Ухвала суду № 58093880, 03.06.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/1216/16-к 03.06.2016

Провадження № 11-сс/784/200/16 Слідчий суддя у 1-й інстанції: Миронова О.В.

Категорія: застосування запобіжного Доповідач апеляційного суду: Чернявський А.С.

заходу у вигляді тримання під вартою

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

3 червня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Чернявського А.С.,

суддів Пісного І.М., Фаріонової О.М.,

за участю секретаря Борейко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016150190000517 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2016 року, якою до

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

- застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 24 липня 2016 року

Учасники судового провадження:

прокурор - Мовчан Т.М.,

захисник - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2016 року, в якій просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді, у кримінальному провадженні №12016150190000517 відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 24 липня 2016 року.

Узагальнені доводи апелянта.

В апеляційній скарзі захисник зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.

Посилається на те, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, є недоведеною, оскільки вважає, що допустимих і достовірних доказів цього прокурором до суду не надано.

Зазначає, що слідчий суддя не взяв до уваги пояснення підозрюваного про те, що він, тільки на місці події зрозумів, що будуть вчинятися протиправні дії, але злякавшись за власне життя та в силу наявних індивідуально - психологічних особливостей, не міг діяти у вольовий спосіб, ставши заручником ситуації, був керований набагато старшими за нього особами.

Також апелянт зазначає, що підозрюваний ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, проживає разом зі своєю матір'ю та старшим братом, які в змозі забезпечити йому належну поведінку, є раніше не судимим, до кримінальної відповідальності притягується вперше .

Захисник вважає, що прокурором не надано достатніх доказів в обґрунтування підозри ОСОБА_3, а також доказів щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказували слідчий та прокурор.

Тому вважає, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про недостатність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів, зокрема цілодобового домашнього арешту.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Органами досудового розслідування, ОСОБА_3, підозрюється в тому, що він, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 19 березня 2016 року біля 01 год. 00 хв., проникли на охоронювану територію ТОВ «Південьагрохім», розташованого по вул. Степовій, 1-А, в с. Бузьке Вознесенського району Миколаївської області, де у офісному приміщенні підприємства, застосувавши фізичну силу, що виразилася у нанесенні охоронцю даного підприємства ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, а також погроз вбивством відносно останнього, скоїли напад, після чого відкрито заволоділи грошовими коштами приватного підприємства «Васильєв» у сумі 35 000 грн.

Крім того, зазначені особи, проникнувши до складського приміщення підприємства «Південьагрохім», викрали посівний матеріал насіння соняшника та засоби захисту рослин, чим спричинили підприємству матеріальний збиток на загальну суму 273 746 грн. 90 коп.

В подальшому частину викраденого майна було продано, а отримані в результаті грошові кошти, розподілено між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, а останні витратили на власні потреби.

Даний факт було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150190000517 від 19.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

26 травня 2016 року ОСОБА_3 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Слідчий СВ Вознесенського ВП ГУНП України в Миколаївській області Ніколаєва О.Д. звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Луценко С.В. про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши в обґрунтування обставини, що на його думку, дають підстави вважати, що при обранні іншого запобіжного заходу, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, продовжувати злочинну діяльність, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, тобто наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; захисника ОСОБА_2, який просив ухвалу слідчого судді скасувати, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; прокурора, який вважав, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню; вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного захожу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів слідства або суду чи перешкоджати кримінальному провадженні у інший спосіб.

Крім того, оскільки відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, він застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При розгляді вказаного клопотання слідчого, дані вимоги закону слідчим суддею були дотримані.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно послався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 8 до 15 років позбавлення волі, та те, що згідно пред'явленої підозри, ОСОБА_3, приймав активну участь у вчиненні злочину.

Як вбачається з наданих до суду матеріалів, підозрюваний ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не має засобів для існування.

Апеляційний суд вважає, що зазначене вище, дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, продовжувати злочинну діяльність, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

За такого, твердження захисника, про не обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, а також відсутність доказів наявності підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, є не обґрунтованими.

Таким чином, апеляційний суд визнає доведеним існування ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, та вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою, тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню.

Керуючись ст.ст.177, 183, 392, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 травня 2016 року про застосування до ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 24 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

А.С.Чернявський І.М. Пісной О.М. Фаріонова