Постанова № 58093176, 10.05.2016, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/1559/16-а

Провадження № 2-а/488/114/16 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2016 р м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючого у справі судді Лазаревої Г. М.,

при секретарі Маліновській К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08.04.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва щодо застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені внески за відповідний місяць 2007 року при призначенні пенсії за віком, а також зобовязати управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва здійснити розрахунок та виплату йому пенсії з 23 березня 2016 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за рік, що передує року звернення з заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва із заявою про застосування для розрахунку пенсії середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсі відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Проте, позивачу було відмовлено у застосуванні середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, як це встановлено ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», так як відбулося переведення з одного виду пенсії на інший, а тому і застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення про вручення судової повістки, доказів про поважність причин неявки суду не надав.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком та із заявою про застосування для розрахунку пенсії середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Проте, Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва своїм листом від 06.04.2016 р. № 34-К-01 відмовило ОСОБА_2 у застосуванні середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2015 рік у звязку з тим, що ОСОБА_2 з 1991 року отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» і його було переведено на інших вид пенсії.

Однак, суд вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва своєю відмовою порушило конституційні права ОСОБА_2 на отримання відповідної пенсії з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального звязку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не повязаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у звязку з втратою годувальника.

За правилами частини другої статті 40 даного Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузі статистики, економіки, соціальної політики і фінансів;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний

місяць (Кз + Кз + Кз + ... + Кз );

1 2 3 n

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший, призначеного саме за цим Законом. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п. 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок) визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності - його законним представником (батьки або опікун (піклувальник) за місцем проживання (реєстрації) представника.

Тобто, визначено окремий вид заяви.

При цьому, якщо особа надає довідку про заробітну плату, яка відповідає вимогам частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, який передує року поновлення виплати раніше призначеної пенсії чи переведенню з одного виду пенсії на інший.

Позивач заяву про призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» подав 23.03.2016 року.

Водночас ОСОБА_2 з 1991 року було призначено пенсію відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Крім того, після звільнення з лав Збройних Сил України ОСОБА_2 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Отже, враховуючи те, в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком за нормами іншого Закону, то показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, повинен враховуватись за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, як встановлено ч. 2 ст. 40 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

При цьому, у своїй постанові від 09 червня 2015 року по справі № 21-550а15 Верховний Суд України усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії ніж Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачені іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Частиною 1 статті 244-2КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковими для всіх судів України.

Таким чином, при обчисленні ОСОБА_2 пенсії за віком Управління пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва повинно було застосувати середню заробітну плату у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Отже, з огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва щодо застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені внески за відповідний місяць 2007 року при призначенні пенсії за віком ОСОБА_2, а також зобовязати управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва здійснити розрахунок та виплату йому пенсії з 23 березня 2016 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за рік, що передує року звернення з заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стягненню з Відповідача на користь ОСОБА_2 підлягає судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2,4, 7-9, 11, 71, 94, 158-163, 256 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва щодо застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені внески за відповідний місяць 2007 року при призначенні пенсії за віком ОСОБА_2.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва здійснити ОСОБА_2 розрахунок та виплату пенсії з 23 березня 2016 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за рік, що передує року звернення з заявою про призначення пенсії за віком з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Рішення в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551(пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанову може бути оскаржено в Одеський апеляційний адміністративний суд шляхом подання через Корабельний районний суд м. Миколаєва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя: Г.М. Лазарева