Ухвала суду № 58090347, 01.06.2016, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/389/16-ц

Провадження по справі 2/305/475/16

У Х В А Л А

01.06.2016 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Тулик І.І.,

при секретарі Шемота М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рахівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рахівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Рахівської міської ради №70 від 24.06.2011 року.

ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід головуючого по справі - судді Тулик І.І. У заяві зазначає, що суддя Тулик І.І. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки він брав участь у розгляді справи предметом якої була та вже така позовна вимога, поскільки приймав рішення по вищезазначеному питанню. Таким чином участь судді Тулик І.І. у розгляді даної справи у них виникає сумнів, щодо неупередженості судді під час розгляду справи. Це пов"язано з можливістю формування у судді, який раніше вирішував справу про той самий предмет спору, вже визначеної чіткої позиції щодо суті справи, що в свою чергу може обумовити його упереджене ставлення і вплинути на результат справи. Тому просить задоволити відвід. Головування судді Тулик І.І. при розгляді даної справи викликають у неї сумнів в об'єктивності та неупередженості, а тому вона заявляє відвід та просить справу передати до Тячівського районного суду.

Позивачка, ОСОБА_1, в судове засідання не з'явилася, однак у заяві про відвід просила дане клопотання розглядати без її участі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

За змістом п. 4 ч.1 ст. 20 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) при наявності інших обставин, які викликають сумнів в обєктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Так, відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає - на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: ніхто не може бути суддею у власній справі. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Так, у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що субєктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, обєктивний - визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий -у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Враховуючи викладене, в силу статті 20 ч.1 п.4 ЦПК України з врахуванням позиції Європейського Суду з прав людини, для забезпечення умов, за яких у сторін не виникло б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, з метою запобігання у подальшому нарікань на необ'єктивність та упередженість головуючого, а також звинувачень у заінтересованості в результаті розгляду справи, уникнення будь-яких сумнівів у об'єктивності суду та забезпечення права на справедливий суд, заява про відвід з наведених підстав підлягає задоволенню.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 20-25 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, задовольнити.

Відвести суддю Тулик І.І. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рахівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення.

У зв"язку з неможливістю утворити в Рахівському районному суді Закарпатьскої області інший склад суду тому дану справу слід передати до Тячівського районного суду Закарптської області як найблищому територіально розміщеному суду до Рахівського районного суду.

Ухвала проголошена, оскарженню не підлягає.

Суддя: Тулик І.І.

з оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.