Ухвала суду № 58091734, 05.05.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1633/16-ц

Провадження № 2/442/733/2016

УХВАЛА

Іменем України

05 травня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої судді : Гарасимків Л.І,

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про уточнення забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ « Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, та зустрічними позовними вимогами ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Дрогобицького ТВБВ № 10013/0242 філії Львівського обласного управління АТ « Ощадбанк», за участю третьої особи приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності та повернення у власність нерухомого майна, в порядку ч.2 ст. 37 Закону України «Про іпотеку».-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з вище вказаним позовом.

З метою забезпечення позову відповідач ОСОБА_1 подала на адресу суду заяву, в якій просить накласти арешт на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження ПАТ «Державний ощадний банк України» іншим особам. Зупинити дії спрямовані на виселення ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 по цивільній справі № 442/3918/13-ц до вирішення даної справи по суті.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.04.2016 року було вжито заходи по вищевказаній заяві, однак в процесі розгляду справи звернулася до суду із заявою про їх уточнення, оскільки як їй було повідомлено у ВДВС Дрогобицького МРУЮ виконати ухвалу по зупиненню дії спрямованої на виселення є неможливо, так як дане твердження повинно бути вказано іншим чином, а саме про зупинення виконання рішення Апеляційного суду від 25.09.2014 року по даній справі. Відтак, просить Абзац 3 резулютивної частини ухвали про забезпечення позову від 01.04.2016 року «зупинити дії спрямовані на виселення ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 по цивільній справі № 442/3918/13-ц до вирішення даної справи по суті» замінити на «зупинити виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 25.09.2014 року по цивільній справі № 442/3918/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дрогобицького ТВБВ № 10013/0242 філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина 1 ст. 152 ЦПК України, серед видів забезпечення позову вказано, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Оглянувши матеріали справи, беручи до уваги викладене, суд вважає, що заяву про уточнення забезпечення позову слід задоволити, так як незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про уточнення забезпечення позову задоволити.

Абзац 3 резулютивної частини ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області про забезпечення позову від 01.04.2016 року, у формулюванні «зупинити дії спрямовані на виселення ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 по цивільній справі № 442/3918/13-ц до вирішення даної справи по суті» замінити на «зупинити виконання рішення Апеляційного суду Львівської області від 25.09.2014 року по цивільній справі № 442/3918/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дрогобицького ТВБВ № 10013/0242 філії Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення суми заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення».

Виконання ухвали доручити ВДВС Дрогобицького МРУЮ у Львівській області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до п.9 ст.153 ЦПК України дана ухвала виконується негайно, тобто підлягає виконанню з 05.05.2016 року, в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Л.І. Гарасимків