Вирок № 58089416, 03.06.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа№ 263/15073/15-к

Провадження № 1-кп/263/152/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2016 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області

у складі: судді Папаценко П.І.,

при секретарі Масюк М.С.,

за участю прокурора Ходус Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження, внесене 1.09.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015050770003338 відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ст.Ханська, м.Майкоп, Краснодарського краю, Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, маючого неповну середню освіту, не працюючого, судимого: 19.04.2012 року Першотравневим районним судом Донецької області за ст.ст.185 ч.1, 297 ч.2, 75 КК України до трьох років обмеження волі, звільненого від відбуття покарання з іспитовим стром на два роки; постановою Першотравневого районного суду Донецької області від 1.02.2013 року скасоване звільнення від відбуття покарання з випробуванням, засуджений направлений для відбуття покарання згідно вироку; ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 1.08.2014 року звільнено від відбуття покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», який зареєстрований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що обвинувачується за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

27.08.2015 року приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_1 діючи навмисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи на перехресті вулиць Семенішина та А.Куїнджі в Центральному районі м.Маріуполя, з метою таємного викрадення майна, що належить КП «Комунальник», за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, застосовуючи фізичну силу ніг, від'єднали металеві секції цілісного комплексу контейнерного майданчику по збиранню твердих побутових відходів у кількості 4 штук, вартість секцій становить 3780 грн., після чого реалізуючи свій злочинний намір викрали зазначені секції, виконавши на їх думку всі дії, необхідні для доведення свого злочинного наміру до кінця та попрямували реалізовувати викрадене майно, однак не змогли розпорядитись викраденим на свій розсуд за причинами які не залежали від їх волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті скоїв інкриміноване діяння: 27.08.2015 року вночі, він разом з ОСОБА_2 на перехресті вулиць Семенішина та А.Куїнджі в м.Маріуполі вкрали 4 секції з майданчику твердих побутових відходів, але не змогли розпорядитися вкраденим оскільки були затримані.

За повідомленням представника потерпілого КП «Комунальник» вкрадені секції повернуті, претензій до обвинуваченого не мається, по мірі покарання останньому покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу та обставин, що мають значення для визначення міри покарання.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочини середньої тяжкості.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєнні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, яка пом'якшує його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує зокрема те, що останній раніше судимий, за місцем проживання, характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, психіатра.

Згідно зі ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що міра покарання обвинуваченому ОСОБА_1 має бути призначена в межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України тільки у вигляді позбавлення волі.

Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, є попередженням вчинення нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винній.

Враховуючи зазначене, запобіжний захід відносно ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін.

Суд зараховує в строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_1 строк його попереднього ув'язнення з 22.04.2016 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України, згідно якої зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати - відсутні.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, з утриманням останнього у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 за даним вироком відраховувати з 22.04.2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення в межах цього кримінального провадження з 22 квітня 2016 року по 3 червня 2016 року включно з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речовий доказ: чотири секції цілісного комплексу контейнерного майданчику по збиранню твердих побутових відходів, передані на зберігання потерпілому КП «Комунальник» - залишити у користуванні, як належне йому майно.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Папаценко П.І.