Ухвала суду № 58091205, 02.06.2016, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

02.06.2016

ЄУН №337/1900/16-ц

№2/337/1115/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Сидорова М.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 51900,00 грн., судові витрати повязані зі сплатою судового збору в сумі 551,20 грн. та з оплатою правової допомоги в розмірі 500,00грн.

Ухвалою суду від 02 червня 2016 року за вищевказаним позовом відкрито провадження у справі.

Одночасно із позовною заявою позивач подав до суду окрему письмову заяву про забезпечення позову та просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що є підстави вважати, що ОСОБА_2 може розпорядитися належним йому майном з метою ухилення від виконання зобовязань, що зробить неможливим виконання рішення суду

Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити через наступне.

У відповідності до положень ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, в провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1ст.152 ЦПК України,позов може бути забезпечено шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи з викладеного, забезпечення позову має бути обумовлено предметом спору та наявністю обґрунтованого припущення того, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається зі змісту позову та матеріалів справи позов заявлено з приводу повернення безпідставно отриманої грошової суми в розмірі 51900,00грн.

Доводи про існування обставин, передбачених ч.3 ст.151 ЦПК України, які можуть бути підставою для забезпечення такого позову, зокрема, доводів про те, чому, без забезпечення позову буде неможливо виконати рішення суду про стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 51900,00грн., у разі задоволення позову, у заяві позивача відсутні. З заяви, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, не вбачається.

Суд не встановив обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на 1/3 частину квартири, яка належить відповідачу, утруднить або може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того, в заяві про забезпечення позову відсутні дані про співмірність забезпечення позову позовним вимогами. Так, при зазначенні позовної вимоги в розмірі 51900,00 грн., в заяві не зазначена та не підтверджена документально вартість 1/3 частини нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд також має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, а тому позивач, у разі появи обґрунтованих підстав вважати, що невжиття відповідних заходів унеможливить чи утруднить виконання рішення суду, може повторно звернутися до суду із заявою про забезпечення позову.

В зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, і враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та ціну позову, обсяг позовних вимог, вважаю, що на теперішній час відсутні достатні підстави вважати, що не вжиття заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити

Керуючись ст.151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: