Ухвала суду № 58083036, 03.06.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4326/16к

Провадження № 1кп/201/182/2016

УХВАЛА

3 червня 2016 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П., суддів Батманової В.В. та Ополинської І.Г., за участі секретаря судового засідання Верменич В.А. розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014040000000863 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Нова Басань Боровицького району Чергнігівської області, громадянки АДРЕСА_2

обвинуваченої у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Кірово-Черепецьк Кіровськоїї області, громадянки АДРЕСА_1

обвинуваченої у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

В підготовчому судовому засіданні приймали участь:

прокурор Кононенко М.П.

обвинувачені ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисники ОСОБА_3

ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачених у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, так як в обвинувальному акті не викладені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, не зазначено документи в які обвинувачені вносили завідомо неправді відомості, що в своїй сукупності не дозволяє обвинуваченим зрозуміти висунуте обвинувачення та надати відповідні показання.

Захисник ОСОБА_3 та обвинувачені в судовому засіданні підтримали клопотання, просили задовольнити його, а обвинувачена ОСОБА_2 як додаткову підставу для поверненяя обвинувального акту зазначила той факт, що її не допитували після оголошення підозри.

Прокурор в судовому засіданні висловив думку про те, що підстав для повернення обвинувального акту прокурору не має.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Статтею 55, 58 КПК України передбачено, що потерпілою може бути юридична особа, яку може представляти представник за довіреністю.

Статтями 90, 93 ЦК України передбачено, що юридична особа має назву та місцезнаходження.

Аналізуючи формулювання п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині того, що мають бути вказані відомості про потерпілого та ст.. ст.. 90, 93 ЦК України в яких зазначаються які відомості про юридичну особу мають ідентифікуюче її значення, можна прийти до висновку, що в разі, якщо потерпілою у кримінальному провадженні являється юридична особа, то обвинувальний акт має містити її найменування та місцезнаходження, з метою можливості суду ідентифікувати таку юридичну особу та здійснити судовий виклик.

Даний обвинувальний акт не має даних про місцезнаходження юридичної особи, що є порушенням вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України

Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Прокурором в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Частина 5 ст. 191 КК України передбачає відповідальність за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, в тому числі і шляхом зловживання службовим становищем.

Граматичне (філологічне) тлумачення диспозиції зазначеної статті дає підстави для висновку, що за допомогою розділового сполучника "чи" перераховуються різні дії привласнення або розтрата, однак вони вчинені відносно майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, тобто відповідальність за вказаною статтею наступає у разі привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні або розтраті чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.

Прокурором дано правову кваліфікацію дій обвинувачених за ч. 5 ст. 191 КК України як привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.

При цьому прокурором не зазначено чи вказане майно було ввірене обвинуваченим чи перебувало у їх віддані, що має важливе значення для правильної кваліфікації їх дій.

Таким чином, в порушення вимог 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прокурором в обвинувальному акті не зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Прокурором в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача завідомо неправдивих офіційних документів.

Частина 1 ст. 366 КК України передбачає відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів

Диспозицією статті визначено спеціальний суб'єкт злочину - службову особу, однак прокурором не зазначено спеціального суб'єкту у правовій кваліфікації злочину, а отже в порушення вимог 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прокурором в обвинувальному акті не зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Обов'язковою ознакою службового підроблення є його предмет - офіційний документ, який має відповідати низці ознак. Для правильної кваліфікації дій обвинувачених необхідно встановити предмет злочину, однак прокурором в обвинувальному акту не зазначено жодного офіційного документу до якого внесено завідомо неправді відомості або який було б видано, що свідчить про недотримання прокурором вимог 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині зазначення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими

Необхідно зазначити, що відсутність даних в обвинувальному акті по офіційний документ до якого внесено завідомо неправді відомості або який було б видано позбавляє обвинувачених можливості зрозуміти висунуте їм обвинувачення в частині того, відносно яких саме документів були вчинені дії, які їм інкримінуються, що говорить про неконкретність обвинувачення і тягне за собою порушення права на захист обвинувачених.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачених у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України повернути прокурору відділу прокуратури Дніпропетровської області Кононенко М.П. для усунення недоліків викладених в ухвалі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня проголошення ухвали суду.

Головуючий - суддя: С.П. Мельниченко

Судді В.В. Батманова

І.Г. Ополинська