Рішення № 58074731, 30.05.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" травня 2016 р. Справа № 911/959/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Укрпрофтранс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Палекс Україна», с. Чайки, Києво-Святошинський р-н

про стягнення 44 068,72 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач ОСОБА_1 предст. за дов. від 01.04.2016 № 01/04;

відповідач ОСОБА_2 предст. за доруч. від 01.04.2016.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП Укрпрофтранс» (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Палекс Україна» (відповідач) про стягнення 44 068,72 грн., з яких: 32 300,00 грн. основного боргу, 9 368,36 грн. пені, 1 698,10 грн. інфляційних втрат та 702,26 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобовязань за Договором перевезення від 01.04.2015 № ПУ-927Т.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2016 у справі № 911/959/16 порушено провадження та призначено до розгляду на 18.04.2016 року.

У судовому засіданні 18.04.2016 року оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 22.04.2016 року.

22.04.2016 через канцелярію суду позивачем подано докази сплати відповідачем після порушення провадження у справі частини боргу у розмірі 3 000,00 грн.

У судовому засіданні 22.04.2016 року оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 23.05.2016 року.

23.05.2016 через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.05.2016 продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 30.05.2016, у звязку з незявленням представника позивача у судове засідання та неподанням витребуваних судом доказів.

У судовому засіданні 30.05.2016 представником відповідача подано докази сплати відповідачем на користь позивача основного боргу у розмірі 32 300,00 грн.

Згідно з ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 Господарського процесуального кодексу України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

30.05.2016 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

01 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТП Укрпрофтранс» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Палекс Україна» (замовник) був укладений Договір перевезення № ПУ-927Т (Договір), згідно п. 1.1. якого виконавець зобовязується за завданням замовника надати один, або кілька видів послуг, визначених п. 1.2. Договору, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві обумовлену сторонами плату на надані послуги.

Відповідно до п. 1.5. Договору, сторони домовилися, що датою надання послуг слід вважати дату видачі вантажу вантажоодержувачу, визначену в товарно-транспортних документах.

Оплата проводиться протягом двадцяти банківських днів, якщо інше не вказано у Замовленні, безготівковим розрахунком, після вирішення всіх спірних питань і надання замовнику пакету документів (п. 3.2. Договору).

На виконання умов Договору, позивач протягом квітня-червня 2015 року здійснив перевезення вантажу на суму 98 160,00 грн., що підтверджується актами надання послуг: № 136 від 28.04.2015, № 138 від 29.04.2015, № 184 від 21.05.2015, № 186 від 22.05.2015, № 196 від 26.05.2015, № 197 від 27.05.2015, № 200 від 27.05.2015, № 203 від 29.05.2015, № 219 від 04.06.2015, № 220 від 08.06.2015, № 225 від 12.06.2015, № 234 від 15.06.2015, № 260 від 23.06.2015, № 261 від 24.06.2015, № 269 від 25.06.2015, № 270 від 26.06.2015.

Проте, зобовязання з оплати наданих послуг відповідачем виконано частково у розмірі 65 860,00 грн., у звязку з чим, станом на 16.03.2016 (день подачі позову, згідно відбитку календарного штемпеля на конверті, в якому надійшла позовна заява) утворилась заборгованість у сумі 32 300,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі вказана заборгованість відповідачем погашена у повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи відповідачем подано платіжні доручення: № 965 від 20.05.2016, № 669, від 24.03.2016, № 965 від 25.04.2016.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Аналогічна позиція викладена у п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

У звязку з тим, що заборгованість в розмірі 32 300,00 грн. відповідачем погашена після порушення провадження, суд припиняє провадження у справі у частині стягнення з відповідача 32 300,00 грн. основного боргу на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач просить стягнути з відповідача 9 368,36 грн. пені за період з 28.07.2015 по 28.01.2016 (період прострочення заборгованості).

Згідно п. 4.2.1. Договору, у разі невчасної оплати послуг, що надаються за цим Договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний банківський день прострочення платежу.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, розглянувши розрахунок позивача, встановив, що ним було здійснено нарахування пені враховуючи дні часткової сплати заборгованості, зокрема:

з 28.07.2015 року по 07.08.2015 року

з 08.08.2015 року по 12.08.2015 року

за 13.08.2015 року

з 14.08.2015 року по 19.08.2015 року

з 20.08.2015 року по 27.08.2015 року

з 28.08.2015 року по 24.09.2015 року

з 25.09.2015 року по 05.10.2015 року

з 06.10.2015 року по 12.10.2015 року

з 13.10.2015 року по 28.01.2016 року

З приводу цього, варто зазначити, що такі нарахування є безпідставними, оскільки у випадку оплати відповідачем коштів наступного дня після спливу строку, встановленого для проведення оплати, не є підставою для нарахування за цей день (день оплати) пені, оскільки наявний факт прострочення оплати на кілька годин, і, відповідно, - відсутній факт прострочення оплати на один день (який би зумовлював наявність підстави для нарахування додаткових сум за день прострочення).

Також, судом встановлено, що договором та законом не передбачено право позивача на нарахування відповідачу пені за кілька годин прострочення платежу, тобто, - менше однієї доби (календарного дня).

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування пені.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» № 14 від 17.12.2013.

Згідно з арифметичним розрахунком, який був зроблений судом з урахуванням п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» від 17.12.2013 № 14, за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон» та зазначених позивачем періодів нарахування пені, обґрунтованим розміром пені за прострочення виконання зобовязання відповідачем у даному випадку є 8 989,12 грн., а, отже, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 8 989,12 грн.

Позивач також заявляє до стягнення з відповідача 702,26 грн. 3 % річних та 1 698,10 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 28.07.2015 року по 16.03.2016 року, судом встановлено, що при здійсненні розрахунку позивачем також не було враховано вимог п. 1.9. наведеної вище постанови Пленуму та здійснено нарахування у дні, коли відбувались часткові оплати, у зв'язку з чим, за наслідком здійсненого судом перерахунку заявлених сум 3% річних за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон», відповідна позовна вимога задовольняється частково, у розмірі 679,25 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з серпня 2015 року по лютий 2016 року суд зазначає наступне.

Згідно розяснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених у пункті 3.2 постанови № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою (Державною службою статистики України), за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені у листі Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997.

Із змісту листа Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при цьому, якщо в індексованому періоді набирається не менше п'ятнадцяти днів.

Такої позиції притримується Вищий господарський суд України (постанова № 21/5005/6113/2012 від 13.03.2013)

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Беручи до уваги наведене судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон» та встановлено, що сума нарахованих позивачем інфляційних втрат є надмірною, у звязку з чим позовна вимога про стягнення інфляційних втрат задовольняється судом частково, у розмірі 1 278,20 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: в частині стягнення 32 300,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8 989,12 грн. пені, 679,25 грн. 3% річних та 1 278,20 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 32 300,00 грн. основного боргу припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Палекс Україна» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. В. Чайки, 16, код ЄДРПОУ 38737553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Укрпрофтранс» (04655, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3-Є, код ЄДРПОУ 39018942) 8 989 (вісім тисяч девятсот вісімдесят девять) грн. 12 коп. пені, 679 (шістсот сімдесят девять) грн. 25 коп. 3% річних, 1 278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 20 коп. інфляційних втрат та 1 352 (одна тисяча триста пятдесят дві) грн. 29 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 03.06.2016р.

Суддя О.В. Щоткін