Ухвала суду № 58077217, 31.05.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/129/16-ц Головуючий у 1-й інст. Вачко В. І.

Категорія 59 Доповідач Талько О. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Заполовського В.Й., Якухна О.М.,

за участю секретаря Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 31 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів ,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь безпідставно отримані кошти в сумі 20000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у березні 2014 року вони домовились про укладення договору позики, за умовами якого він погодився надати відповідачеві грошові кошти в сумі 20000 грн. терміном на один рік, а відповідач пообіцяв написати розписку після перерахування всієї суми .

На виконання цієї угоди він перерахував ОСОБА_2 на його банківський рахунок 8 березня 2014 року - 2000 грн., 10 березня 2014 року -10000 грн., 18 березня 2014 року 5000 грн., 9 квітня 2014 року 3000 грн., а всього 20000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень.

Проте, в подальшому відповідач відмовився написати розписку та не повертає кошти, хоча й визнає ту обставину, що отримав від нього 20000 грн., які передав своїй матері для покращення підприємницької діяльності.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 просив задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 31 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин по справі, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив з того, що відповідач набув кошти за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою передачі їх іншій особі на виконання доручення позивача. Отже, посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що спірні кошти безпідставно отримані відповідачем, є помилковим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 здійснював перерахування коштів на банківський рахунок відповідача на загальну суму 20000 грн. Зокрема, перерахував: 8 березня 2014 року - 2000 грн., 10 березня 2014 року -10000 грн., 18 березня 2014 року 5000 грн. та 9 квітня 2014 року- 3000 грн. Вказана обставина підтверджується копіями платіжних доручень та випискою з рахунку.

Як пояснив відповідач в суді першої інстанції, вони з позивачем, будучи двоюрідними братами, дійшли згоди про те, що останній надасть кошти в сумі 20000 грн. його матері ОСОБА_3 для покращення підприємницької діяльності. Оскільки на ім'я матері не був відкритий рахунок у банківській установі, кошти перераховувались на його картковий рахунок. В подальшому він знімав кошти та передавав матері.

Вказані обставини також підтвердила в судовому засіданні й свідок ОСОБА_3

Судом встановлено, що позивач 19 жовтня 2015 року звертався до правоохоронних органів із заявами з приводу неповернення ОСОБА_3 коштів, що підтверджується листами слідчого СВ та начальника Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області від 30 жовтня 2015 року.

Отже, судом встановлено, що між сторонами існували усні договірні правовідносини доручення.

За правилами ч.ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї норми застосовується у зобов'язальних правовідносинах таким чином, що тримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Отже, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч.1 ст. 1212 ЦК.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року ( справа №6-88цс13), який був врахований судом першої інтсанції.

З огляду на ту обставину, що матеріали справи не містять доказів визнання укладеного між сторонами правочину недійсним або його розірвання, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 209,303,307,308,313,314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 31 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: