Постанова № 58075356, 01.06.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2016 року Справа № 904/10467/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Кузнецової І.Л., Пруднікова В.В.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 08.01.2015 р., представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Метал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016р. у справі №904/10467/15

за позовом Приватного підприємства "Промто Плюс", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Метал",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 98 398 грн 20 коп

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016р. у справі №904/10467/15 (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Метал" на користь Приватного підприємства "Промто Плюс" 51 000 грн заборгованості та 765 грн судового збору. В решті позову відмовлено з огляду на його неправомірність.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Метал" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на неповне з`ясування судом всіх обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що умови договору були порушені саме Позивачем, оскільки 100% передоплату за партію продукції відповідно до узгодженої специфікації він не здійснив, тому зобов`язання щодо поставки товару Відповідачем порушено не було. Зауважив, що внаслідок порушення Позивачем умов договору поніс значні фінансові збитки, оскільки для виготовлення необхідної кількості продукції, обумовленої специфікацією, уклав ряд договорів та здійснив ряд замовлень з іншими контрагентами, про що надав видаткові накладні, акти приймання виконаних робіт. Вказав, що продукція готова для поставки та знаходиться у Відповідача, проте Позивач ухиляється від сплати коштів у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.05.2016р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Сизько І.А.

31.05.2016р. з урахуванням п.2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Дніпропетровському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів №1 від 25.04.2016р., по справі здійснений автоматичний перерозподіл, за результатами якого визначено для розгляду колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Пруднікова В.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2016р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Пруднікова В.В.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, повноважний представник Позивача в судовому засіданні 01.06.2016р. проти апеляційної скарги заперечив. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 01.06.2016р. не забезпечив, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представників у раніше запланованому відрядженні, про що надав наказ №20-ко від 20.05.2016р.

Щодо заявленого клопотання суд зазначає наступне. Згідно абз. 2 п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Виходячи з вище наведеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки Відповідач не обмежений колом представників щодо явки в судове засідання для належного представництва його інтересів.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4900042200480 Відповідач отримав ухвалу суду про прийняття апеляційної скарги до розгляду 18.05.2016р., про що стоїть підпис представника за довіреністю Макогон, тому посилання Відповідача на раніше заплановане відрядження відповідно до наказу від 20.05.2016р. є необґрунтованим, бо наказ виданий пізніше. Також суд звертає увагу, що поданий наказ стосується зовсім іншого підприємства (ТОВ «Лорендж») та не має відношення до Відповідача. Вказане свідчить про зловживання Відповідачем своїми правами у господарському процесі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Апеляційним судом при перегляді справи встановлено, що 25.09.2012р. між Приватним підприємством "Промто Плюс" як покупцем (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Метал" як продавцем ( надалі Відповідач) був укладений договір поставки №47 (далі - Договір) строком дії з моменту підписання до 31.12.2015р.

Відповідно до п. 1.1., 3.1. Договору Відповідач зобов`язався передати у власність Позивачу продукцію (товар) окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджуються сторонами в специфікаціях або накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Позивач - прийняти у власність та оплатити продукцію (товар) в порядку та на умовах, встановлених Договором.

25.09.2012р. сторонами була підписана специфікація №1 до Договору, відповідно до якої узгоджено поставку товару на суму 501 900, 00 грн у строк 60 календарних днів з моменту здійснення Позивачем передоплати згідно Договору.

Згідно п.2.5 Договору Позивач здійснює оплату вартості кожної партії продукції (товару), що поставляється, у розмірі 100% від її вартості у безготівковій формі шляхом передоплати на розрахунковий рахунок Відповідача.

29.01.2013р. Позивачем на рахунок Відповідача було перераховано передоплату в сумі 51 000, 00 грн. (призначення платежу часткова передоплата за круг кований згідно Договору), що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням №73 від 29.01.2013р. (а.с. 16, 35) та не заперечується Відповідачем.

З огляду на те, що Відповідач в обумовлені Договором строки товар не поставив, Позивач звернувся до нього із претензією №128 від 16.09.2015р. щодо повернення сплачених коштів, а також сплати штрафу, 3% річних та інфляційних на загальну суму 97 867, 97 грн. (а.с. 18-20).

Оскільки претензія залишена Відповідачем без відповіді, передоплата не повернута, Позивач звернувся із даним позовом до суду. Згідно заявлених позовних вимог Позивач просив стягнути з Відповідача борг - 51 000,00 грн, штраф 5 100,00 грн, 3% річних за період прострочення з 31.03.2013р. по 01.12.2015р. 4 091,18 грн, інфляційні втрати за період з квітня 2013 року по листопад 2015 року - 38 207,02 грн.

Як вірно визначено судом першої інстанції, відносини, що виникли між сторонами є господарськими відносинами з постачання товару, що регулюються параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України та до яких застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі продажу.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, що кореспондується із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

У відповідності зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією зі сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає з суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією зі сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

З огляду на те, що товар на суму часткової оплати Відповідачем Позивачу поставлений не був, кошти не повернуті, позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати 51000,00 грн вірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та вказана сума правомірно стягнута з Відповідача.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6.2 Договору за прострочення поставки товару або недопоставку продукції (товару) Позивач має право стягнути з Відповідача штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від вартості не поставленої в строк продукції (товару) за кожен день прострочення, але не більш ніж 10% від загальної вартості непоставленої продукції.

Враховуючи наведене, а також те, що Позивачем не виконано свого обов`язку по Договору в частині 100% передоплати товару, від дати сплати якої рахується строк його поставки, повідомлення про неможливість виконати свій обов`язок відносно повної оплати вартості товару за специфікацією не надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для нарахування 10% штрафу від вартості непоставленої продукції в сумі 5 100,00 грн, оскільки прострочення поставки товару не відбулося, а поставка товару частинами від кількості, погодженій сторонами у специфікації, Договором не передбачена.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.2 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013р. №14 обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 Цивільного кодексу України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України), оскільки відповідні дії вичиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Викладені Відповідачем в апеляційній скарзі заперечення щодо здійснення замовлень продукції на виконання умов Договору, на підтвердження чого ним надані видаткова накладна №РН-0000003 від 23.01.2013р., акт прийому передачі від 27.11.2012р. та від 23.01.2013р., видаткова накладна № РН-11/01 від 11.01.2013р. та №РН-25/01 від 25.01.2013р., специфікація №4, рахунок фактура № СФ-0000005-2 від 22.01.2013р., відхиляються апеляційним судом, оскільки всі дії за зазначеними документами були виконані до отримання першої частини передоплати по Договору, здійснення господарських операцій саме для Позивача не доведено. Окрім того, обов`язок Відповідача по Договору наступає лише після 100% передплати, тому останній безпідставно приступив до виконання зобов`язання з поставки до отримання коштів у повному обсязі.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Метал" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016р. у справі №904/10467/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 03.06.2016р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя І.Л. Кузнецова