Ухвала суду № 58093549, 03.06.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4290/15-к

УХВАЛА

іменем України

"03" червня 2016 р. м.Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Зубар Н.Б.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурорів Путій Є.В., Кравченко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська клопотання прокурора про заміну покарання у вигляді штрафу на громадські роботи відносно засудженої

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працює, одружена, має дитину шести років, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, засуджена вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2015 року за ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ст.70 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік та 6 місяців, на підставі ч.3 ст.72 КК України призначене покарання у виді штрафу 510 гривень та 850 гривень виконувати самостійно, на підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 було звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та 6 місяців, засудженої 01.12.2015 року вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області за ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, ч.3 ст.72, ст.75, ч.1 п.2,3 ст.76 КК України до покарання у вигляді штрафів у розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1020 гривень, 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 680 гривень, штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 510 гривень та штрафу у розмірі 50 (пятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень, які виконувати самостійно, вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.02.2016 року за ч.1 ст.191, ч.3. ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України та призначено їй покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської областівід 01.12.2015 року у вигляді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими функціями строком на 3 (три) роки з самостійним виконанням покарання у вигляді штрафів в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. та 680 (шістсот вісімдесят) грн., 1020 (одна тисяча двадцять) грн., 680 (шістсот вісімдесят) грн., 510 (п'ятсот десять) грн., 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 було звільнено від відбуття призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки з покладенням обовязків, передбачених ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, -

В С Т А Н О В И В:

05.05.2016 року до суду від Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області надійшло клопотання про заміну покарання у вигляді штрафу відповідно до ч.5 ст.53 КК України, згідно якого прокурор просить замінити відносно засудженої ОСОБА_2 несплачені суми штрафів на покарання у вигляді громадських робіт, а саме 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів із вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 грудня 2015 року.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав. Засуджена ОСОБА_2 до суду не зявилась, була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, тому з огляду на положення ч.4 ст.539 КПК України суд вважає за можливе розглядати клопотання в її відсутності.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, судом було встановлено, що відсутні будь-які докази сплати штрафу засудженою ОСОБА_2 частково чи повністю.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до ч.5 ст.53 КК України.

Разом із тим, суд вважає, що клопотання прокурора є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_2 було засуджено на підставі трьох вироків Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, кожен наступний із яких ухвалено із застосуванням ч.4 ст.70 КК України та враховує покарання, призначені попереднім вироком при призначені остаточного покарання за сукупністю злочинів, так:

1)вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.10.2015 року ОСОБА_2 було засуджено за ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70, ч.3 ст.72, ст.75, ч.1 п.2,3 ст.76 КК України до покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані із матеріальною відповідальністю строком на 1 рік 6 місяців та штрафу у розмірі 510 грн. та 850 гривень, який виконувати самостійно. На підставі ст.75 КК УкраїниОСОБА_2 було звільнено від відбуття призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо вона протягом 1 року і 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає передбачені ч.1 п.2, 3 ст.76 КК Україниобов`язки;

2)вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 грудня 2015 року ОСОБА_2 було засуджено за ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, ч.3 ст.72, ст.75, ч.1 п.2,3 ст.76 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на 2 (два) роки. Відповідно до ч.3 ст.72 КК України покарання у вигляді штрафів у розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1020 гривень та 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 680 гривень, - виконувати самостійно. Остаточне покарання ОСОБА_2 на підставі ч.4 ст.70 КК Українипризначено у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, строком на 2 (два) роки. Відповідно до ч.3 ст.72 КК України покарання у вигляді штрафів у розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1020 гривень, 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 680 гривень, штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 510 гривень та штрафу у розмірі 50 (пятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень - виконувати самостійно. На підставі ст.75 КК УкраїниОСОБА_2 було звільнено від відбуття призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обовязків, передбаченихч.1 п.2, 3 ст.76 КК України;

3)вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.02.2016 року ОСОБА_2 було засуджено за ч.1 ст.191, ч. 3. ст.191, ч.2 ст. 358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України та призначено їй покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської областівід 01.12.2015 року до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими функціями строком на 3 (три) роки з самостійним виконанням покарання у вигляді штрафів в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. та 680 (шістсот вісімдесят) грн., 1020 (одна тисяча двадцять) грн., 680 (шістсот вісімдесят) грн., 510 (п'ятсот десять) грн., 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 було звільнено від відбуття призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки з покладенням обовязків, передбачених ст.76 КК України.

В останньому вироку було прийнято рішення про самостійне виконання основного покарання у вигляді штрафів, які були призначені ОСОБА_2 як основні покарання за всіма трьома вироками суду.

Таке рішення суду відповідає положенням ч.3 ст.72 КК України, яка передбачає, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Частина 5 ст.53 КК України передбачає, що несплачена сума штрафу може бути замінена покаранням у вигляді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Разом із тим, у разі задоволення клопотання прокурора про заміну ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу на громадські роботи, - буде порушено принцип самостійного виконання основного покарання, який визначено ч.3 ст.72 КК України, оскілки громадські роботи, на які просить замінити штраф прокурор, - згідно із ч.3 ст.72 КК України не підлягають самостійному виконанню.

Крім того, судом встановлено, що прокурором внесено три клопотання відносно заміни ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу на громадські роботи окремо по трьом вирокам, якими вона була засуджена, які були розподілені трьом різним суддям, про що прокурору також було відомо. Це підтверджують копії протоколів про розподіл цих клопотань відносно ОСОБА_2 суддям Зубар Н.Б., Мироновій О.В., Домарєвої Н.В.

Визначеність покарання в судовому вироку як принцип призначення покарання прямо випливає з принципу законності і полягає в тому, що призначене особі покарання повинно бути визначене в судовому вироку з точним зазначенням як виду, так і строку цього покарання. Тому у разі задоволення клопотання окремо кожним із трьох суддів, буде порушено принцип визначеності призначення покарання, оскільки ніхто із трьох суддів не може врахувати ухвалу іншого про заміну покарання, їх будуть виконувати самостійно, що також може призвести до порушення вимог ст.56 КК України про призначення покарання у вигляді громадських робіт.

Керуючись ст.ст.53, 72 КК України, ст.537, 539 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора про заміну покарання у вигляді штрафу на громадські роботи ОСОБА_2, засудженій вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.02.2016 року, а саме 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до апеляційного суду Миколаївської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Вознесенського міськрайонного суду підпис ОСОБА_3

згідно оригіналу

Суддя: