Ухвала суду № 58092827, 02.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/1287/16 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк А.І.

Провадження № 22-ц/783/3481/16 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 54

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Бойко С. М., Штефаніци Ю. Г.

при секретарі: Куцику І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 30 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Львівський Жиркомбінат» про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваною ухвалою позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «Львівський Жиркомбінат» про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2.

Вважає її такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та з неповним з»ясуванням усіх обставин справи, що мають для значення для справи.

Зокрема, зазначає, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, оскільки подає до суду позов про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати. Крім того, вважає, що подана ним позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України. Вказує, що оскаржуваною ухвалою порушуються його права на доступ до правосуддя, гарантовані Конституцією України.

Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Львівський Жиркомбінат», у якому просив визнати дії відповідача незаконними, зобов»язати відповідача прийняти його на роботу, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду.

Ухвалою від 11 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України. Така не відповідає вимогам п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, а саме: не вказаний зміст позовних вимог, не викладені обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, не подано доказів, які підтверджують обставини, на які посилається позивач, відсутні квитанції про оплату судового збору за п. 1, 2 та 4 позовних вимог, а саме позивачем не сплачено по 551 грн. 20 коп. суми судового збору за кожну позовну вимогу, та не вказано розмір моральної шкоди.

Зокрема, залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без руху суд виходив з того, що така не відповідає вимогам закону.

На виконання зазначеної ухвали ОСОБА_2 надано строк для усунення недоліків позовної заяви - п»ять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Вирішуючи питання про повернення позовної заяви ОСОБА_2 районний суд виходив з того, що ним не усунуто недоліки, які зазначені в ухвалі від 11 березня 2016 року, не сплачено судовий збір та не подано доказів обґрунтування своїх вимог.

Відповідно до роз»яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першій інстанції» можливе при наступних стадіях цивільного процесу.

Стаття 119 ЦПК, яка визначає вимоги до позовної заяви, вимагає лише зазначення доказів у змісті позовної заяви, а самі докази, відповідно до ст. 131 ЦПК України, можуть бути подані під час попереднього судового засідання у справі, а якщо таке не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

29.03.2016 року ОСОБА_2 подав суду заяву, у якій просив звільнити його від сплати судового збору відповідно до ст. 82 ЦПК України (а.с. 6-9).

Як вбачається з матеріалів справи, суд не вирішивши заяву ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, повернув позовну заяву позивачу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З наведених мотивів, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 30 березня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Бойко С. М.

Штефаніца Ю. Г.