Вирок № 58076129, 02.06.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10256/15-к

Провадження № 1-кп/161/12/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 02 червня 2016 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковальчук В.О.,

секретар судового засідання Бондар Н.О.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015030010001765 від 18 червня 2015 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Луцька, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого утриманців, задовільним станом здоров'я, зареєстрованим місцем проживання та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 23.01.2009 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.186 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.

2) 05.10.2009 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.186 ч.2, 186 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.01.2009 та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, звільненого 02.12.2014 після відбуття покарання.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

з участю:

прокурора Невірець П.І.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за скоєння злочинів проти власності, за що має не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову вчинив нове кримінальне правопорушення.

Так, біля 4-тої години 18 червня 2015 року, в АДРЕСА_2, ОСОБА_1, з корисних мотивів, з умислом на заволодіння чужим майном, відкрито, зірвавши з шиї ОСОБА_3, срібний ланцюжок вартістю 900 гривень, повторно викрав чуже майном, заподіявши ОСОБА_3 майнову шкоду на зазначену суму.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України не визнав та показав, що познайомившись в барі з ОСОБА_3, вживав разом з ним спиртні напитки.

Також, ОСОБА_1 показав, що погодившись на пропозицію ОСОБА_3, придбав в ОСОБА_3 мобільний телефон за 200 гривень, якого зразу ж отримав від ОСОБА_3, та за 200 гривень срібний ланцюжок, про передачу якого домовились після виходу з бару. Однак, вийшовши з бару, ОСОБА_3 відмовився передавати йому зазначені речі, та вдарив його, а тому він зірвав з шиї ОСОБА_3 ланцюжок та почав тікати.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що перебуваючи в нічному клубі разом з ОСОБА_1, на той час невідомим громадянином, вживав спиртні напитки.

Також, ОСОБА_3 показав, що вийшовши з клубу, слідував до дому в напрямку центрального універмагу разом з ОСОБА_1.

Разом з тим, ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_1 відстав від нього, а потім підбігши до нього напроти прокуратури, зірвав з шиї ланцюжок та втік.

В подальшому, до нього під'їхав велосипедист з "Самооборони", якому він розповів про скоєне, а тому велосипедист під час переслідування наздогнав ОСОБА_1, разом з поліцією затримали ОСОБА_1 та знайшли на землі ланцюжок.

Окрім того, ОСОБА_3 показав, що в нього був на ланцюжку хрестик, який зник після заволодіння ОСОБА_1 ланцюжком.

Суд, відповідно до ст.ст.22,349 КПК України дослідив докази сторони обвинувачення.

Так, в судовому засідані свідок ОСОБА_5 показав, що здійснюючи патрулювання міста, як член ГО "Самооборона", перебуваючи на площі, побачив, як біля прокуратури невідомий щось зірвав з шиї іншого невідомого та почав тікати.

Разом з тим, свідок ОСОБА_5 показав, що він під'їхавши до потерпілого дізнався, що в нього з шиї зірвали ланцюжок, а тому почав переслідувати невідомого.

Також, ОСОБА_5 показав, що біля моста, побачивши патруль поліцейських, повідомив про ситуацію та дав опис невідомого, а в подальшому разом з поліцейськими, напроти Директорії "Аваль", затримали невідомого, яким виявився ОСОБА_1, та на землі, на відстані 2-3 метрів від затриманого, виявили ланцюжок.

Окрім того, ОСОБА_5 показав, що потерпілий підтвердив, що ланцюжок належить йому, а в затриманого ОСОБА_1 обличчя було без синців.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6-працівник поліції показав, що вранці, біля 5-тої години 18 червня, перебував в патрулюванні в нічній зміні, знаходився в автомобілі, перед мостом через річку Сапалаївка, де від велосипедиста отримав повідомлення про скоєння біля ЦУМУ грабежу, а саме, що особа зірвала ланцюжок, та отримав короткий опис грабіжника.

Також, ОСОБА_6 показав, що до звернення велосипедиста, чоловік з такими прикметами вийшовши з двору через арку біля виконавчої служби, проходив біля їх автомобіля, та під час звернення велосипедиста був в полі їх зору.

В подальшому ОСОБА_6 показав, що після повідомлення, велосипедист поїхав наздоганяти невідомого, за ним він разом з патрульними, та біля будинку АДРЕСА_3, велосипедист, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 затримали ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_7-працівник поліції показав, що під час патрулювання, від велосипедиста-члена ГО "Самооборона" дізнався, що скоєний грабіж, а саме: чоловіком невисокого росту зірвано ланцюжок.

Також, ОСОБА_7 підтвердив затримання ОСОБА_1, який зізнався, що викинув ланцюжок, якого вони знайшли на місці затримання.

Свідок ОСОБА_8-працівник поліції дав аналогічні покази щодо обставин затримання ОСОБА_1.

Окрім того, ОСОБА_8 показав, що при затриманні ОСОБА_1 нічого не пояснював.

З протоколу огляду від 18 червня 2015 року встановлено, що на тротуарі, на прилеглій території до магазину "Гаманці, парасольки, картини, сувеніри", що в буд.№51 по вул..Винниченка в м.Луцьку, виявлено та вилучено ланцюжок сріблястого кольору (а.с. 222-223).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 26 червня 2015 року встановлено, що ОСОБА_1 на місці показав та пояснив, що напроти прокуратури зірвав з шиї ОСОБА_3 ланцюжок, показав місце біля магазину "Гаманці, парасольки, картини, сувеніри", що в буд.№51 по вул..Винниченка в м.Луцьку де викинув ланцюжок (а.с. 212-221).

Зазначене ОСОБА_1 під час слідчого експерименту місце, напроти прокуратури Волинської області, де зірвав ланцюжок з ОСОБА_3, співпадають з місцем, зазначеним в показах потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5 та доводять місце скоєння кримінального правопорушення.

Зазначене ОСОБА_1 під час слідчого експерименту місце, біля магазину "Гаманці, парасольки, картини, сувеніри", що в буд.№51 по вул..Винниченка в м.Луцьку, де він викинув ланцюжок, співпадає з місцем виявленням ланцюжка під час огляду місця події, що підтверджує правдивість показів ОСОБА_1 під час слідчого експерименту.

Вилучений під час огляду місця події ланцюжок оглянутий, виявлено пошкодження застібки, що підтверджує обставину заволодіння цим ланцюжком без відкриття застібки, а зривання з шиї потерпілого (а.с. 222-223).

Вартість викраденого майна підтверджується довідками начальника управління національного банку ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10 (а.с. 226-230).

В судовому засіданні сторона захисту, відповідно до ст.ст..22,349 КПК України доказів, окрім показань обвинуваченого, для спростовування обвинувачення чи для доведення невинності не подала.

Таким чином, суд, на підставі об'єктивно проведеного аналізу поданих з боку обвинувачення та захисту доказів, встановив, що покази потерпілого ОСОБА_3 щодо заволодіння в нього майна-срібного ланцюжка ОСОБА_1 є правдивими, оскільки узгоджуються з показами ОСОБА_1, даними під час слідчого експертименту, показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Під час слідчого експерименту, ОСОБА_1 не зазначав обставин, що ОСОБА_3 продав йому ланцюжок та не хотів йому віддавати цей ланцюжок, зауважень та доповнень до показань під час слідчого експерименту не подавав.

Разом з тим, суд встановив, що сторона захисту на досудовому слідстві заявляла клопотання про доступ до відеокамер спостереження лише 16 липня 2015 року, після автоматичного перезапису відеокамерами інформації від 18 червня 2015 року, перешкод в заявленні такого клопотання після зазначеної події та отриманні такої інформації в сторони захисту не було.

Також, суд встановив, що покази ОСОБА_1 що ОСОБА_3 продав йому ланцюжок об'єктивного підтвердження не знайшли, суд вважає, що вони дані з метою спростувати обвинувачення та уникнення відповідальності.

Окрім того, при встановленні винності ОСОБА_1, суд приймає до уваги його намагання перешкодити встановленню обставин справи, оскільки ОСОБА_1 ухилявся від явки до суду та оголошувався в розшук.

Разом з тим, обвинувачення в частині викрадення ОСОБА_1 в ОСОБА_3 срібного хрестика не знайшло свого підтвердження, оскільки сторона обвинувачення не навела в суді доказів наявності в ОСОБА_3 зазначеного майна, його розмірів, ваги срібла, вартості та місцезнаходження.

Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_1необхідно кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна, вчиненого повторно.

Суд дослідив дані про особу обвинуваченого.

Так, суд, встановив, що ОСОБА_1судимий за скоєння злочинів проти власності, за скоєння грабежів, що підтверджує його схильність до вчинення злочинів, шляхом відкритого викрадення чужого майна ( а.с.232-233).

За місцем проживання ОСОБА_1характеризується позитивно (а.с.237 ).

З медичних довідок встановлено, що ОСОБА_1 осудний (а.с.234-235).

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання не встановлено.

Суд не визнає обтяжуючу обставину-вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки така обставина не зазначена в обвинуваченні.

Призначаючи покарання ОСОБА_1суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, як за рівнем суспільної небезпеки так і за класифікацією злочину, як тяжкого, дані про особу винного, що указані вище, відсутність пом'якшуючих і обтяжуючих обставин покарання, вважає, що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання в виді позбавлення волі в межі санкції статті, за якою притягається обвинувачений до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, суд, вважає, що відповідно до ст.ст.177,178, 183 КПК України, для забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків відповідно до даного вироку, при доведеній вині в межах обвинувачення по даній справі, з врахуванням тяжкості призначеного покарання у виді позбавлення волі, віку, стану здоров'я, що не перешкоджає застосуванню запобіжного заходу, відсутністю утриманців, приходить до висновку, що до набрання вироку законної обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без зміни.

Відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази: срібний ланцюжок, відданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_3, після набрання вироку законної сили повернути як власнику (а.с.225).

Заявлений позов ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди в сумі 400 гривень та моральної шкоди в сумі 5000 гривень, цивільний відповідач ОСОБА_1 не визнав.

В позовній заяві ОСОБА_3 зазначив, що майнова шкода заподіяна йому внаслідок викрадення майна-хрестика, а моральна шкода заподіяна внаслідок страждань, пов'язаних з переживанням та душевним хвилюванням, пов'язаними з викраденням срібного ланцюжка та хрестика.

З врахуванням зазначеного, суд, встановив, що заявлений позов підлягають до часткового задоволення, оскільки позивач не подав доказів підтверджуючих заподіяння майнової шкоди-викрадення срібного хрестика, а відшкодування моральної шкоди суд зменшує відповідно засад розумності та справедливості

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

На підставі викладеного, керуючись ст.368,370,371,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, до набрання вироку законної сили, залишити без зміни.

Строк відбуття покарання рахувати з 25 травня 2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме: з 18 червня 2015 року по 19 листопада 2015 року, з 25 травня 2016 року до набрання вироку законну сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази: срібний ланцюжок, відданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили, повернути йому як власнику.

Заявлений позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.

В решті позовних вимог відмовити за відсутності на те підстав.

На вирок може бути подана апеляція через Луцький міськрайонний суд в апеляційний суд Волинської області, протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк, з часу отримання копії вироку.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, потерпілому і прокурору.

Суддя: В.О. Ковальчук