Ухвала суду № 58087319, 30.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/3264/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 623/5234/15-ц Бєссонова Т.Д.

Категорія: договірні Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді : Швецової Л.А.,

Суддів: Бровченка І.О, Тичкової О.Ю.,

За участі секретаря: Єрьоменко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою представника фізичної особи підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2016 року

у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором перевезення, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року фізична особа підприємець ОСОБА_3 звернулась до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажу, посилаючись на те, що 07 травня 2015 року від фізичної особи підприємця ОСОБА_5 на адресу ФОП ОСОБА_3 надійшла заявка на перевезення № 64 вантажу з АДРЕСА_1 до місця розвантаження: АДРЕСА_2. Сума оплати за надані послуги становить 700 доларів США по курсу НБУ на момент оплати, оплата здійснюється після одержання оригіналів документів. Після виконання послуг по перевезенню вантажу ФОП ОСОБА_3 було виставлено ФОП ОСОБА_5 рахунок на оплату №29 від 03 серпня 2015 року на суму 14700 грн. Означений рахунок був направлений відповідачеві 04.08.2015 року, про що свідчить квитанція про направлення рекомендованого листа. Однак, відповідач взятих на себе обов'язків по договору №64 не виконав, надані послуги не оплатив.

ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача ОСОБА_5 заборгованість за договором перевезення в сумі 15000 грн., три відсотки річних, що складає 468 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн. та сплату судового збору в сумі 487,20 грн.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, судові витрати стягнути з відповідача.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що рахунок за послуги та оригінал товарно-транспортної накладної (той примірник, що знаходився у перевізника) було направлено відповідачу 04.04.2015 року, про що свідчить квитанція про направлення

рекомендованого листа (копія означеної поштової квитанції була долучена позивачем до позовної заяви). Однак даний факт не взятий судом до уваги.

Крім того, апелянт вказує, що доказ направлення оригіналу транспортної накладної відповідачу судом першої інстанції у судовому рішенні взагалі не згаданий, хоча й досліджувався в ходу судового засідання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишення його без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу

Пунктом 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачено, підставою для закриття провадження у справі є той факт, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» спір фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що спір виник між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 з приводу заборгованості, яка виникла з договору перевезення товару, а тому суд першої інстанції дійшов до невірного висновку, що даний спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Даних про те, що відповідач на час розгляду справи в суді першої інстанції не є фізичною особою підприємцем, матеріали справи не містять, а тому відповідно до вимог ст.1 та ст.12 ГПК України спір підлягає розгляду у господарському суді.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування вимог ч. 1 ст. 310 ЦПК України скасування судового рішення та закриття провадження у справі.

Керуючись ст..303, 304, ч.1 ст. 310, 313-315, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника фізичної особи підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором перевезення закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: