Ухвала суду № 58074126, 30.05.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 травня 2016 року Справа № 911/1640/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуПриватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі№ 911/1640/15 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КІАКСАР" до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ ГРЕЙН" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНОК" (відповідач-2); 3. Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА" (відповідач-3)третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУКСОР-УТР"простягнення заборгованості, штрафних санкцій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Подана Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "БАТЬКІВЩИНА" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі № 911/1640/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп.пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви - квітень 2015 року, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Однак, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Натомість скаржник звернувся до Вищого господарського суду України із клопотанням про відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення у справі № 911/1640/15. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на те, що Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "БАТЬКІВЩИНА" знаходиться у тяжкому майновому становищі, що унеможливлює сплату навіть частково судового збору за звернення до суду касаційної інстанції. Заявник зазначає, що у зв'язку з накладеними арештами на рахунки та майно Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА" на даний час Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "БАТЬКІВЩИНА" позбавлено можливості користуватися належними йому коштами, а відповідно і здійснювати будь-яку господарську діяльність.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз'яснено у п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги у зв'язку з важким майновим станом скаржника.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, арешт майна та коштів скаржника не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки у виконавчому провадженні державним виконавцем накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Разом з тим, скаржником не надано суду доказів арешту коштів Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА".

З урахуванням ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "БАТЬКІВЩИНА" не надано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного ст. 1118 ГПК України строку розгляду касаційної скарги, і скаржник зможе сплатити судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі № 911/1640/15 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "БАТЬКІВЩИНА" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі № 911/1640/15.

Касаційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі № 911/1640/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.Р. Шевчук