Вирок № 58077677, 03.06.2016, Миронівський районний суд Київської області

03.06.2016 Єдиний унікальний № 371/981/15-к

Провадження 1кп371/17/16

В И Р О К

Іменем України

3 червня 2016 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Гаврищука А.В.

з участю секретаря - Смиченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка в залі суду кримінальне провадження, внесене 22.11.2014 до ЄРДР за №12014110220000586, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Світле Миронівського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, не депутата, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Москаленка В.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

представника - ОСОБА_4,

цивільного позивача - ОСОБА_5

судовим слідством Миронівський районний суд Київської області,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 21 листопада 2014 року біля 22 год. 15 хв., керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки АЗЛК «Москвич» 21412, реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_10 від 11 серпня 1998 року, виданого Миронівським РЕВ є ОСОБА_6, рухаючись у напрямку від м. Київ до м. Миронівка Київської області на 102 + 585 кілометрі автодороги Н 01 Київ - Знам'янка у с. Росава, Миронівського р-ну, Київської обл., біля перехрестя з вул. Комсомольська, будучи неуважним та не стежачи за дорожньою обстановкою, змінюючи напрямок руху, виконуючи поворот ліворуч у напрямку вул. Комсомольська с. Росава, Миронівського р-ну, Київської обл. та не переконавшись, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху у порушення п. п. 10.1,10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року з послідуючими змінами та доповненнями, відповідно до яких водій транспортного засобу зобов'язаний перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі у напрямку головної дороги або розворотом, повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїжджій частині, призначеній для руху у цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленою конфігурацією проїжджої частини, дорожніми знаками чи розміткою, крім того водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїжджій частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїжджій частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот, не надав перевагу у русі зустрічному транспортному засобу, здійснив поворот ліворуч з головної на другорядну дорогу, в результаті чого допустив зіткнення з передньою частиною автомобіля марки DAEWWO Nexia , реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_11 ОСОБА_7 під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному відносно руху автомобіля АЗЛК «Москвич» 21412, реєстраційний номер НОМЕР_1 напрямку.

У результаті дорожньо - транспортної пригоди пасажир автомобіля марки DAEWWO Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, яка знаходилася на передньому пасажирському сидінні автомобіля, згідно висновку судово-медичної експертизи № 4 від 15 лютого 2015 року отримала тілесні ушкодження у виді закритого перелому лівої таранної кістки зі зміщенням, забій правого гомілкоступневого суглобу, ЗЧМТ, струс головного мозку, перелом латерального відростка правої таранної кістки, що в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення п. п. 10.1,10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Будучи допитаним під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що дійсно 21.11.2014 близько 22 год. 15 хв., рухаючись автомобілем НОМЕР_3 по автодорозі Київ-Знам'янка у напрямку від м. Миронівка до с. Зеленьки в межах с. Росава навпроти повороту на вул. Комсомольську помітив світло фар автомобіля, який рухався з вул. Комсомольської у напрямку виїзду на головну дорогу (автодорогу Київ-Знам'янка), вказаний автомобіль не виконав вимоги про зупинку перед виїздом на головну дорогу (вимоги ДЗ 2.2), виїхав на головну дорогу, змусивши його різко змінювати напрямок руху, оперативно реагувати на зміну дорожньої обстановки та виїжджати на смугу зустрічного руху з метою уникнення зіткнення. Однак, у цей час по зустрічній смузі руху рухався вантажний автомобіль, що змусило його терміново повертатися у свою смугу руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем DAEWWO Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5. Своєї вини у порушенні ПДР обвинувачений не визнав та вважає, що саме ОСОБА_5 внаслідок порушення ПДР винний у дорожньо-транспортній пригоді.

Потерпіла ОСОБА_3, допитана у судовому засіданні, суду пояснила, що 21.11.2014 року приблизно о 22 год. вона разом із ОСОБА_5, який був за кермом автомобіля DAEWWO Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2, рухалися по автодорозі Київ-Знам'янка у напрямку м. Києва і у с. Росава, проїжджаючи перехрестя вказаної автодороги та вул. Комсомольської, перед собою побачила автомобіль, який раптом розпочав маневр праворуч відносно їх напрямку руху, на вул. Комсомольську с. Росава. Так як даний автомобіль почав вказаний маневр несподівано та у безпосередній близькості із їх автомобілем, сталося зіткнення, в результаті якого вона отримала струс головного мозку, перелом таранної кістки, числення забої та садна.

Цивільний позивач ОСОБА_5, допитаний у судовому засіданні, суду пояснив, що 21.11.2014 близько 22 год., рухаючись по автодорозі в напрямку м. Києва зі швидкістю близько 60-70 км/год. та проїхавши АЗС «БРСМ» перед собою помітив на зустрічній смузі руху автомобіль, який раптово розпочав маневр праворуч відносно його напрямку руху, на вул. Комсомольська, с. Росава. Так як даний маневр був для нього несподіваний, він не встиг зорієнтуватися та застосувати гальмування, в результаті чого сталося зіткнення автомобілів.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 21.11.2014 приблизно о 22 год. 15 хв. вона знаходилася на передньому пасажирському сидінні у автомобілі НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 Автомобіль рухався по автодорозі Київ-Знам'янка у напрямку з м. Миронівка до с. Зеленьки. Метою поїздки вказаним автомобілем було те, що вона попросила свого знайомого ОСОБА_1 відвезти її до майстра із виготовлення дверей, що проживає в с. Зеленьки, для замовлення виготовлення вхідних дверей для її будинку, та передачі майстру авансового платежу за замовлення. Рухаючись вказаним автомобілем в межах с. Росава, проїхавши заправну станцію «БРСМ» вона помітила, як із повороту на вул. Комсомольську виїхав інший автомобіль, який спровокував ДТП. ОСОБА_1 спробував уникнути зіткнення із вказаним автомобілем, але йому зробити цього не вдалося, більше свідок нічого не пам'ятає оскільки втратила свідомість одразу після зіткнення і прийшла до тями уже перебуваючи у лікарні. На запитання представника потерпілої свідок не змогла пояснити, де проживає майстер, до якого вони з ОСОБА_1 їхали робити замовлення дверей, як звати цього майстра та чому замовлення вона хотіла робити на початку 23 год., а не в денну пору доби. Також свідок показала, що авансового платежу за замовлення дверей у неї при собі не було, оскільки їй не вдалося зняти кошти із банкомату, однак при цьому ОСОБА_1 її запевнив, що замовлення можна зробити і без авансу.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що працює автозаправником на автозаправній станції «БРСМ», що розташована в с. Росава Миронівського району Київської області та знаходиться обабіч автодороги Київ-Знам'янка в напрямку до м. Києва перед перехрестям вказаної автодороги та вул. Комсомольської. 21.11.2014 після 22 год. він перебував на своєму робочому місці та бачив, як по автодорозі Київ-Знам'янка у напрямку с. Зеленьки прослідував автомобіль АЗЛК «Москвич» 21412 білого кольору, вказаний автомобіль йому був знайомий так як неодноразово заправлявся на станції, водія вказаного автомобіля ОСОБА_1 він теж наглядно знав близько року до моменту події. Також свідок заявив, що бачив світло фар автомобіля, що у цей же час рухався по вул. Комсомольській до перехрестя із автодорогою Київ-Знам'янка. Коли він обернувся спиною до перехрестя, то почув звук зіткнення автомобілів, однак із свого місця знаходження не міг бачити місця ДТП, оскільки було темно, та автодорога у місці зіткнення не освітлювалася ліхтарями. Невдовзі на АЗС прийшли працівники міліції та запросили його до участі у проведенні огляду місця дорожньо - транспортної пригоди в якості понятого. Коли прийшов до місця пригоди побачив пошкоджених два легкових автомобіля один з яких був «Москвич» 21412 білого кольору та інший автомобіль DAEWWO Nexia. Після цього повернувся на своє робоче місце. Через деякий час на АЗС прийшли працівники міліції та запропонували йому підписати протокол огляду місця дорожньо - транспортної пригоди та схему до нього. Наскільки відомості, зазначені у цих документах, відповідали дійсним обставинам йому невідомо, оскільки участі у такій процесуальній дії не приймав.

У порядку ст. 97 КПК України у судовому засіданні був також допитаний свідок ОСОБА_10, який надавав покази з чужих слів, а саме повідомив про обставини, які йому стали відомі від його племінника ОСОБА_11, який помер 14.07.2015 (том 1 а.с. 79) Так, свідок повідомив, що ОСОБА_11 21.11.2014 близько 22 год. 15 хв. перебував поблизу автозаправної станції «БРСМ». Порівнявшись з поворотом на с. Росава, він побачив автомобіль «Москвич» білого кольору, який рухався зі сторони м. Миронівки у напрямку м. Києва. При наближенні вказаного автомобіля до повороту побачив, що з повороту виїжджає автомобіль DAEWWO Nexia. Автомобіль DAEWWO Nexia не надав дорогу автомобілю «Москвич», у зв'язку із чим відбулося зіткнення автомобілів на перехресті. Автомобіль «Москвич» застосував маневр повороту з метою уникнення зіткнення, але у зв'язку з тим, що в зустрічній смузі руху були автомобілі він повернув назад у свою смугу.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ про злочини, відповідальність за які встановлено статтями 286 - 288, 415 КК, слід мати на увазі, що диспозиції формулювання у цих норм - бланкетні. У зв'язку з цим суди повинні ретельно з'ясовувати і зазначати у вироках, у чому саме полягає названі у перелічених статтях порушення, норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

Відповідно до п. 3 постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 20 листопада 2014 року об'єктивна сторона злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, включає три обов'язкових ознаки :

а) суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху);

б) суспільно небезпечні наслідки ( заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень);

в) причинний зв'язок між діяннями і наслідками.

Суспільна небезпека діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху) доводиться наданими стороною обвинувачення та дослідженими у судовому засіданні доказами :

-даними витягу з кримінального провадження №12014110220000585, з якого вбачається, що 21.11.2014 року до Миронівського РВ надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_12 про те, що 21.11.2014 в с. Росава на 102 км а/д Київ-Знам'янка сталося ДТП за участю автомобіля АЗЛК. яким керував ОСОБА_1 та автомобіля марки DAEWWO, яким керував ОСОБА_5 (том 1 а.с. 82);

-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.11.2014 та додатками до нього, з яких вбачається, що під час огляду 102 км. а/д Київ-Знам'янка виявлено пошкоджені внаслідок ДТП автомобіль АЗЛК «Москвич» 21412 білого кольору та автомобіль DAEWWO Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2, розміщення автомобілів на проїжджій частині автодороги, їх розташування відносно елементів проїжджої частини відображено в ілюстративній таблиці до протоколу ОМП від 21.11.2014, до протоколу додано схему ДТП, у якій відображається схематичне зображення автомобілів та місця вчинення ДТП, відображено приблизний радіус розсипу скла та уламків автомобілів (том 1 а.с. 93-101);

-даними протоколу огляду транспортного засобу від 05.12.2014 та ілюстративною таблицею до нього, з якого вбачається, що було оглянуто автомобіль НОМЕР_4, в ході огляду встановлено наявність деформації передньої частини автомобіля, пошкоджено переднє праве крило, кришку капоту, бампер, відсутнє переднє лобове скло, ліве та праве переднє скло фар ( том 1 а.с. 106-113);

-даними протоколу огляду транспортного засобу від 05.12.2014 та ілюстративною таблицею до нього, з якого вбачається, що було оглянуто автомобіль DAEWWO Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_2 та встановлено наявність деформації передньої частини автомобіля, ліве та праве крило, кришки багажника, тріснуте лобове скло, на кришці капоту наявне біле нашарування (том 1 а.с. 114-122);

-даними схеми організації дорожнього руху на ділянці автомобільної дороги Н-01 Київ-Знам'янка, км 102+585 (перехрестя з вул. Комсомольською в с. Росава) (том 1 а.с. 125-127);

-даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів та їх вилучення від 02.03.2015 роздруківками до них описом речей і документів, отриманих на підставі ухвали слідчого судді (том 1 а.с. 229-240);

-даними висновку експерта за результатами проведеної транспортно-трасологічної експертизи від 12.02.2015 року №17285/14-52, згідно якого зіткнення автомобіля DAEWWO Nexia, н.з. НОМЕР_2 та автомобіля Москвич 21412 н.з. НОМЕР_1 відбулося на смузі руху першого, як це зазначено на мал.3 в дослідницькій частині висновку. В момент первинного контактування повздовжні вісі автомобілів знаходилися під кутом біля 150 градусів відносно один одного розкритим по годинниковій стрілці по напрямку руху автомобіля DAEWWO Nexia. На підставі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що автомобіль ДЕУ перед даною ДТП рухався в напрямку м. Києва зі швидкістю біля 60-70 км/год. і на перехресті з вул. Комсомольська с. Росава зіткнувся з автомобілем Москвич, який здійснював поворот ліворуч в місці та під кутом відображеними на мал. 3. Відтак, згідно встановленого механізму зіткнення питання №3 щодо руху автомобілів у попутному напрямку чи в інших напрямках, крім визначеного, позбавлено технічного сенсу, а отже автомобілі не могли би отримати наявні механічні пошкодження при інших напрямках руху (том 1 а.с. 131-140);

-даними висновку експертів за результатами проведення авто технічної експертизи від 29.04.2015 №5254/15-52, згідно якої: на момент дослідження технічного стану робочої гальмівної системи автомобіля Москвич 21412 н.з. НОМЕР_1 встановлено, що вона знаходиться у технічно справному стані. На момент дослідження система рульового управління автомобіля Москвич н.з. НОМЕР_1 знаходиться у несправному стані у зв'язку з руйнацією правої рульової тяги під час ДТП, але до моменту ДТП рульове керування знаходилось у працездатному стані. На момент дослідження елементів підвіски автомобіля НОМЕР_5 встановлено рійнацію елементів правої передньої підвіски, яка відбулася під час ДТП, але в цілому загальний стан всіх інших елементів говорить про те, що до моменту ДТП вони знаходились у функціонально придатному до експлуатації стані технічний стан шин відповідає ПДР, а пошкодження шини правого переднього колеса відбулося під час ДТП (том 1 а.с. 146-151);

-даними висновку експертів за результатами проведення авто технічної експертизи від 29.04.2015 №5253/15-52, згідно якої: на момент дослідження технічного стану робочої гальмівної системи автомобіля DAEWWO Nexia, н.з. НОМЕР_2 встановлено, що вона знаходиться у функціонально придатному стані. На момент дослідження система рільового управління автомобіля DAEWWO Nexia, н.з. НОМЕР_2 знаходиться у несправному стані у зв'язку з деформацією кузова, що призвело до затискання рульових тяг під час ДТП, але до моменту ДТП рульове керування знаходиться у працездатному стані. На момент дослідження елементів підвіски автомобіля DAEWWO Nexia, н.з. НОМЕР_2 встановлено, що до моменту ДТП всі елементи знаходились у функціонально придатному до експлуатації стані. Технічний стан шин відповідає вимогам ПДР (том 1 а.с. 155-159);

-даними висновку експертів за результатами проведення транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи від 29.04.2015 №5246/7693/15-52 згідно якої: під час зіткнення автомобіль DAEWWO Nexia, н.з. НОМЕР_2 перебував у русі і його швидкість могла знаходитися в межах 60-70 км/год. встановити дійсну швидкість автомобіля в межах даного дослідження не можливо. Під час зіткнення автомобіль НОМЕР_6, перебував у русі. Встановити дійсну швидкість автомобіля в межах даного дослідження не можливо. Зіткнення автомобілів DAEWWO Nexia, н.з. НОМЕР_2 та Москвич 21412 д.н.з. НОМЕР_1 відбулося внаслідок маневрування ліворуч автомобіля Москвич 21412 в безпосередній близькості від автомобіля DAEWWO Nexia. Покази водія автомобіля НОМЕР_7 ОСОБА_1 про механізм та обставини ДТП не достовірні з технічної точки зору. Покази водія автомобіля DAEWWO Nexia, н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_18, про механізм та обставини ДТП достовірні з технічної точки зору. В даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_6 мав технічну можливість уникнути даного зіткнення, як шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 10.4 ПДР, так і шляхом зупинки на своїй смузі руху, для чого у нього були відсутні перешкоди технічного характеру. Водій автомобіля DAEWWO Nexia, н.з. НОМЕР_2 не мав технічної можливості уникнути даного зіткнення своїми діями , в тому числі і шляхом зупинки керованого ним автомобіля до місця зіткнення з моменту виникнення небезпеки для руху. Дії водія автомобіля НОМЕР_6 не відповідають вимогам ПДР, з технічної точки зору. Дії водія автомобіля DAEWWO Nexia, н.з. НОМЕР_2 в даній дорожній обстановці вимогами ПДР не регламентуються, оскільки він знаходився у аварійній ситуації, яку створив водій автомобіля Москвич. У даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_6 повинен був керуватися вимогами п.п. 10.1, 10.4 ПДР. У даній дорожній обстановці з точки зору вимог ПДР водій автомобіля DAEWWO Nexia, н.з. НОМЕР_2 мав керуватися вимогами п. 12.3 ПДР. В той же час, для водія автомобіля DAEWWO Nexia, з технічної точки зору, була створена аварійна ситуація невиправданими діями водія автомобіля Москвич при якій його дії ПДР не регламентуються. (том 1 а.с. 165-171);

Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції судовий експерт ОСОБА_13, який надавав вказані висновки: №5246/7693/15-52 та №17285/14-52 в цілому їх підтримав, суду пояснив, що при наданні висновків керувався вихідними даними описаними у них, а не обставинами справи викладених у описовій частині висновків. Зазначив, що з технічної точки зору покази обвинуваченого ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки при моделюванні ситуації абсолютно виключено можливість розташування автомобілів відносно елементів проїзної частини після їх зіткнення у тому положенні, у якому їх зафіксовано після ДТП. Аналіз показів водія автомобіля Москвич ОСОБА_1, зазначених у вихідних даних постанови про призначення експертизи вказує, що за таких обставин настання ДТП, а саме: напрямків руху автомобілів перед ДТП, куту контактування, вони не могли би опинитися у зафіксованому положенні після зіткнення та повинні були отримати інший характер пошкоджень.

Стосовно даних про розташування автомобілів в момент зіткнення відносно елементів проїзної частини на якій вказано наявність подряпин та ритвин на покритті, слід гуми правого колеса автомобіля АЗЛК іншу слідову інформацію, то як пояснив експерт вказані дані ним отримано безпосередньо від слідчого, а також на місці вчинення ДТП під час його огляду, а також під час безпосереднього огляду автомобілів.

Експерт ОСОБА_13 категорично заперечив припущення захисника ОСОБА_2 стосовно того, що він самостійно збирав докази чи у інший спосіб порушував вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджену наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/3 з послідуючими змінами та уточненнями.

Таким чином вказані покази експерта спростовують покази обвинуваченого ОСОБА_1, свідка ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 стосовно обставин ДТП зокрема щодо напрямку руху автомобіля АЗЛК «Москвич» 21412, швидкості його руху. Одночасно, вказані покази експерта цілковито підтверджують покази потерпілої ОСОБА_3 та цивільного позивача ОСОБА_5 щодо напрямку руху вказаного автомобіля, намагання ОСОБА_1 здійснити маневр-поворот ліворуч з головної дороги на другорядну та інших обставин ДТП.

Судом також звернуто увагу на те, що згідно з вступом висновку експерта 12.04.2015 року до Київського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України надійшла постанова від 27 лютого 2015 року по матеріалам кримінального провадження № 12014110220000585 від 22.11.2014 року старшого слідчого першого слідчого відділу управління прокуратури Київської області юриста 1 класу ОСОБА_14 про призначення судової автотехнічної експертизи. Разом з тим, постанови від 27 лютого 2015 року про призначення автотехнічної експертизи до матеріалів кримінального провадження не надана. Надана постанова датована 27 лютого 2014 року. Однак таку невідповідність суд вважає технічною опискою, що ніяким чином не впливає на суть самого висновку.

На підтвердження факту тілесних ушкоджень, завданих потерпілій ОСОБА_3, стороною обвинувачення надано наступні докази:

-довідку приймального відділення Миронівської ЦРЛ б/н від 21.11.2014, виданої о 23 год. 00 хв., з якої вбачається, що у ОСОБА_3 виявлено струс головного мозку, садна обличчя, перелом таранної кісток (том 1 а.с. 102);

-дані висновку експерта №4 (по меддокументації) від 18.03.2015, згідно якого відповідно даних наданої меддокументації гр.-ка ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Миронівській ЦРЛ з 21.11.2014 по 01.12.2014 з діагнозом «закритий перелом лівої таранної кістки зі зміщенням Забій правого гомілко ступеневого суглобу ЗЧМТ. Струс головного мозку»; в КОКЛ з 01.12.2014 по 16.12.2014 з діагнозом «Перелом шийки лівої таранної кістки. Перелом латерального відростка правої таранної кістки» Крім того в історії хвороби відмічені ушкодження «множинні садна обличчя». Ушкодження у вигляді перелому шийки лівої таранної кістки, перелому латерального відростка правої таранної кістки викликають розлад здоров'я більше 21-го дня і відносяться до ушкоджень середньої тяжкості. Ушкодження у вигляді струсу головного мозку викликає розлад здоров'я більше 6, але менше 21-го дня і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Ушкодження у вигляді саден обличчя відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вище перераховані ушкодження утворилися від дії тупого(их) предмета(ів). По часу виникнення можуть відповідати обставинам вказаним в постанові (том 1 а.с. 186-189).

Підтвердження наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями обвинуваченого ОСОБА_15 та тілесними ушкодженнями, виявленими у потерпілої ОСОБА_3, доводиться показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, цивільного позивача ОСОБА_5, показами самого потерпілої, показами обвинуваченого в тій частині, що він не заперечував самого факту ДТП та завданням тілесних ушкоджень саме внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, а також: вищевказаною довідкою приймального відділення Миронівської ЦРЛ б/н від 21.11.2014 та даними висновку експерта №4 (по меддокументації) від 18.03.2015, які в своїй сукупності підтверджують можливість заподіяних тілесних ушкоджень потерпілій, що за часом та характером утворення могли виникнути при обставинах, викладених у описовій частині вироку. Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ч. 1 ст. 286 КК України.

Усі вищеперераховані докази суд вважає належними та допустимими, зібраними у спосіб та в порядку, передбачений КПК України.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Крім того в ході судового розгляду суду були надані докази, які на думку суду є неналежними та не містять доказової інформації стосовно обставин вчинення злочину та не характеризують особу обвинуваченого, зокрема:

-постанову про визначення підслідності від 25.11.2014 (том. 1 а.с. 80,81);

-постанову про визначення слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014110220000585 (слідчої групи) та старшого слідчої групи від 27.11.2014 (том. 1 а.с. 83.84);

-постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 28.11.2014 (том 1 а.с. 85,86);

-доручення про проведення досудового розслідування від 22.11.2014 (том 1 а.с. 87);

-постанову про призначення групи прокурорів від 22.11.2014 (том 1 а.с. 88);

-постанову про визначення слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014110220000585 (слідчої групи) та старшого слідчої групи від 30.04.2015 (том 1 а.с. 89,90);

-постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні (том 1 а.с. 91,92);

-довідку приймального відділення Миронівської ЦРЛ б/н від 21.11.2014 стосовно тілесних ушкоджень ОСОБА_8 (том 1 а.с. 103);

-довідку приймального відділення Миронівської ЦРЛ б/н від 21.11.2014 стосовно тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (том 1 а.с. 104);

-довідку приймального відділення Миронівської ЦРЛ б/н від 21.11.2014 стосовно тілесних ушкоджень ОСОБА_1 (том 1 а.с. 105);

-висновок службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участі ОСОБА_1 від 11.12.2014 (том 1 а.с. 173-175);

-висновок експерта №8 (по меддокументації) від 18.03.2015 стосовно ОСОБА_5, з якого вбачається, що у ОСОБА_5 виявлено легкі тілесні ушкодження (том 1 а.с. 183-185);

Надані стороною обвинувачення до матеріалів провадження процесуальні документи, як то постанови про призначення експертиз та супровідні листи, акти приймання експертиз, копію повідомлення про підозру від 05.05.2015, пам'ятку про процесуальні права та інші процесуальні документи (том 1 а.с. 128-132, 141-145, 151-154, 160-164, 176-182, 190-194, 195-198, 213-222) суд оцінює виключно з позиції дотримання органом досудового розслідування вимог КПК України щодо порядку збирання доказів.

При розгляді даної справи судом також було детально вивчено та проаналізовано докази, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема:

- копію паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_12 (том 1 а.с. 202);

- копію посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_13 (том 1 а.с. 204);

- довідки Миронівської ЦРЛ від 12.02.2015 року №06/1/1-33 вих.-15 щодо відсутності обвинуваченого на диспансерному обліку у лікаря нарколога (том 1 а.с. 205);

- довідки Миронівської ЦРЛ від 12.02.2015 року №06/1/1-331 щодо відсутності обвинуваченого на диспансерному обліку у лікаря психіатра (том 1 а.с 205);

- вимогу щодо судимості № 06/1/1-39 від 24.03.2015, згідно якої вбачається, що обвинувачений раніше не судимий (том 1 а.с. 155);

- довідку-характеристику Росавської сільської ради Миронівського району Київської області від 13.03.2015 №15 (том 1 а.с. 206);

- службову характеристику на ОСОБА_1 (том 1 а.с. 207)

Стосовно клопотання захисника про визнання недопустимими доказів (том 2 а.с. 230) судом встановлено таке.

У своїх пояснення, наданих у судовому засіданні, судовий експерт ОСОБА_13 чітко вказав, що при моделюванні ситуації та наданні висновку він послуговувався виключно вихідними даними, описаними у висновках.

Не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження твердження захисника щодо суперечностей відомостей у таких доказах як протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від. 21.11.2014 та висновку експерта за результатами проведення транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи №5246/7693/15-52 від 29.04.2015, в частині того, що у дослідницькій частині висновку експерта зазначена наявність, зокрема, відокремленого бамперу автомобіля «Москвич».

Як вбачається із висновку транспортно-трасологічної експертизи №17285/14-52 від 12.02.2015, за клопотанням експерта щодо надання для експертного дослідження пошкоджених автомобілів DAEWWO Nexia та «Москвич», 28.01.2015 експерту на огляд були надані дані автомобілі.

У відповідності до відомостей, викладених у дослідницькій частині вказаного висновку експертизи (арк. 4 вказаного висновку), огляд автомобілів проводився 28.01.2015 на території штраф майданчику м. Миронівка Київської області. Під час огляду зафіксовано відокремлений передній бампер автомобіля «Москвич». Тобто наявність відокремленого бампера встановлена не під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 21.11.2014, а під час огляду експертом автомобілів 28.01.2015 в рамках проведення транспортно-трасологічної експертизи.

Саме на ці відомості, визначені у висновку експерта №17285/14-52 від 12.02.2015, а не на протокол огляду місця події від 21.01.2014 і посилається експерт у дослідницькій частині висновку експерта №5246/7693/15-52 від 29.04.2015, при зазначенні наявності відокремленого переднього бамперу автомобіля «Москвич», про що і зазначає: «Як зазначено у висновку транспотроно-трасологічної експертизи №17285/14-52».

Отже, ніяких суперечностей відомостей в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.11.2014 та висновку експерта за результатами проведення транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи №5246/7693/15-52 від 29.04.2015 немає, а таке твердження захисника не ґрунтується на досліджених в суді доказах.

За таких обставин клопотання захисника про визнання недопустимими доказів задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

У кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 91 КПК України підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

Час вчинення злочину близько 22 год. 15 хв. 21.11.2014;

Місце вчинення злочину ділянка автомобільної дороги Н-01 Київ-Знамянка, км. 102+585 (перехрестя вул. Комсомольської с. Росава, Миронівського району , Київської області);

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, а саме невиконанні дій, які особа зобов'язана була вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (спосіб).

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчинено та наслідки настали в обстановці дорожнього руху, тобто в процесі пересування транспортних засобів.

Кримінальна відповідальність настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, а саме: спричинення потерпілій середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Злочин закінчений з моменту настання наслідків.

Обставини події злочину детально викладені в описовій частині вироку.

Наявність причинно наслідкового зв'язоку між дією обвинуваченого та настанням негативних наслідків обґрунтовано у мотивувальній частині вироку.

Злочин характеризується неумисною формою вини та непрямим умислом.

Виходячи з фактичних обставин справи, послуговуючись в першу чергу даними висновку експертів за результатами проведення транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи від 29.04.2015 №5246/7693/15-52, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого ОСОБА_1 є неправдивими та являються нічим іншим як обраним ним способом захисту.

Неправдивими суд також вважає покази свідка ОСОБА_8, яка визнала, що давно знайома з обвинуваченим з огляду на характер їх відносин можна стверджувати, що вони носять дружній характер, тому такі свідчення ОСОБА_8 суд сприймає за намагання допомогти ОСОБА_1 уникнути покарання за вчинене. Також про сумнівність показів вказаного свідка свідчить те, що свідок не змогла пояснити де проживає майстер до якого вони з ОСОБА_1 їхали робити замовлення дверей, як звати цього майстра та чому замовлення вона хотіла робити на початку 23 год., а не в денну пору доби. Крім того, свідок показала, що авансового платежу за замовлення дверей у неї при собі не було, оскільки їй не вдалося зняти кошти із банкомату.

Суд також звертає увагу, що в ході досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений та свідок ОСОБА_8 одночасно змінювали свої покази стосовно фактичних обставин справи, зокрема напрямку їх руху автомобілем АЗЛК Москвич.

За таких обставин, допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідків, вивчивши матеріали, в тому числі матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у повному обсязі, а дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення п. п. 10.1,10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обставин які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов прокурора по кримінальному провадженню, заявлений в інтересах Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» у розмірі 6332 грн. 19 коп., слід задовольнити.

Розмір заподіяної шкоди підтверджено наданими доказами: повідомленням щодо вартості лікування хворого ОСОБА_3 від 26.01.2015 №132 (т. 1 а.с. 17), калькуляцією хворої ОСОБА_3 за 01.12.2014-16.12.2014 (т. 1 а.с. 16).

Згідно із ст. 1206 ЦК України та п. 1 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545. Кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання . що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності. У власності Автономної республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України містить законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка заподіювача шкоди;

3) причинно-наслідковий зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача;

4) вина.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України в постанові Пленуму від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається наявності причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1

Розмір заявлених потерпілим вимог підтверджується на суму - 2993.40 грн: фіскальним чеком №49353 від 27.11.2014, виданим ТОВ «Вітанікус» аптека №2, на загальну суму 57,48 грн.; фіскальним чеком №49778 від 30.11.2014, виданим ТОВ «Вітанікус» аптека №2, на загальну суму 133,57 грн.; фіскальним чеком №49654 від 29.11.2014, виданим ТОВ «Вітанікус» аптека №2, на загальну суму 94,69 грн.; фіскальним чеком від 23.11.2014, виданим ФОП ОСОБА_16 аптека №1 на загальну суму 18,50 грн.; фіскальним чеком від 23.11.2014, виданим ФОП ОСОБА_16 аптека №1, на загальну суму 25,75 грн.; фіскальним чеком №3361 від 08.12.2014, виданим КЗКОР «Навчально-курсовий комбінат» аптечний пункт №2, на загальну суму 177,36 грн.; фіскальним чеком №6540 від 27.11.2014, виданим ТОВ «Вітанікус2 аптека №2, на загальну суму 14,82 грн.; фіскальним чеком № від 08.12.2014, виданим ТОВ «Фарм Рітейл» аптека №1, на загальну суму 100,94 грн.; фіскальним чеком №3416 від 08.12.2014, виданим КЗКОР «Навчально-курсовий комбінат» аптечний пункт №2, на загальну суму 493,00 грн.; фіскальним чеком №38322 від 09.12.2014, виданим ТОВ «ТВА-Групп» аптека №15 на загальну суму 108,05 грн.; фіскальним чеком від 23.11.2014, виданим ФОП ОСОБА_16 аптека №1 на загальну суму 104,40 грн.; фіскальним чеком від 24.11.2014, виданим ФОП ОСОБА_16 аптека №1 на загальну суму 220,75 грн.; фіскальним чеком №53142 від 08.12.2014, виданим ТОВ «Фарм Рітейл» аптека №1, на загальну суму 153,27 грн.; фіскальним чеком від 09.12.2014, виданим ТОВ «Фарм Рітейл» аптека №1, на загальну суму 32,95 грн.; фіскальним чеком від 08.12.2014, виданим ТОВ «Фарм Рітейл» аптека №1, на загальну суму 12,57 грн.; фіскальним чеком від 10.12.2014, виданим ТОВ «Фарм Рітейл» аптека №1, на загальну суму 30,16 грн.; фіскальним чеком від 25.11.2014, виданим ФОП ОСОБА_16 аптека №1 на загальну суму 144,05 грн.; фіскальним чеком №49440 від 28.11.2014, виданим ТОВ «Вітанікус» аптека №2, на загальну суму 48,07 грн.; фіскальним чеком від 27.11.2014, виданим ТОВ «Вітанікус» аптека №2, на загальну суму 112,60 грн.; фіскальним чеком №48562 від 22.11.2014, виданим ТОВ «Вітанікус» аптека №2, на загальну суму 60,55 грн.; фіскальним чеком №48767 від 24.11.2014, виданим ТОВ «Вітанікус» аптека №2, на загальну суму 75,73 грн.; фіскальним чеком від 23.11.2014, виданим ФОП ОСОБА_16 аптека №1 на загальну суму 352,55 грн.; фіскальним чеком від 26.11.2014, виданим ПП «Фармед» на загальну суму 65,80 грн.; фіскальним чеком №48640 від 23.11.2014, виданим ТОВ «Вітанікус» аптека №2, на загальну суму 49,57 грн.; фіскальним чеком №48768 від 24.11.2014, виданим ТОВ «Вітанікус» аптека №2, на загальну суму 6,17 грн.; фіскальним чеком №1516498 від 26.11.2014, виданим ТОВ «Бел Оіл» на загальну суму 300,05 грн.

Що стосується спричиненої моральної шкоди потерпілій, то суд, враховуючи, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого потерпіла зазнала моральних страждань, відбулось погіршення нормальних життєвих зв'язків, стосунків в сім'ї та з оточуючими, вважає необхідним задовольнити позов в частині завданої потерпілому ОСОБА_3 моральної шкоди частково.

У відповідності до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.02.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами внесеними згідно із постановами Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року та № 1 від 27.02.2009 року) відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я та в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів.

З урахуванням викладеного, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_3, характеру немайнових втрат (їх тривалості і можливості відновлення), стану здоров'я потерпілого та, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та визначає його потерпілій ОСОБА_3 у розмірі 4500 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи, а саме, що цивільний позивач ОСОБА_17 не надав доказів, що являється власником пошкодженого транспортного засобу, не надав доказів факту спричинення йому моральної шкоди не підтвердив розміру заявленої моральної шкоди, суд приходить до висновку, що цивільний позов слід залишити без задоволення.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на три рокиз позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки визначені пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідмляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Вирок в частині додаткового покарання виконувати самостійно.

Цивільні позови прокурора про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави у особі Комунального закладу Київської областної ради «Київська обласна клінічна лікарня» 6332 грн. 19 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілоїОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНКПП НОМЕР_8 на користь Комунального закладу Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» (р/р 35427201032089 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018 код ЄДРПОУ 01993701) - 6332 грн. 19 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ІНКПП НОМЕР_8 на користь ОСОБА_3 ІНКПП НОМЕР_9 матеріальну шкоду у розмірі 2993.4 грн., та 4500 грн. моральної шкоди, а всього 7493грн. 40 коп.

Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Автомобілі АЗЛК «Москвич» 21412 , реєстраційний номер НОМЕР_1, DAEWWO Nexia , реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути власникам після набрання вироком законної сили.

Копію вироку учасникам розгляду кримінального провадження вручити невідкладно після його проголошення.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Миронівський районний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: підпис А.В.Гаврищук

Згідно з оригіналом

Суддя: А.В. Гаврищук