Ухвала суду № 58087436, 26.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 635/1801/15-ц Головуючийсуддя І інстанції Савченко Д. М.

Провадження № 22-ц/790/2691/16 Суддя доповідач Коваленко І.П.

Категорія: право власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року судова колегія судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Коваленко І.П.,

суддів - Довгаль А.П., Коровіна С.Г.,

при секретарі - Калюжній Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про виділ майна в натурі та розподіл земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про виділ майна в натурі та розподіл земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що згідно з рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19.07.2004 року вони з відповідачкою стали співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Малороганської сільської ради Харківського району Харківської області №27 від 10.03.2006 року частині будинку яким користується вона присвоєна квартира №1, а частині якою користується відповідач - квартира №2.

Вказане домоволодіння розташовано на земельній ділянці площею 0,2401 га., співвласниками даної земельної ділянки є ОСОБА_2 та ОСОБА_4

На теперішній час вона користується квартирою №1 у вказаному домоволодінні №36, а відповідач - квартирою №2 у вище зазначеному домоволодінні.

Між ними склались певні стосунки, згідно яких не вдається дійти згоди щодо користування зазначеною земельною ділянкою, а відповідач відмовляється від будь-яких компромісів з цього питання, тому вона була вимушена звернутися до суду з даним позовом.

З урахуванням уточнень до позову, просила:

- розділити спільне майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, між ними, припинивши право спільної сумісної власності у відповідності до належних їм часток майна в праві спільної сумісної власності;

- виділити їй майно, яке складається з: квартири №1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з наступних приміщень: коридор Літ. 1-1 площею 5,60 кв.м.; житлова кімната Літ. 1-2 площею 15,40 кв.м.; житлова кімната Літ. 1-4 площею 10,50 кв.м.; житлова кімната Літ. 1-5 площею 7,10 кв.м.; житлова кімната Ліг. 1-6 площею 15,80 кв.м.; кухня Літ. 1-7 площею 8,70 кв.м., а також надвірні будівлі, які складаються з: ганок Літ.а2 площею 0,96 кв.м.; гараж Літ.Д площею 25,3 кв.м.; льох Літ. Д площею 26,63 кв.м.; сарай Літ. Е площею 22,42 кв.м.; літня кухня Літ. Ж плошею 43,89 кв.м. з верандою Літ.Ж1 та льохом Літ. Ж площею 15,86 кв.м.: вбиральня Ліг.З площею 1 кв.м.; душ Літ. И площею 1,44 кв.м.; сарай Літ.Л площею 11,47 кв.м.; огорожа Літ. №3 площею 9,39 кв.м.; ворота з хвірткою Літ.№4 площею 5,83 кв.м.; огорожа Літ. №6 площею 17,39 кв.м., огорожа Літ.№7 площею 30,00 кв.м;

- розділити земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, між ними у відповідності до належних їм часток майна в праві спільної сумісної власності, припинивши право спільної сумісної власності на наведену земельну ділянку, а саме: для обслуговування, проведення ремонтних робіт стіни веранди літ. а3 відповідачу встановити земельний сервітут площею 3,5 кв.м.

Конфігурація земельної ділянки ОСОБА_2:

- по вулиці Комінтерна розділити огорожу на відрізки 12,81 м. та 19,48 м., Від 12,81 м. по прямій лінії до житлового будинку далі по лінії розподілу будинку, далі під кутом по прямій лінії до гаражу літ. Д, де відступити від нього на відстань 6,7 м., та по прямій лінії до тильної частини огорожі, розділивши її на відрізки 10,18 та 21,01 м.

Лінія земельної ділянки відповідача проходить по лінії розподілу земельної ділянки позивача.

Представником відповідача надано письмові заперечення проти позову, в яких вона вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги частково, розподіл житлового будинку здійснити відповідно до вимог ОСОБА_2, однак у задоволенні вимог щодо розподілу земельної ділянки відповідно до варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи відмовити, оскільки розподіл земельної ділянки не має залежати від часток у праві власності на житловий будинок.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях, просила позов задовольнити частково, поділивши спірний будинок.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01 березня 2016 року позов задоволено частково, а саме:виділено ОСОБА_2 майно, яке складається з: квартири №1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з наступних приміщень: коридор Літ. 1-1 площею 5,60 кв.м; житлова кімната Літ. 1-2 площею 15,40 кв.м; житлова кімната Літ. 1-4 площею 10,50 кв.м; житлова кімната Літ. 1-5 площею 7,10 кв.м; житлова кімната Літ. 1-6 площею 15,80 кв.м; кухня Літ. 1-7 площею 8,70 кв.м, а також надвірні будівлі: ганок Літ. а2 площею 0,96 кв.м; гараж Літ. Д площею 25,3 кв.м; льох Літ. дп площею 26,63 кв.м; сарай Літ. Е площею 22,42 кв.м; літня кухня Літ. Ж площею 43,89 кв.м з верандою Літ. Ж1 та льохом Літ. Жп площею 15,86 кв.м; вбиральня Літ. З площею 1 кв.м; душ Літ. И площею 1,44 кв.м; сарай Літ. Л площею 11,47 кв.м; огорожа Літ. № 3 площею 9,39 кв.м; ворота з хвірткою Літ. №4 площею 5,83 кв.м; огорожа Літ. №6 площею 17,39 кв.м, огорожа Літ. №7 площею 30,00 кв.м.

У задоволенні інших позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови стосовно розподілу земельної ділянки у відповідності до часток майна у праві спільної сумісної власності; ухвалити в цій частині нове рішення, яким розділити земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 між нею та відповідачкою у відповідності до належних її часток майна в праві спільної сумісної власності, припинивши право власності на наведену земельну ділянку, а саме для обслуговування, проведення ремонтних робіт стіни веранди літ «а3» відповідачці встановити земельний сервітут площею 3,5 кв.м..

Посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В судове засідання відповідачка не з'явилась, представник відповідачки повідомлений належним чином, що підтверджується отриманою телефонограмою, тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідачки.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.02.2006 позивач є власником 2/3 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1, право власності зареєстровано у КП «Харківськерайонне БТІ» (а.с. 129, 130).

На підставі Договору дарування частини житлового будинку від 22.12.2004 відповідач є власником 1/3 частини спірного житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, право власності зареєстровано у КП «Харківськерайонне БТІ».

Належність 2/3 частин спірного домоволодінні позивачеві і 1/3 частини відповідачеві також підтверджується копією технічного паспорту на спірне домоволодіння (а.с. 8-14).

На підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 20.02.2007 року сторони є власниками спірної земельної ділянки площею 0,2401 га за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруд (а.с. 15).

Частки у праві власності сторін не зазначені, отже, земельна ділянка перебуває у їх спільній сумісній власності.

У зв'язку з укладенням 11.11.2006 шлюбу відповідач змінила прізвище з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» (а.с. 33).

Висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5333/9635 від 12.10.2015 запропонований варіант технічного розділу спірного житлового будинку між сторонами у відповідності до належних їм часток у праві спільної сумісної власності шляхом виділення ОСОБА_2 квартири №1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з наступних приміщень: коридор Літ. 1-1 площею 5,60 кв.м; житлова кімната Літ. 1-2 площею 15,40 кв.м; житлова кімната Літ. 1-4 площею 10,50 кв.м; житлова кімната Літ. 1-5 площею 7,10 кв.м; житлова кімната Літ. 1-6 площею 15,80 кв.м; кухня Літ. 1-7 площею 8,70 кв.м, а також надвірні будівлі: ганок Літ. а2 площею 0,96 кв.м; гараж Літ. Д площею 25,3 кв.м; льох Літ. дп площею 26,63 кв.м; сарай Літ. Е площею 22,42 кв.м; літня кухня Літ. Ж площею 43,89 кв.м з верандою Літ. Ж1 та льохом Літ. Жп площею 15,86 кв.м; вбиральня Літ. З площею 1 кв.м; душ Літ. И площею 1,44 кв.м; сарай Літ. Л площею 11,47 кв.м; огорожа Літ. № 3 площею 9,39 кв.м; ворота з хвірткою Літ. №4 площею 5,83 кв.м; огорожа Літ. №6 площею 17,39 кв.м, огорожа Літ. №7 площею 30,00 кв.м.

Відповідно до висновку вищезазначеної експертизи експертом запропоновано три варіанти розподілу спірної земельної ділянки між сторонами у відповідності до 1/3 та 2/3 частки, а також по 1/2 частині (а.с. 70-83).

Питання здійснення права спільної сумісної власності на земельну ділянку врегульовано статтею 89 ЗК України, якою, зокрема, визначено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності сторін.

За загальним правилом, встановленим статтею 89 ЗК України, у разі поділу такої земельної ділянки частки співвласників є рівними, у зв'язку з чим земельна ділянка може бути поділена, виходячи із засад рівності часток сторін, тобто за другим або третім варіантом поділу земельної ділянки, наведеним у висновку судового експерта.

Водночас, оскільки позивач наполягає на поділі земельної ділянки, виходячи із часток у праві власності на спірний житловий будинок, згідно з яким позивач є власником 2/3 частин будинку, тобто за першим варіантом розподілу земельної ділянки, вказані вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Посилання позивача в обґрунтування необхідності поділу земельної ділянки відповідно до часток у жилому будинку на статтю 120 ЗК України обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів.

Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначалося пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Згідно зі статтями 89, 88 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, зокрема, співвласників жилого будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Співвласники нотаріально посвідченого договору про встановлення порядку користування земельною ділянкою не укладали.

Отже, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

При цьому у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Однак, вимоги ст..120 ЗК України не регулюють спірні правовідносини, оскільки право власності на спірну земельну ділянку виникло у сторін не у зв'язку з придбанням права власності на жилий будинок, а на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, який сторони одержали в порядку приватизації після придбання у власність відповідних часток у спірному житловому будинку.

Державний акт на право власності на земельну ділянку від 20.02.2007 року сторонами не оспорювався.

Правова природа спірної земельної ділянки на час розгляду справи вже визначена, - це спільна сумісна власність, і правовідносини щодо поділу цієї земельної ділянки регулюються статтею 89 ЗК України.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що підстав для розподілу земельної ділянки на підставі 1-го варіанту судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5333/9635 від 12.10.2015 року, а саме відповідно до ідеальних часток в будинку 1/3 та 2/3 частин немає, оскільки спірна земельна ділянка була приватизована сторонами 20.02.2007 року у спільну сумісну власність, не зважаючи на те, що на цей час позивачці в спірному будинку належало право власності на 2/3 частин з 2006 року, а відповідачці - 1/3 частина з 2004 року.

Підстав для розподілу земельної ділянки по 2-му та 3-му варіанту експертизи колегія суддів вважає також немає, оскільки таких вимог сторонами не заявлялось.

Рішення суду в частині розподілу будинку не оскаржувалось і апеляційною інстанцією не переглядалось.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального в процесуального права і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись п.1ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 01 березня 2016 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді