Ухвала суду № 58071864, 30.05.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ УХВАЛА

30 травня 2016 року Справа № 913/1236/15.

Провадження №5/913/1236/15

Розглянувши заяву відповідача від 16.05.2016 № 01-31/2/84 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання, м. Луганськ

про стягнення 4226039 грн. 83 коп.

Господарський суд Луганської області у складі судді Віннікова С.В.

Секретар судового засідання-помічник судді Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - ОСОБА_2, провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення, довіреність від 04.01.2016 № 20.

в с т а н о в и в:

20.05.2016 до господарського суду Луганської області надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання» від 16.05.2016 № 01-31/2/84 про визнання наказу від 21.03.2016 № 913/1236/15 таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, заявник просить зупинити стягнення за наказом про примусове виконання від 21.03.2016 у справі № 913/1236/15 та витребувати від органу виконання судового рішення наказ про примусове виконання від 21.03.2016 у справі № 913/1236/15.

Позивач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

При цьому, електронною поштою від позивача надійшов відзив на заяву від 26.05.2016 № 39-09/598, в якому проти задоволення заяви відповідача заперечив. Разом з тим, позивачем на електронну скриньку суду надійшло клопотання від 26.05.2016 № 39-09/599, в якому просить розглянути заяву без участі його повноважного представника.

Представник відповідача підтримав вимоги за заявою у повному обсязі.

Розглянувши заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, вислухавши представника відповідача, суд дійшов до висновку про відсутність підстав задоволення даної заяви з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.02.2016 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне обєднання на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління борг зі сплати комісійної винагороди в сумі 2739891 грн. 23 коп., пеню в сумі 1850 грн. 59 коп., 3% річних за період з 26.02.2014 по 26.11.2015 в сумі 106423 грн. 85 коп.; інфляційні втрати за період з 26.02.2014 по 26.11.2015 в сумі 1377847 грн. 21 коп., судовий збір в сумі 63390 грн. 19 коп.

21.03.2016 Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу ТОВ «Луганське енергетичне обєднання» на рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у цій справі повернуто заявнику, а справу № 913/1236/15 надіслано до господарського суду.

На виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 позивачу було направлено наказ від 21.03.2016 № 913/1236/15. який було направлено позивачу 29.03.2016.

Відповідач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою.

З програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що апеляційна скарга отримана судом 30.03.2016.

За результатами розгляду вказаної апеляційної скарги винесено постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.04.2016, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 без змін.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі субєкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій її території; обовязковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина пята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно із ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У відповідності із ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Як закріплено в ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до п. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Виходячи з даної норми встановлено дві правові підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме:

1. якщо його було видано помилково;

2. якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково, зокрема у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням.

Згідно із п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зокрема, наказу може бути визнано таким, що не підлягає виконанню повністю або частково з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Наказ видано на підставі рішення суду, що набрало законної сили, тобто не видано помилково.

Добровільне виконання рішення на даний час не відбулось.

При цьому, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.04.2016 апеляційну скаргу ТОВ «Луганське енергетичне обєднання» залишено без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 без змін.

Враховуючи чинність на даний час судового рішення, на підставі якого видано наказ, інших підстав, за яких можна вважати, що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково, на даний час не існує.

Доводи заявника про те, що наказ у цій справі не підлягає виконанню з огляду на те, що рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 на день видачі наказу суду про примусове виконання рішення не набрало законної сили, оскільки відповідачем було направлено апеляційну скаргу на рішення господарського суду Луганської області 30.03.2016, судом відхиляються з наступних підстав.

Рішення господарського суду Луганської області у справі № 913/1236/15 прийнято 24.02.2016, а повний текст складено та підписано 01.03.2016, отже рішення набрало законної сили 14.03.2016.

21.03.2016 було видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016, яке набрало чинності з 14.03.2016, тобто після закінчення 10-ти денного строку для подання апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що господарським судом Луганської області повторну апеляційну скаргу на рішення від 24.02.2016 було лише отримано 30.03.2016, тобто після спливу 10-ти денного строку для подання апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та є необґрунтованою та у її задоволенні слід відмовити.

Щодо вимог заявника про зупинення стягнення за наказом про примусове виконання від 21.03.2016 у справі № 913/1236/15 та витребування від органу виконання судового рішення наказ про примусове виконання від 21.03.2016 у справі № 913/1236/15 суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

У п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначається, що згідно з вимогами статті 121-1 Господарського процесуального кодексу зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції.

Тому, суд першої інстанції за будь-яких обставин не вправі зупиняти виконання судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне обєднання» від 16.05.2016 № 01-31/2/84 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

СуддяОСОБА_3

Надр. 3 прим.:

1- до справи;

2 позивачу: 93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, проспект Гвардійський, 40-А. рекомендованим листом з повідомленням

3 відповідачу: 92702, м. Старобільськ Луганської області, вул. Горького, 123,