погодитись.

Спір між страховою компанією та водієм забезпеченого транспортного засобу щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля регулюються статтями 993 ЦК України, статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 38 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» (далі - Закон).

Відповідно до абзацу "ґ" підпункту 38.1.1. пункту 38.1 статті страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Строки та умови повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду до змін, внесених до Закону з 17 лютого 2011 року, були передбачені підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону, а в наслідок зміни нумерації підпунктів з 17 лютого 2011 року тепер значаться у підпункті 33.1.4.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону не обмежує встановленого статтею 38 права страховика на регресну вимогу до страхувальника у разі недотримання строків та умов повідомлення страховика про пригоду.

Такий правовий висновок на підставі аналізу норм Закону викладено у постановах Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року (справа №6-1цс14), від 16 вересня 2015 року (справа №6-284цс15), який є обов'язковим для застосування судами України.

Відповідно до правил підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону, який має застосуватись у випадках, передбачених абзацем "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів письмово надати страховику повідомлення про пригоду, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Отже сам по собі факт неповідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку без врахування наслідків невиконання цього обов'язку не може бути достатньою підставою для задоволення регресної вимоги.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року (справа №284цс15).

Судом встановлено, що 14 березня 2015 року з вини водія транспортного засобу «Renault magnum AE390», ОСОБА_2 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено автомобіль марки «Тoyota corolla» під керуванням ОСОБА_3І.(а.с.6-7).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПрАТ «Європейський Страховий Союз» за полісом АІ/3707413. Забезпечений транспортний засіб - «Renault magnum AE390», номерний знак ВЕ 4639ВІ, спец знак АІ/37079В (а.с.5).

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 квітня 2015 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП (а.с.8).

Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 15 травня 2015 року адміністративне провадження щодо ОСОБА_3 закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення (а.с. 117).

16 березня 2015 року ОСОБА_4 письмово повідомив ПрАТ «Європейський Страховий Союз» про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 161).

Вартість відновлювальних робіт автомобіля марки «Тoyota corolla», яка була визначена на замовлення позивача аварійним комісаром СПД-СОД ОСОБА_5 з урахуванням ПДВ, склала 10 965 грн., а без врахування ПДВ - 9 666,13 грн. (а.с. 18-23, 118-123).

17 липня 2015 року ПрАТ «Європейський Страховий Союз» виплатило потерпілому 8 137,50 грн. страхового відшкодування (а.с. 24) за його заявою від 17 червня того ж року (а.с. 10).

30 липня 2015 року ОСОБА_2 направлено вимогу про відшкодування понесених витрат (а.с.27).

Встановлені обставини свідчать про те, що ПрАТ «Європейський Страховий Союз» було повідомлено про страховий випадок протягом двох днів (16 березня 2015 року) з настання дорожньо-транспортної пригоди (14 березня 2015 року), що надало страховику можливість перевірити обставини пригоди власними силами, визначити оцінювача - аварійного комісара, який оглянув автомобіль 18 березня 2015 року (а.с.18), та від власного імені замовити оцінку заподіяної шкоди (а.с.118 зворот).

Факт дорожньо-транспортної пригоди, як страхового випадку, та розмір заподіяної шкоди визнані позивачем, а страхове відшкодування виплачено потерпілому добровільно.

Той факт, що письмове повідомлення про пригоду зроблено потерпілим, а не страхувальником, не доводить порушення прав страховика на своєчасну інформацію про страховий випадок, метою якої є запобігання необґрунтованим виплатам.

Будь-яких доказів того, що виконання обов'язку відповідача іншою особою - потерпілим, вплинуло на обсяг відповідальності страхової компанії або створило перешкоди у перевірці страховиком обставин пригоди, матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів вважає, що невиконання ОСОБА_2 обов'язку, передбаченого підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону, при доведеності своєчасного повідомлення страховика іншою особою, не може бути достатньою підставою для стягнення зі страхувальника розміру відшкодування за регресною вимогою відповідно до абзацу "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону.

За такого позов ПрАТ «Європейський Страховий Союз» задоволенню не підлягає.

Оскільки суд першої інстанції не звернув належної уваги на тлумачення змісту та умови застосування статей 33 та 38 Закону, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні регресного позову.

Відповідно до статті 88 ЦПК відшкодуванню підлягають судові витрати, понесені відповідачем при подачі апеляційної скарги, у розмірі 1339,8 грн.

Керуючись статтями 309,316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз на користь ОСОБА_2 1339 грн.80 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: Т.Б.Кушнірова

Н.О.Шаманська