Рішення № 58086990, 31.05.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

Справа № 643/434/16-ц

Провадження № 2/643/2005/16

31.05.2016

31 травня 2016 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просить стягнути з останнього на свою користь загальну суму заборгованості у розмірі 6912 943 (шість мільйонів девятсот дванадцять тисяч девятсот сорок три) грн. 52 коп..

Обґрунтовуючи вимоги позову позивач зазначає, що 22 липня 2011 року між сторонами укладений договір позики, згідно умов якого відповідач отримав позику на загальну суму 140 000 Євро, що на той час становило 1600000 грн., для здійснення підприємницької діяльності. Про отримання коштів відповідач склав розписку від 22 липня 2011 року. 25.10.2013 р. позивач на адресу відповідача направив письмову вимогу про повернення всієї суми боргу, однак до сьогоднішнього часу борг не повернуто. Оскільки відповідач отримав вимоги про повернення коштів 25.10.2013 року, тобто вважається, що порушив зобовязання з 26.11.2013 року, також внаслідок неповернення своєчасно грошових коштів з відповідача підлягають стягненню 3% річних, проценти за користування коштами і сума пені.

Позивач надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, підтримуючи вимоги позову в повному обсязі і не заперечуючи щодо постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не зявився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи належним чином, заяв про слухання справи за його відсутністю не надав, тому суд зі згоди представника позивача розглядає справу у відсутності відповідача, постановляючи заочне рішення, що не суперечить вимогам ст. 224 ЦПК України.

Суд вивчивши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 гроші в розмірі 140 000 Євро в еквіваленті 1600000 грн., на підтвердження чого, ОСОБА_2 надав особисто розписку (а.с.9).

Отже, між сторонами укладено простий письмовий договір позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошову суму, а позичальник зобовязується повернути таку ж саме грошову суму (суму позики).

Згідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено, позивач 25.10.2013 року звертався до відповідача з вимогою про повернення боргу, про що свідчать поштові платежі та опис поштових вкладень (а.с.11,12).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки у розписці не зазначено правових наслідків в разі порушення взятого зобовязання, а саме, розмір відсотків, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ у відповідності до правил ч.1 ст. 1048 ЦК України.

Частина 2 ст. 625 ЦК України, зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд надійшов до висновку, що відповідач до сьогоднішнього часу не повернув суму позики в розмірі 140 000 Євро, що за курсом НБУ станом на 26.11.2015 року становить 3523052,96 грн. позивачу, то з відповідача повинно бути стягнуто суму боргу, суму відсотків за користування грошовими коштами позивача, суму пені та три відсотка річних від суми боргу.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позову підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 130, 154, 212-215, 224 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2) заборгованість за договором позики від 22.07.2011 на загальну суму в розмірі 6912943 (шість мільйонів девятсот дванадцять тисяч девятсот сорок три)грн., 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім)грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі протягом десяти днів з дня оголошення рішення апеляційної скарги.. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Сугачова О.О.