Ухвала суду № 58081057, 17.05.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3514/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві питання дотримання норм ст. 171 КПК України за клопотанням слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні, яке розслідується 3 СВ СУ прокуратури м. Києва унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100000000107, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_2 про арешт майна,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання слідчого, яке погоджене з заступником начальника відділу - прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обгрунтоване наявністю підстави і мети відповідно до положень статті 170 КПК України, зокрема з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Надалі, судом на виконання положень Глави 17 КПК України у судове засідання для розгляду цього клопотання неодноразово у відповідності до положень ст.. 135 КПК України викликалися учасники провадження, зокрема слідчий та прокурор, однак останні жодного разу про поважні причини своєї неявки регламентовані ст. 138 цього Кодексу не повідомили, тож, слідчий суддя перевіривши виконання вимог ст.ст. 171, 172 КПК України за клопотанням, приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години.

Статтею 171 вказаного Кодексу передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зокрема, згідно положень ст. 170 даного Кодексу, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

А, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Однак, у цьому випадку, у супереч положень ст. 171 КПК України, безпосередньо у клопотанні слідчого про арешт майна не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Тобто, не здійснено безепосердньо у мотивувальній частині клопотання чітке розмежування між найменуванням майна, яке слід арештувати та документом, який підтверджував би право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, по кожному з об'єктів майна окремо, а лише долучено до цього клопотання певні НПА, які на думку заявника, підтверджуються вказані вище обставини.

Однак, стаття 171 згадуваного Кодексу вказує на те, що безпосередньо у мотивувальній частині клопотання слідчого про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, а не долучено їх до такого клопотання.

За таких умов слідчий суддя приходить до однозначного висновку, що дане клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, у зв'язку з чим останнє підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-2, 7-29, 131-132, 170-173, 309, 372-376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні, яке розслідується 3 СВ СУ прокуратури м. Києва унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100000000107, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_2 про арешт майна повернути заступнику начальника відділу прокуратури м. Києва - прокурору у кримінальному провадженні ОСОБА_3 для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання даного судового рішення.

Ухвала оскарження не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя: О.В. Бірса