Ухвала суду № 58092817, 02.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/8977/14 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 22-ц/783/2334/16 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 54

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Берези В. І., Бойко С. М.

при секретарі: Куцику І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 25 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «ВВП Сервіс» (третя особа: директор Приватного підприємства «ВВП Сервіс» Курильців Володимир Степанович) про скасування наказів, поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та оплату за вимушений прогул,-

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Вважає його незаконним, необгрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

У апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не взяв що у наказі № 22/09-2014 від 22.09.2014 року зазначено, що такий виданий на виконання наказу від 01.09.2014 року № 01/09-2014 «Про зміни в організації виробництва і праці на підприємстві». Зазначений наказ стосується інших працівників підприємства, а не диспетчерів. При цьому у наказі № 22/09-2014 від 22.09.2014 року, яким введено в дію новий штатний розпис зі зміненим посадовим окладом, для позивача немає жодного посилання на наказ від 01.09.2014 року. Зазначений наказ не може бути належним доказом того, що на підприємстві відбулись зміни в організації виробництва і праці, які призвели до зміни істотних умов праці позивача, а саме до зменшення заробітної плати. Вказує на те, що відповідачем не обгрунтовано, а судом не взято до уваги, які зміни в організації виробництва і праці стали підставими для видачі наказу № 22/09-2014 від 22.09.2014 року про зменшення розміру посадового окладу, а також видачу наказів: № 14/11-2014 від 14.11.2014 року, про перенесення строку вступу в дію змін умов праці та № 19-2/11-2014 від 19.11.2014 року звільнення з посади диспетчера ОСОБА_2 Відповідачем порушено вимоги ст. 97 КЗпП України, в якій зазначено, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законим є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював на посаді диспетчера диспетчерської служби ПП «ВВП Сервіс» з 24.12.2012 року, з посадовим щомісячним окладом у розмірі 3700 грн. (а.с.119). У посадові обов»язки позивача входило забезпечувати виконання диспетчеризації об»єкту за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 226, що підтверджується посадової інструкцією диспетчера ПП «ВВП Сервіс» (а.с.61-63).

У зв»язку зі зменшенням обсягу об»єму виконаних робіт, а також порядку їх оплати директором ПП «ВВП Сервіс» Курильцівим В.С. був виданий наказ № 01/09-2014 від 01.09.2014 року про зміни в організації виробництва та праці на підприємстві (а.с.118). Відповідно до п. 1 зазначеного наказу було вирішено перерозподілити виконання обов»язків працівниками, забезпечити рівномірне навантаження щодо об»ємів виконуваної роботи та затрат робочого часу в границях 40-годинного робочого часу.

Факт зменшення об»єму виконаних робіт на ПП «ВВП Сервіс» підтверджується аналізом цивільних договорів, укладеними між відповідачем та ТОВ «Будстар Груп» у 2014 році (а.с.71-80,148-153), а також фінансовою звітністю відповідача станом на 30 вересня 2014 року, з якої вбачається, що чистий дохід підприємства за 9 місяців 2014 року склав 27128000,00 грн., що в двічі менше в порівнянні за той же період 2013 року, коли дохід підприємства складав 5750000,00 грн. (а.с.39).

На виконання наказу № 01/09-2014 від 01.09.2014 року був виданий наказ № 22/09-2014 від 22.09.2014 року «Про зміну умов праці», яким з 22.11.2014 року зменшено посадові оклади диспетчерам ПП «ВВП Сервіс» (а.с.117) з 3700 грн. до 2800 грн.

Крім того, був виданий наказ № 29/09-2014 від 29.09.2014 року «Про зміну істотних умов працівників та становлення неповного робочого дня із погодинною оплатою праці» (а.с.82). Зазначеним наказом з 02.12.2014 року на підприємстві була введена погодинна плата праці, а також встановлений неповний робочий день 5 годин за графіком з 10.00 год. до 16.00 год. з перервою на обід з 12.00 год. до 13.00 год. для наступних категорій працівників: директора, бухгалтера, головного інженера, інженера-електрика.

Також були змінені істотні умови праці працівникам відділу енергетичного забезпечення з відрядної на погодинно-преміальну систему оплати праці.

З наказом №22/09-2014 від 22.09.2014 року «Про зміну умов праці» з 22.11.2014 року ОСОБА_2 був ознайомлений 22.09.2014 року (а.с. 116), однак від продовження роботи на запропонованих умовах відмовився.

Наказом ПП «ВВП Сервіс» № 14/11-2014 від 14.11.2014 року строк введення в дію змін умов праці було перенесено на один місяць до 22.12.2014 року (а.с. 115).

Наказом № 19-2/11-2014 від 19.11.2014 року позивача звільнено з посади диспетчера з 28.11.2014 року на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.15).

Наказом № 6-22/12-2014 ПП «ВВП Сервіс» зазначений наказ був скасований, а дата звільнення позивача була змінена на 22.12.2014 року (а.с.141), тобто на дату вступу в дію нових істотних умов праці на підприємстві, здійснено розрахунок за вимушений прогул з 24.11.2014 року по 22.12.2014 року.

Стаття 36 КЗпП України визначає підстави припинення трудового договору.

Однією із таких підстав є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 16.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз»яснено, що припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

До істотних умов праці трудове законодавство відносить систему та розмір оплати праці, про що зазначено у ч. 3 ст. 32 КЗпП України. Крім того, зазначена норма передбачає обов»язок працедавця повідомити працівника про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 32 КЗпП України, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами господарської діяльності ПП «ВВП Сервіс» не могло зберегти колишні умови праці працівників і тому наказом №22/09-2014 від 22.09.2014 року було внесено зміни у штатний розпис в частині зменшення розміру посадових окладів диспетчерів, оскільки умови їх роботи передбачали змінний характер роботи з дотриманням вимог щодо їх відпочинку, а тому це питання не могло бути врегульоване у спосіб, який було встановлено для інших працівників підприємства - перехід окремих працівників з відрядної на погодинно-преміальну систему оплати праці та встановлення неповного робочого дня, що для всіх працівників підприємства в кінцевому результаті передбачало зменшення заробітної плати.

Так як ОСОБА_2 був попереджений про наступні зміни істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці, від продовження роботи у зв»язку із зміною істотних умов праці відмовився, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач з дотриманням вимог ст. 32 КЗпП України звільнив останнього на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що після його звільнення, як і звільнення інших диспетчерів підприємства, істотні умови праці для диспетчерів фактично не змінилися, є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, до звільнення позивача з роботи на підприємстві працювало 10 диспетчерів на умовах безстрокового трудового договору. У період грудня 2014 року - січня 2015 року на вакантні посади було прийнято 7 диспетчерів за цивільно - правовими угодами. На даний час посад диспетчерів у штатному розкладі ПП «ВВП Сервіс» немає. Тобто, при меншій кількості диспетчерів підприємство змогло забезпечити виплату винагороди диспетчерам на попередньому рівні. До того ж, розмір такої винагороди забезпечувався виконанням диспетчерами додаткових видів робіт, що підтверджується, окрім пояснень представників відповідача, документальними даними і податковим розрахунком форми №1 Д. А тому, виконання обов'язків диспетчерів на умовах цивільно - правових договорів, на думку колегії суддів підтверджує наявність змін в організації виробництва і праці на ПП «ВВП Сервіс».

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують. Підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 25 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Береза В. І.

Бойко С. М.