Ухвала суду № 58080156, 31.05.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6910/16-к

УХВАЛА

31 травня 2016 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Наумов С.В.,

при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,

з участю прокурора Крупич П.М.,

слідчого Рабійчука О.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області капітана поліції Рабійчука О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, -

В с т а н о в и в:

Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітан поліції Рабійчук О.М. звернувся в суд із вищевказаним клопотанням, погодженим прокурором прокуратури Рівненської області Крупич П.М. з якого вбачається, що будучи засудженим за вироком Рівненського міського суду від 24.12.2015 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 2 роки, ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, а знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.

Так, 26 лютого 2016 року, приблизно о 23 год. 40 хв., ОСОБА_1, перебуваючи поблизу магазину «Прометей», що знаходиться по вул. Пушкіна, 40 в м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав з кишені куртки потерпілого ОСОБА_4 належний останньому мобільний телефон марки «Prestigio 4020» вартістю 1 919,00 гривень.

Водночас, у подальшому протиправні дії ОСОБА_1, які виразились у таємному заволодінні майном ОСОБА_4 були виявлені потерпілим і, незважаючи на це, продовжені останнім з метою розпорядження протиправно вилученим майном.

Наступного ж дня ОСОБА_1 розпорядився протиправно вилученим майном потерпілого, подарувавши його своєму знайомому ОСОБА_5, чим завдав ОСОБА_4 майнової шкоди у розмірі 1 919,00 гривень.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4; протоколом допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеного за участю понятих та потерпілого ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження.

31.05.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідчий вказує, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого тяжкого злочину проти власності за аналогічних обставин. Водночас, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, через пів року після засудження до покарання із застосуванням передбаченого ст. 75 КК України іспитового строку тривалістю 2 роки, знову вчинив умисний корисливий тяжкий злочин проти власності. Крім того, ОСОБА_1 ніде не працює, має незадовільне матеріальне становище.

Застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому просить клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що у провадженні Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180010001255 від 27 лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

31.05.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його матеріальне становище, слід обрати розмір застави, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України - 20 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а також те що будучи засудженим за вироком Рівненського міського суду від 24.12.2015 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на 2 роки, ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, а знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності, а також те що він може уникнути слідства та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, негайно в залі суду.

Встановити строк дії ухвали терміном 60 (шістдесят) діб, а саме, з моменту винесення ухвали 31 травня 2016 року до 30 липня 2016 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 20 мінімальних заробітних плат, що становить 29 000,00 (двадцять дев'ять тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області № 37315038010559, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30 липня 2016 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов