Постанова № 58075649, 02.06.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2016 року Справа № 904/396/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 24/2 від 06.03.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 266 від 12.05.2016 р.;

розглянувши апеляційну скаргу міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2016 року у справі № 904/396/16

за позовом приватного акціонерного товариства "Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246", смт. Ювілейне Дніпропетровської області

до міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

про стягнення 116358 грн. 67 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.05.2016 року по 02.06.2016 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2016 року (суддя Мельниченко І.Ф.) з міського комунального підприємства Дніпропетровські міські теплові мережі на користь приватного акціонерного товариства Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246 стягнуто 71431 грн. 57 коп. основного боргу, 8428 грн. 93 коп. пені, 2496 грн. 75 коп. річних, 33908 грн. 28 коп. інфляційних втрат та 1743 грн. 99 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення змінити в частині стягнення 8428 грн. 93 коп. пені та просить стягнути з міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь приватного акціонерного товариства "Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246" 71431 грн. 57 коп. основного боргу, 2496 грн. 75 коп. річних, 33908 грн. 28 коп. інфляційних втрат та 1743 грн. 99 коп. судового збору, а в решті позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" просить суд апеляційної інстанції застосувати до позовних вимог в частині стягнення пені за невиконання відповідачем зобовязань строк позовної давності. Неможливість подання відповідної заяви до суду першої інстанції відповідач обґрунтовує неналежним повідомленням його судом про час та місце слухання справи.

Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін. Позивач вважає, що оскільки скаржником не надано жодних доказів щодо несвоєчасного повідомлення його судом про час та місце розгляду справи, відсутні підстави для застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.2014 року між міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (відповідач, замовник) і приватним акціонерним товариством "Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246" (позивач, підрядник) укладено договір підряду №114-14-Р, згідно пункту 1.1 якого предметом договору є виконання підрядником робіт з капітального ремонту трубопроводів опалення від УТ-261 до УТ -262, перехід через вул. Байкальська, що здійснюється в 2014 році.

У відповідності з п.п. 1.2., 1.3. договору кількісні характеристики предмета підряду: згідно виду робіт та обємів, вказаним в кошторисній документації (додаток №2).

Підрядник виконує власними і залученими силами і засобами всі роботи відповідно до вимог кошторисної документації.

Відповідно до п. 2.1. договору підрядник зобовязаний виконати роботи згідно календарного графіка виконання етапів робіт, який є невідємною частиною договору (додаток №3).

Пунктом 12.3 договору визначено, що здача результатів робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюються актом виконаних робіт за формою КБ-2В, виконаним в програмі АВК-5, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Підрядник повинен здавати акти виконаних робіт не пізніше 28 числа звітного місяця до виробничо-технічного відділу замовника та не пізніше як 6 числа місяця, наступного за звітнім, до бухгалтерії замовника.

За наявності претензій замовника щодо якості і обєму виконаних робіт, він має право відмовитися від підписання акту і направити підряднику письмові зауваження із зазначенням термінів усунення недоліків. Якщо недоліки не будуть усунені підрядником у встановлені терміни, замовник має право доручити їх усунення третім особам з подальшим відшкодуванням підрядником вартості таких робіт, виконаних третіми особами, або відповідно зменшити розмір винагороди підрядника.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем належним чином виконано роботи, а відповідачем їх прийнято у повному обсязі на суму 71431 грн. 57 коп., що підтверджується:

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 (форма КБ-2в) за листопад 2014 року на суму 68326 грн. 92 коп. (а.с.33-38);

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 (форма КБ-2в) за листопад 2014 року на суму 3104 грн. 65 коп. (а.с.46-49);

Акти підписані сторонами без будь-яких претензій і зауважень щодо якості та обєму виконаних робіт.

Враховуючи викладене, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, виконавши роботи на загальну суму 71431 грн. 57 коп.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що договірна ціна (додаток № 1) визначається на підставі кошторисної документації, є динамічною і складає 201173 грн. 32 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 33528 грн. 89 коп.

У разі зміни договірної ціни, визначеної в п. 3.1 цього договору, підрядник зобовязаний за 20 днів до зміни повідомити замовника і надати документи, які обґрунтовують підвищення вартості робіт, погодити її з замовником і оформити додатковою угодою про зміну договірної ціни до цього договору, підписаного уповноваженими представниками сторін. У випадку неповідомлення, неналежного повідомлення або недосягнення згоди про збільшення договірної ціни, підрядник несе всі повязані з цим витрати (п.3.2 договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в наступному порядку:

- розрахунки здійснюються на підставі актів фактично виконаних робіт в 10-ти денний строк за формою КБ-2В, підписаних уповноваженими представниками сторін. Замовник має право затримати кінцеві розрахунки до усунення недоробок і дефектів, виявлених під час приймання виконаних робіт.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року з повним виконанням сторонами своїх зобовязань (п.16.1. договору).

Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору (п.16.2 договору).

Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246" належним чином виконало свої зобовязання з проведення робіт, які відповідач, в порушення умов договору, не оплатив, у звязку з чим прострочив виконання грошового зобовязання на загальну суму 71431 грн. 57 коп.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість у сумі 71431 грн. 57 коп. міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" не погашена, тому приватне акціонерне товариство "Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246" звернулось до господарського суду з вимогою щодо примусового стягнення з відповідача 71431 грн. 57 коп. заборгованості, а також 8428 грн. 93 коп. пені, 34001 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 2496 грн. 75 коп. 3% річних.

Оскільки доказів погашення вищезазначеної заборгованості міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" не надано, позовні вимоги про стягнення з відповідача 71431 грн. 57 коп. основного боргу обґрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

У відповідності з ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В силу ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 14.9. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником договірних зобовязань протягом термінів, визначених договором, замовник оплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% від ціни договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені.

За розрахунком позивача, який перевірено судом апеляційної інстанції та визнано правильним, сума пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобовязання з оплати виконаних робот становить 8428 грн. 93 коп. (8063 грн. 58 коп. за актом приймання виконаних будівельних робіт № 1, 366 грн. 35 коп. за актом приймання виконаних будівельних робіт № 2).

В апеляційній скарзі міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" просить суд апеляційної інстанції застосувати до позовних вимог в частині стягнення пені позовну давність. Неможливість подання відповідної заяви до суду першої інстанції відповідач обґрунтовує неналежним повідомленням його судом про час та місце розгляду справи.

З такими доводами відповідача колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

У пункті 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів зазначено, що частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належнім чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським, судом.

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі неподання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності із статтею 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням, вручаються їм під розписку безпосередньо суді.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2016 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.02.2016 року. Примірники цієї ухвали надіслані на адресу обох сторін 29.01.2016 року, що вбачається із штампу господарського суду на зворотньому боці ухвали від 28.01.2016 року. Про одержання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було одержано 09.02.2016 року уповноваженою особою підприємства Божко (а.с. 71).

Таким чином відповідач був завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, був обізнаний про наявність даної справи у господарському суді, а тому мав можливість надати (або надіслати поштою) відзив, документи в обґрунтування своїх заперечень або заяву про застосування строку позовної давності, але такою можливістю не скористався.

У п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного підстави для задоволення клопотання міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" про застосування позовної давності у суду апеляційної інстанції відсутні.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р.

Суми втрат від інфляції та періоди їх нарахування визначені судом першої інстанції правильно, з урахуванням розяснень, викладених у п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Оскільки після перерахунку, проведеного судом апеляційної інстанції, сума інфляційних втрат за актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за період з грудня 2014 року по січень 2016 року виявилася більшою, ніж заявлено позивачем, до стягнення підлягає сума інфляційних втрат, вказана у позовній заяві, тобто 32523 грн. 61 коп. За актом приймання виконаних будівельних робіт №2 за період з січня 2015 року по січень 2016 року з відповідача підлягають до стягнення інфляційні втрати у сумі 1384 грн. 67 коп. Всього: 33908 грн. 28 коп.

За розрахунком позивача, складеним за кожним актом приймання виконаних будівельних робіт окремо, який перевірено апеляційним господарським судом та визнано правильним, сума 3% річних за прострочення виконання відповідачем зобовязання по оплаті виконаних робіт складає 2496 грн. 75 коп.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2016 року у справі № 904/396/16 залишити без змін, а скаргу міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В. Джихур

повний текст постанови виготовлений 03.06.16р.