Ухвала суду № 58092743, 25.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/2-2936/11 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/783/1338/16 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія:25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого судді - Берези В.І., суддів - Крайник Н.П., Штефаніци Ю.Г., за участю секретаря судового засідання - Брикайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Галицького районного суду м.Львова від 28 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ СК «АХА Страхування» про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м.Київ, вул.Іллінська,8 р/р 26502207940200 в «АКИБ УкрСиббанк» МФО 351005 код СДРПОУ 20474912 ) в користь ОСОБА_2 89 154, 39 гривень суми страхового відшкодування, 1947,11 гривень витрат, пов'язаних з проведенням повторного транспортно - трасологічного дослідження, а всього 91101,50 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м.Київ, вул.Іллінська,8 р/р 26502207940200 в «АКИБ УкрСиббанк» МФО 351005 код СДРПОУ 20474912) в користь ОСОБА_2 1120 гривень судового збору та 120 гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду оскаржив відповідач - АТ СК «АХА Страхування». Вважає рішення незаконним, необгрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що через сумніви страховика щодо можливості утворення пошкоджень на автомобілі позивача за обставин, викладених водіями - учасниками ДТП було замовлено експертне дослідження обставин заявленої ДТП та експерт підтвердив, що пошкодження на транспортних засобах ні за об`ємом, ні за характером утворення слідів, ні за їх відносним розташуванням від рівня опорної поверхні і розмірними параметрами не є співпадаючими між собою. Водіями подано неправдиву інформацію про факт настання обставин ДТП. Суд не дослідив правильності наявних висновків експертиз, не заслухав експертів. Крім того, зазначає, що постанова Апеляційного суду Львівської області від 23.05.2011 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути належним доказом по справі, оскільки не встановлює причинний зв'язок між заявленою шкодою та ДТП від 05.04.2011 року, а лише підтверджує вину винного у ДТП водія.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта - ОСОБА_4, який апеляційну скаргу підтримав, представника позивача - ОСОБА_5, який таку заперечив, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення такої відсутні.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як видно з матеріалів справи, за наслідками розгляду апеляційної скарги на оскаржуване рішення першої інстанції ухвалою суду апеляційної інстанції від 24 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «СК «АХА Страхування» відмовлено. Зокрема, приймаючи зазначене рішення , суд виходив з висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 26 вересня 2014 року, призначеної за ухвалою суду апеляційної інстанції /а.с.49/.

Проте відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 16.12.2015 року дане рішення апеляційного суду Львівської області скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Зокрема Вищий спеціалізований суд України зазначив про те, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що механічні пошкодження автомобіля позивача не могли утворитись в рамках пригоди, яка сталась 5 квітня 2011 року, оскільки у порушення ст. 57-59, ст.ст.147, 212-214, 303, 316 ЦПК України суд апеляційної інстанції не дав оцінки всім поданим сторонами доказам, у тому числі й висновку експерта від 11 жовтня 2011 року.

Як визначено ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції .

Як встановлено судом першої інстанції та видно з матеріалів справи, 5 квітня 2011 року відбулась подія (ДТП) за участю транспортного засобу «Toyota Prado», 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, та автомобіля «ВАЗ 2121», 1980 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_3

Між ОСОБА_3 та АТ «СК «АХА Страхування» 24 січня 2011 року було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та відповідно оформлений поліс № АА/1225249 1 типу, згідно з яким було застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров»ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ 2121», реєстраційний номер НОМЕР_6 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах. Згідно полісу ліміт відповідальності Страховика 100000,00 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров»ю, та 50000,00грн., за шкоду заподіяну майну.

Крім того, між зазначеними сторонами було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 01-ДГО/11 ЛВ-АС, яким підвищено ліміт відповідальності Страхувальника за шкоду, заподіяну життю, здоров»ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, страхова сума за цим договором складає 50000,00 грн.

ОСОБА_2 06.04.2011року звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак відповідачем було відмовлено у виплаті суми страхового відшкодування, оскільки водіями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надано неправдиву інформацію стосовно факту та обставин настання страхового випадку, а саме відповідач посилався на ст.26 Закону України «Про страхування», де підставою відмови у здійсненні страхових виплат є подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 5 квітня 2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» автомобіля марки ВАЗ 2121, державний номерний знак НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля марки «Toyota Prado», державний номерний знак НОМЕР_1, під його керуванням. У результаті ДТП, яке сталося з вини ОСОБА_6, його автомобіль отримав механічні ушкодження на загальну суму 89 154 грн. 39 коп., поніс витрати, пов'язані з проведення транспортно- трасологічної експертизи, у розмірі 1 947 грн. 11 коп.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні доведено факт спричинення позивачу шкоди, під час ДТП, що мала місце 05.04.2011 року, що підтверджується висновком спеціаліста №1/595, який надано експертами сектору авто-технічних досліджень НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області (т. 1 а.с. 17), а тому прийшов до висновку, що невиплачена сума страхового відшкодування на користь позивача підлягає стягненню з відповідача та стягнув оцінену шкоду в сумі 89 154,39 грн., визначену висновком автотоварознавчого дослідження від 5 червня 2011 року, проведеного за заявою представника відповідача - СК «АХА Страхування».

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Так, порядок та умови здійснення страхового відшкодування при настанні страхових випадків за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону, відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Згідно зі ст.6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за Договором.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо - транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Апелянт страховик не погоджується з рішенням суду, оскільки були, на його думку, підстави для відмови у здійсненні страхових виплат-подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або факт настання страхового випадку.

Окрім того, свою відмову підтверджував висновком транспортного дослідження № 121-11 від 29.06.2011 р., замовленого страховиком, відповідно до якого комплекс пошкодження лівих передніх частин автомобіля ВАЗ -2121, р.н. НОМЕР_6, та автомобіля Toyota Prado, р.н. НОМЕР_1 , з технічної точки зору не відповідав і не міг утворитись за обставин, викладених в поясненнях водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме внаслідок взаємного зіткнення передніми лівими частинами досліджуваних автомобілів, оскільки наявні на транспортних засобах пошкодження ні за об`ємом, ні за характером утворення слідів, ні за їх відносним розташуванням від рівня опорної поверхні і розмірними параметрами, не є співпадаючі між собою.

Однак, на думку колегії суддів, доводи апелянта про неспроможність пояснень водіїв - учасників ДТП, щодо обставин ДТП та факту її настання з посиланням на вищевказане дослідження спростовується іншими, наявними у матеріалах справи на час розгляду справи судом першої інстанції, доказами.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої ці обставини встановлені.

Так, згідно з постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 27.04.2011 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адмінстягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 місяців. Згідно з постановою встановлено ту обставину, що 05.04.2011 року близько 18 годин 10 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_6, у с. Корчин, Львівської області на 20 км + 650 м автомобільної дороги «Східниця- Синовидне», в порушення вимог п. 12.1 «Правил дорожнього руху України», виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем марки TOYOTA PRADO, д. н. з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, у зв'язку з чим останній з'їхав у кювет, та здійснив зіткнення з деревом, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Згідно з постановою Апеляційного суду Львівської області від 23.05.2011 року зазначену постанову суду першої інстанції змінено лише в частині накладення адмінстягнення /а.с.14/.

З витребуваної справи про адмінправопорушення за наслідками вчиненої ДТП, а також з матеріалів наявних у справі видно, що відповідальними працівниками ВДАІ Сколівського району Львівської області 05.04.2011 року складено безпосередньо при виїзді на місце ДТП протокол про адміністративне правопорушення внаслідок ДТП цього дня за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Проведено огляд місця події, складено схему місця ДТП за участю понятих, а також оглянуто та складено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів.

Як видно з відібраних у день ДТП працівниками ДПС ВДАІ письмових пояснень у водіїв, учасників ДТП - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 - 5 квітня 2011 року водій ОСОБА_6., рухаючись на забезпеченому ТЗ по автодорозі Східниця - Синьовидне поблизу с. Корчин, відволікся від дороги, втратив пильність, у зв'язку з чим виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем «Toyota Prado », р.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 Після цього забезпечений ТЗ знесло у кювет. В свою чергу, водій автомобіля «Toyota Prado » після зіткнення також не впорався з керуванням та з'їхав у кювет, де зіткнувся з деревом. Такі ж обставини випадку ОСОБА_6 виклав у письмових поясненнях Страховику від 6 квітня 2011 року.

Як видно з матеріалів справи, внаслідок дотичного зіткнення двох автомобілів, пошкодження лівих частин таких є значно меншим, аніж пошкодження автомобіля «Toyota Prado» внаслідок знесення у кювет від удару з автомобілем ВАЗ.

Таким чином, наведені вище обставини підтверджують встановлені та зафіксовані у визначений законом порядку обставини ДТП та спростовують твердження про відсутність факту ДТП.

Посилання апелянта на висновок транспортно -трасологічного дослідження № 121-11 від 29.06.2011 року як єдиний доказ на спростування обставин ДТП на увагу не заслуговує, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ст.147 ЦПК України, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як зазначено у пункті 1, 3 Постанови Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці та оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному, та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Висновок транспортно-трасологічного дослідження № 121-11 від 29.06.2011 року /а.с. 71-77/ експерт обґрунтовував тим, що наявні на двох транспортних засобах пошкодження ні за об`ємом, ні за характером утворення слідів, ні за їх відносним розташуванням від рівня опорної поверхні і розмірними параметрами не є співпадаючими між собою.

Відповідно до ст. 66 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998 р. № 53/5, у випадку проведення трасологічної, транспортно-трасологічної експертизи для вирішення ідентифікаційних завдань експертові необхідно надати об`єкти, які перебували в контакті.

Як видно з зазначеного висновку /а.с.71-77/, об`єкти дослідження - автомобілі, експертом не витребовувались та не оглядались. У висновку експерт лише констатує факт наявних слідів, однак не дає відповіді на питання щодо механізму утворення саме таких слідів, жодним чином не досліджено та не надано оцінки питанню щодо взаємного розташування транспортних засобів у момент первинного контактування , не надано оцінки поясненням водіїв в частині безпосередніх дій кожного перед моментом зіткнення та не досліджено, як ця обставина впливає на взаємне контактування двох автомобілів. Не надано оцінки формі та особливостям рельєфу виступаючих частин транспортних засобів, хоч і на фотознімках такі особливості зафіксовані, що в цілому не встановлює жодних суперечностей між наявними пошкодженнями та поясненнями водіїв. Окрім того, поставлені питання експерту стосуються комплексу пошкоджень двох автомобілів за обставин, викладених у їх (водіїв) поясненнях, а висновок експерта стосується лише пошкоджень лівих передніх частин автомобілів, що не підтверджує обґрунтованості висновку щодо комплексу пошкоджень.

Разом з тим, у справі наявний висновок експертів транспортно-трасологічного дослідження №1/595 від 11.10.2011 року науково-дослідного експертного криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області, яке проведено за наявності досліджуваних об`єктів-автомобіля ВАЗ -2121, р.н. НОМЕР_6, та автомобіля Toyota Prado, р.н. НОМЕР_1, /а.с. 17-32/.

Згідно з зазначеним висновком встановлено, що пошкодження, наявні на автомобілі ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_6, відповідають пошкодженням в передній лівій частині автомобіля Toyota Prado, реєстраційний номер НОМЕР_1, за характером утворення та геометричними параметрами один відносно одного та рівня землі. В даному випадку мало місце зустрічно-дотичне зіткнення транспортних засобів. В первинний момент зіткнення поздовжні вісі автомобіля ВАЗ 2121, реєстраційний номер А0114 ЛB, та автомобіля Toyota Prado, реєстраційний номер НОМЕР_1, розташовувались під кутом 175 - 178 градусів (наявна додана схема). Покази водія автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_3 та водія автомобіля «Тойота Прадо», р.н. НОМЕР_1, щодо механізму даної дорожньо- транспортної пригоди - зіткнення вказаних автомобілів є спроможними з технічної точки зору.

Як видно з висновку, огляд проведено у присутності двох водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідницька частина висновку відображає як характер та локалізацію пошкоджень автомобілів, так і дає відповіді на питання щодо механізму утворення таких. Проведено дослідження взаєморозташування транспортних засобів шляхом натурного зіставлення пошкоджень, надано відповіді щодо існуючих розходжень між межами площин пошкоджень обох транспортних засобів, встановлено причини таких розходжень. Надано оцінку поясненням водіїв щодо їх дій безпосередньо у момент зіткнення та досліджено вплив таких дій під час первинного контактування двох автомобілів.

Зазначений висновок логічно узгоджується з усіма вихідними даними, зафіксованими безпосередньо на місці ДТП у визначений законом спосіб, та дає відповіді не тільки на питання щодо обставин ДТП, характеру ушкоджень, їх локалізації, механізму утворення пошкоджень, але і встановлює причини виникнення таких пошкоджень у сукупності з заявленими обставинами та поясненнями водіїв за наслідками фіксації події ДТП, а тому даний висновок, на думку колегії суддів, встановлює причинно - наслідковий зв`язок з фактом ДТП є належним доказом у сукупності з іншими доказами, здобутими у визначений законом спосіб на підтвердження наявних обставин справи.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ч.1 ст.307, ч.1ст.308, ст.ст.313,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» відхилити.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 28 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Береза В.І.

Судді: Крайник Н.П.

Штефаніца Ю.Г.