Постанова № 58075331, 31.05.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016 Справа № 904/10108/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. доповідач;

суддів: Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

від представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №14-72 від 05.06.2015;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність б/н від 24.02.2016;

від державної виконавчої служби: не зявився;

розглянувши у відкритому судому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016 по справі № 904/10108/13 (суддя Мілєва І.В.)

за скаргою Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради», м. Дніпропетровськ

на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Дочірнього підприємства «Північтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради», м. Дніпропетровськ

про стягнення 5445311,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016 у задоволенні скарги ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області - відмовлено.

Ухвала про відмову в задоволенні скарги мотивована невірно обраним скаржником способом захисту порушених прав, оскільки зі змісту абзаців 2, 3 п. 9.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» та ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», слідує, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду Дочірнє підприємство «Південьтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» (далі ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР») звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована винесенням ухвали без урахування обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт звертає увагу колегії суддів на той факт, що ухвалою господарського суду від 05.10.2015 по даній справі відповідача (боржника) ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» замінено його правонаступником ДП «Північтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР», тобто відбулася фактична зміна сторони (боржника) визначеної виконавчим документом № 44103744 (постанова від 05.02.2016) на іншу юридичну особу.

Натомість існує арешт і заборона на відчуження всього майна скаржника (постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2014), який не є стороною виконавчого провадження № 44103744.

На думку апелянта існуючий арешт грубо порушує права та законні інтереси ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР», оскільки державним виконавцем, який повинен діяти виключно в межах наданих йому Законом повноважень, у своїй діяльності допущено порушення ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження».

Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016 по даній справі та прийняти нове рішення, яким визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, щодо відмови зняти арешт з майна ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» незаконними та зобовязати державну виконавчу службу, зняти арешт з майна ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 апеляційну скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 17.05.2016.

17.05.2016 у судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України на 15 днів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 продовжено строк розгляду справи та відкладено її на 31.05.2016.

31.06.2016 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Частиною 5 ст. 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвалу слід скасувати, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2014 по даній справі з ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» стягнуто 5441217,36 грн. боргу, з яких 4964955,14 грн. сума основного боргу, 353736,94 грн. пені, 19859,82 грн. інфляційних втрат, 10265 грн. 3% річних (за договором М13/3390-БО-4 від 28.12.2012). Вказане рішення набрало законної сили та на його виконання 05.05.2014 видано відповідний наказ.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 22.07.2014 відкрито виконавче провадження ВП № 44103744 з примусового виконання наказу № 904/10108/13 виданого 05.05.2014 та накладено арешт на все майно, що належить ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР лише в межах суми боргу (а. с. 22-25).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2015 здійснено заміну відповідача по справі ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР на його правонаступника ДП «Північтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР (а. с. 28-29).

Як встановлено місцевим господарським судом, 05.02.2016 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 ВП № 44103744 замінено боржника у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу по справі № 904/10108/13 (а. с. 20).

Листом № 02.1-14/1952 від 09.02.2016 на звернення ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» від 29.01.2016 № 028 та № 027, начальник відділ примусового виконання рішень повідомив, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено зняття арешту з майна боржника. При цьому заявнику розяснено його право передбачене ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» на звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту, якщо він вважає, що майно на яке накладено арешт належить саме йому, а не боржникові (а. с. 21).

26.02.2016 до суду надійшла скарга ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» на дії відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яка мотивована тим, що відповідні дії відділу примусового виконання рішень порушують законні права та інтереси скаржника, а також норми чинного законодавства.

Згідно вимог вказаної скарги на дії старшого державного виконавця ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» просило суд:

- визнати дії відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, щодо відмови зняти арешт з майна ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» незаконними;

- зобовязати відділ примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зняти арешт з майна ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР».

Вищевказане і спричинило виникнення спору в даній справі та послугувало підставою для звернення відповідачем зі скаргою до суду в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії державного виконавця.

Задовольняючи частково скаргу відповідача колегія суддів виходить з наступного.

За умовами ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно ч. 1, 2 та п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено зняття державним виконавцем арешту з майна боржника лише у разі закінчення виконавчого провадження (крім певних винятків) та повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Згідно вимог ч. 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

З огляду на те, що виконавче провадження № 44103744 не закінчене і підстави для цього відсутні, колегія суддів вважає, що у державного виконавця в силу ч. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні підстави для зняття арешту з майна ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР». Відповідно, скарга боржника на бездіяльність державного виконавця щодо не зняття ним арешту при виконанні рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2014 по даній справі за наказом від 05.05.2014 задоволенню не підлягає, оскільки приписи ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» не наділяють останнього такою можливістю та обовязком.

Оскільки державний виконавець під час вчинення виконавчих дій діяв у відповідності до норм чинного законодавства «Про виконавче провадження» на підставі предявленого йому стягувачем виконавчого документа, з метою реального забезпечення рішення наклав арешт на майно боржника (на час винесення постанови на майно відповідача - ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР») в межах виконавчого провадження № 44103744 то на думку колегії суддів порушення в діях державного виконавця відсутні, а тому в задоволенні першої вимоги скарги про визнати дії відділу примусового виконання рішень незаконними слід відмовити.

З приводу другої вимоги скарги про зняття арешту з майна відповідача - ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» колегія суддів вважає визначальним наступне.

Порядок і умови зняття арешту з майна встановлено ст. 50, 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, згідно ч. 2 ст. 50 цього Закону встановлено, що у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» зняття арешту з майна можливо: за постановою державного виконавця - у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна за позовом особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові

(ч. ч. 1, 2); за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом (ч. 3); а також за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, - у разі наявності письмового висновку експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у звязку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, повязані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано (ч. 4).

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 60 Закону України від «Про виконавче провадження»). При цьому вказаний Закон не визначає порядок звернення та процесуальну форму прийняття рішень суду у випадках передбачених ч. 5 ст. 60. У звязку з викладеним не виключається розгляд вказаних звернень до суду в порядку оскарження дій державного виконавця.

На думку колегії суддів, таким іншим випадком є саме прийнята 05.02.2016 старшим державним виконавцем Макушевим Є.П. постанова ВП № 44103744 про зміну боржника у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу по справі № 904/10108/13 з Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради на його правонаступника Дочірнє підприємство «Північтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради (а. с. 20).

Згідно ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник.

Згідно вимог вказаного Закону заходи примусового стягнення, у тому числі й арешт майна боржника вживається відносно боржника у виконавчому провадженні.

Таким чином у звязку зі зміною сторони у виконавчому провадженні його правонаступником, відповідно слід вважати такою, що відпала й підстава для збереження чинності арешту накладеного на майно ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР, оскільки останнє втратило статус боржника у виконавчому провадженні.

З урахуванням викладеного вимога скаржника про зобовязання відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зняти арешт з майна ДП «Південьтеплоенерго» КП «Дніпротеплоенерго» ДОР» є правомірною та підлягає задоволенню.

Посилання суду першої інстанції на те, що питання зняття арешту з майна заявник повинен вирішувати в порядку звернення з позовом про визнання права власності та зняття арешту з майна помилкові, оскільки в даному випадку відсутній спір про право власності, арешт накладено саме на майно заявника, право власності на яке не оспорюється, а тому єдиною підставою зняття арешту є втрата заявником статусу боржника у виконавчому провадженні.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про скасування ухвали місцевого господарського суду від 21.03.2016 по справі № 904/10108/13 та часткового задоволення скарги з огляду на вищевказане.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016 по справі № 904/10108/13 скасувати та прийняти нове рішення.

Викласти резолютивну частину ухвали наступного змісту:

Скаргу Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради», м. Дніпропетровськ на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобовязати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зняти арешт з майна Дочірнього підприємства «Південьтеплоенерго» комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради» накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 22.07.2014 у виконавчому провадженні № 44103744.

В іншій частині скарги відмовити.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено 03.06.2016

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді:Т.А. Верхогляд

ОСОБА_6