Рішення № 58093353, 01.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/6781/14 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 22-ц/783/2111/16 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Крайник Н. П.

суддів: Берези В. І., Мельничук О. Я.

при секретарі Куцику І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

24.09.2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягнути в свою користь з останньої 4000 дол. США боргу за договором позики, що становить 130267 грн., 16063 грн. інфляційних втрат, 3 % річних в сумі 1253 грн. 48 коп. та судові витрати.

В обґрунтування позову покликалася на те, що 18.08.2009 року уклала договір позики з відповідачкою, за яким остання отримала в борг 4000 дол. США, що на день подачі позову за офіційним курсом долара (з розрахунку 7,993 грн. за 1 дол.США) становило 31972 грн. Крім того, договором позики сторонами було обумовлено сплату відсотків за користування коштами в розмірі 3 % від суми позики в місяць, що складає 120 дол. У зв»язку з тим, що в добровільному порядку борг не було повернуто, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13.12.2013 року з відповідача в її користь було стягнуто 4000 дол.США, що еквівалентно 31972 грн., 40820, 65 грн. - відсотків за користування коштами, а всього 72792 грн.65 коп. Реально рішення суду було виконано лише 19.04.2014 року. У зв»язку з тим, що в рішенні суду борг було виражено в грошовій одиниці України - гривні та в її користь було стягнуто суму, виражену в гривнях, вважає, що нею понесено збитки, що становить курсову різницю долара станом на день передачі відповідачу у борг 4000 дол. США та курсом долара на день виконання рішення суду про повернення боргу в національній валюті - гривні. Просила стягнути з відповідача в свою користь збитки, що становлять курсову різницю по основному боргу і процентах, а також стягнути відсотки за користування коштами з розрахунку 120 дол. на місяць до повного виконання договору позики.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2

Вважає його незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, зазначає, що районний суд не врахував, що 18 серпня 2009 року вона уклала договір позики з відповідачем ОСОБА_3, відповідно до якого передала відповідачу 4000 доларів США, що на день подання позову в суд за офіційним курсом НБУ становило 31 972 грн. 00 коп. За умовами договору, позичальник повинна була сплачувати їй щомісяця 3% від одержаної суми коштів, що становить 120 доларів США на місяць до моменту погашення боргу. На день ухвалення рішення у справі, сума боргу становила 9107 доларів США. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, а саме основного боргу 4000 доларів США та відсотків 5107,05 доларів США задоволено. 19 вересня 2014 року відповідач сплатила борг в сумі 72792 грн. 65 коп., що становить 5396,05 доларів США. Вважає, що їй за рахунок курсової різниці недоплачено відповідачем ОСОБА_3 ще 4791 доларів США.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2 та представника апелянта ОСОБА_4 в підтримання мотивів, викладених в апеляційній скарзі, пояснення представника відповідача ОСОБА_5 в заперечення скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

За приписами ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пленум Верховного Суд України у п.11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №11 роз»яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Судом встановлено, що 18 серпня 2009 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов»язувалася до 18 серпня 2012 року повернути ОСОБА_2 4000 дол. США та сплачувати їй щомісячно 3 % за користування коштами.

19 червня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача 4000 дол. США боргу, 34 529 грн. 76 коп. відсотків, 95 грн. 94 коп. інфляційних втрат, 748 грн. 93коп. - як 3 % річних та судові витрати.

Рішенням Шевченківського райсуду м.Львова від 20 грудня 2013 року вказаний позов задоволено частково: стягнуто з відповідача в користь позивача 4000 дол. США, що еквівалентно 31972 грн., 40820 грн. 65 коп. відсотків за користування кредитом та судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено Рішення набрало законної сили, було звернуто до виконання та, як визнано сторонами, виконано 19.09.2014 року.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що відповідно до рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 20 грудня 2013 року з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 стягнуто суму основного боргу та процентів, у зв»язку з чим зобов»язальні відносини між сторонами припинилися. Крім того зазначив, що курсова різниця, яку просила стягнути позивач, не є збитками.

Проте, з такими висновками суду не можна погодитися з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 18.08.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, за умовами якого вона передала останній 4000 дол. США зі сплатою 3 % щомісяця від суми позики.

Рішенням Шевченківстького районного суду м.Львова від 20 грудня 2013 року з відповідача в користь позивача стягнуто суму основного боргу та процентів. Зазначене рішення було виконане 19 вересня 2014 року.

Відповідно до ч.1ст.598 ЦК України, зобов»язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов»язання передбачені ст.ст.599-601,604-609 ЦК України. Зокрема, згідно ст.599 ЦК України зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Ухвалення судом рішення про стягнення боргу, який не повернуто, не припиняє зобов»язальних відносин сторін договору і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним зобов»язання та не позбавляє позичальника прав вимагати покладення на останнього відповідальності за неналежне виконання зобов»язання, зокрема, стягнення процентів за користування коштами до їх повернення з часу поза межами періоду, за який вони стягнуті рішенням у іншій справі.

При вирішенні спору районний суд зазначене не врахував, дійшовши висновку, що зобов»язання за договором позики припинилися, не взяв до уваги час сплати коштів на погашення заборгованості.

Частиною 2 ст.533 ЦК України встановлено, що офіційний курс валюти визначається на день платежу.

Виходячи з того, що на час виконання рішення і сплати гривневого еквівалента отриманих відповідачем доларів США курс цієї валюти зріс, то право позивача на отримання еквівалентної переданим доларам США суми порушене і для його відновлення останній мусить зробити витрати, які є збитками в розумінні п.2 ч.1ст.22 ЦК України.

Саме цими обставинами обґрунтовувалися вимоги ОСОБА_2

Як встановлено матеріалами справи, згідно рішення Шевченківського райсуду м. Львова від 20 грудня 2013 року з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 підлягало стягненню 4000 дол. США, що еквівалентно 31972 грн. та 40820 грн. 65 коп. відсотків за користування кредитом.

На день ухвалення рішення Шевченківського райсуду м. Львова від 20 грудня 2013 року 4000 дол.США по курсу долара Нацбанку України з розрахунку 7,993 грн. за 1 долар становило 31972 грн.

Станом на 19.09.2014 року - день виконання рішення суду по курсу долара Нацбанку України з розрахунку 13,43 грн. за 1 долар 4000 дол. США становило 53720 грн. А тому курсова різниця становить 53720-31972 = 27151 грн.

Враховуючи положення ст.599 ЦК України, відповідно до яких зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача також підлягають стягненню відсотки за користування коштами згідно договору позики, визначені сторонами в розмірі 3% щомісячно, що становить з 20.12.2013 року по 19.09.2014 року дев»ять місяців х 120 дол. США ( відсотки по договору за користування коштами) = 1080 дол. США.

З наведених мотивів, рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1080 дол.США та 27151 грн.

Керуючись ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 квітня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів задвольнити частково.

Стягнути ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 1080 дол. США та 27151 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Береза В. І.

Мельничук О. Я.