Ухвала суду № 58087288, 23.05.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/1909/16-к Головуючий 1-ї інстанції: Шишкін О.В.

Провадження №11-сс/790/759/16 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді Курила О.М., суддів Чопенка Я.В. та Цілюрика В.П., при секретареві Черкасові А.О., з участю прокурора Ящук О.В., без участі підозрюваного, належним чином повідомленого про розгляд справи, з участю його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали провадження №11-сс/790/759/16 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.05.2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою вищевказаного суду щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного за ч. 3 ст. 407 КК України, за клопотанням слідчого, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів - до 14.07.2016 року, із визначенням застави в розмірі 20 000 грн. та у разі її внесення на ОСОБА_3 покладено обов'язки (Судова справа а.с. 39).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій міститься прохання ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_3 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (Судова справа а.с.43-48).

На думку апелянта, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, заслухавши думку захисника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ОСОБА_3 повідомлено про підозру в тому, що він будучи військовослужбовцем військової частини 3017, в порушення вимог ст. 1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2,9,11,16,127, 128, 130, 216-222 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України та ст. ст. 2, 4 Закону України «Про Національну гвардію України», 15.11.2014 року, не з'явився вчасно на військову службу до військової частини 3017, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та по теперішній час до місця служби не повернувся.

Вказаними діями солдат ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення місця служби тривалістю понад один місяць, тобто кримінальне правопорушення,

передбачене ч. 3 ст. 407 КК України.

Задовольняючи клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України та наявність існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник посилається на те, що слідчим суддею не взято до уваги, що ОСОБА_3 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, матеріальна шкода не завдана та злочин в якому він підозрюється не спрямований проти життя та здоров'я.

Також захисник, вважає, що підозра необгрунтована і не підтверджена доказами, та що жоден ризик, передбачений ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведено.

З наданих слідчому судді відомостей вбачається, що 25.12.2014 року органом досудового розслідування було прийнято рішення про зупинення досудового розслідування у зв'язку з оголошенням ОСОБА_3 у розшук та 16.05.2016 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України на ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» Яворського району Львівської області під час спроби перетину державного кордону України.

Про обгрунтованість підозри ОСОБА_3 свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме, протокол допиту свідка ОСОБА_4 (а.с. 4-6) та повідомлення командира військової частини про самовільне залишення військової частини 3017 військовослужбовцем її місця розташування (а.с. 13-14).

Із урахуванням всіх цих відомостей, у сукупності з покаранням, яке може загрожувати ОСОБА_3 в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення в якому він підозрюється, слідчий суддя дійшов правильного висновку не тільки про наявність зазначених в судовій ухвалі ризиків, але й про недостатність застосування до ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам.

Окрім того, слід зазначити, що доводи апеляційної скарги є взаємовиключними, оскільки апелянт, стверджуючи про необґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення тобто відсутність взагалі підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу, просить застосувати запобіжний захід, що не пов'язаний з утриманням підозрюваного під вартою.

За викладених обставин у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_3 є недостатнім.

Керуючись положеннями КПК України, при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.

Крім того, приймаючи до уваги покарання, яке може бути призначене ОСОБА_3 в разі визнання його винним за ч. 3 ст. 407 КК України, колегія суддів приймає до уваги положення п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Так, у відповідності до вищевказаної норми КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо по справі буде доведено, що підозрюваний переховувався від слідства.

ОСОБА_3 близько року ухилявся від явки до слідчого та переховувався від органів досудового розслідування, був затриманий безпосередньо при намірах спробувати покинути територію України, тому обраний судом запобіжний захід забезпечить ризики дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги захисника підозрюваної, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, ч.3 ст.407, 418, 419, 422, 423, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.05.2016 року про задоволення клопотання прокурора та про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на гауптвахті до 14.07.2016 року, із визначенням застави, щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного за ч. 3 ст. 407 КК України - залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного - залишити без задоволення.

Оскарження даної ухвали, в порядку ч.4 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий: Судді: