Ухвала суду № 58071099, 31.05.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

31 травня 2016 р. Справа № 902/304/14

За скаргою № 9/4 від 08.04.16р. про неправомірність рішення та дій Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції та про зобов'язання його виконати певні дії

за позовом: Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"

до: Військової частини А0735

про стягнення 139086,70 грн. заборгованості

Господарський суд Вінницької області у складі

Головуючого судді Говор Н.Д.

Секретар судового засідання Мовчан Г. М.

За участю представників сторін:

Позивача: не з'явився.

Відповідача: не з'явився.

ВДВС: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.09.14 р. у справі № 902/304/14 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Військової частини А0735 на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" 96633,47 грн. - основного боргу, 13537,87 грн. інфляційних втрат, 10851,46 грн. 3% річних, 6683,59 грн. пені, 1912,31 грн. додаткових витрат (транспортні витрати, добові, витрати на найм житла та витрати на середню заробітну плату на день відсутності на підприємстві) та 2592,37 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору. В стягненні 6409,58 грн. збитків від неодержаного доходу, нарахованих за період з 23.09.2011р. до 31.03.2012р. відмовлено.

30.09.2014 року на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.15 р. скасовано рішення Господарського суду Вінницької області від 15.09.2014р. у справі № 902/304/14 в частині стягнення з Військової частини А0735 на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" 1912,31 грн. додаткових витрат (транспортні витрати, добові, витрати на найм житла та витрати на середню заробітну плату на день відсутності на підприємстві). Прийняти в цій частині нове рішення. Викладено п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Вінницької області від 15.09.2014р. у справі № 902/304/14 у такій редакції: "2. Стягнути з Військової частини А0735 (10001, м.Житомир, 4, пр-т Миру, 22, код ЄДРПОУ 24977900) на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" (фактична адреса: 04209, м.Київ-209, вул.Героїв Дніпра, 5, к.45; юридична адреса: 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, к.37; код ЄДРПОУ 30726900) 96633,47 грн. - основного боргу, 13537,87 грн. інфляційних втрат, 10851,46 грн. 3% річних, 6683,59 грн. пені та 2592,37 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору. У стягненні 1912,31 грн. додаткових витрат (транспортні витрати, добові, витрати на найм житла та витрати на середню заробітну плату на день відсутності на підприємстві) відмовити". В решті рішення Господарського суду Вінницької області від 15.09.2014р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.15 р. пункт 2 постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі №902/304/14 скасовано, рішення Господарського суду Вінницької області від 15.09.2014 у справі №902/304/14 у частині стягнення з відповідача на користь позивача 1912,31 грн. додаткових витрат (транспортні витрати, добові, витрати на найм житла та витрати на середню заробітну плату на день відсутності на підприємстві) залишено в силі. В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі № 902/304/14 залишено без змін.

13.04.2016 р. Мале приватне підприємство Фірма "Альфа-М" подало скаргу № 9/4 від 08.04.2016р. в якій просить визнати постанову ВП № 48869786 від 28.03.2016 р. головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 неправомірною та скасувати її. Зобов'язати Богунський ВДВС Житомирського МУЮ згідно ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" відновити виконавчі провадження по виконанню Наказу від 30.09.2014 р. по справі № 902/304/14 та надіслати Стягувачу відповідну постанову. Зобов'язати Богунський ВДВС Житомирського МУЮ виконати всі дії, передбачені статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та п. 7 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ за рішеннями судів, а також інших державних органів (посадовими особами, які відповідно до закону мають приймати такі рішення), виконуються на підставі виконавчих документів", затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845 з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу суду скарга № 9/4 від 08.04.2016р. розподілена судді Говор Н.Д.

Ухвалою від 15.04.2016р. скаргу Малого приватного підприємства Фірми "Альфа-М" № 9/4 від 08.04.2016р. про неправомірність рішення та дій Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції та про зобов'язання його виконати певні дії призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.05.2016р.

Вказана скарга мотивована тим, що постановою ВП № 45206325 від 27.10.2014р. Богунський ВДВС відмовив у відкритті виконавчого провадження за заявою Стягувача № 21/10 від 13.10.14р. та повернув наказ від 30.09.2014р. без виконання.

Ухвалою від 02.09.2015р. Господарський суд Вінницької області постанову ВП № 45206325 від 27.10.2014р. визнав неправомірною та скасував її, а також зобовязав Богунський відділ ДВС Житомирського МУЮ прийняти наказ від 30.09.14р. по справі № 902/304/14 до виконання.

Зазначає, що за заявою Стягувача № 26/9 від 14.09.2015р. у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" Постановою ВП № 48869786 від 30.09.2015 р. головний державний виконавець Богунського відділу ДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_1 відкрила відповідне виконавче провадження по виконанню Наказу від 30.09.2014 по справі № 902/304/14 та надіслала Стягувану зазначену Постанову.

Скаржник зазначає про те, що в зазначеній заяві Стягувач звертав увагу ВДВС на те, що згідно ч. 3 ст. 4 Закону "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (01601. м. Київ. вул. Бастіонна. 6), документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку Стягувача.

Вказує про те, що в зв'язку з тим, що на 12.03.2016 р. Стягувачу більше ніяка інформація про хід виконання виконавчих проваджень не надходила, Стягувач, ураховуючи те, що в/ч А0735 не має матеріальних цінностей, на які можна звернути стягнення, а згідно Закону ВДВС не має права примусово стягнути грошові кошти з боржників, видатки яких фінансуються за рахунок бюджету, Стягувач звернувся до ВДВС з заявою № 15/3 від 12.03.2016 р. з проханням про те, щоб на виконання вимог зазначених вище законодавчих та нормативних актів та з урахуванням приписів ч. З ст. 4 Закону "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та п. 7 Порядку № 845 ВДВС подав центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (01601. м. Київ, вул. Бастіонна. 6) документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів на виконання зазначеного вище Наказу № 902/304/14 від 30.09.2014р.

Зазначає про те, що в порушення вимог зазначених вище актів головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 28.03.2016 р. виносить Постанову ВП № 48869786 про повернення виконавчого документа Стягувачу на підставі п. 9 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", яку Стягувач одержав.

Вказує про те, що до Стягувача надійшов з ВДВС лист-відповідь № 8131/5 від 28.03.2016 р. на заяву Стягувача № 15/3, в якому зазначено, що: "28.03.2016 р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п.9 ст.47 Закону України Про виконавче провадження у зв'язку з тим, що згідно повідомлення Державної податкової служби України всі розрахункові рахунки боржника відкриті в ГУ ДКСУ у Житомирській області та частиною 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертаються на кошти боржника. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Зазначає про те, що Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджено постановою від 3 серпня 2011 р. №845 (безспірне списання коштів з рахунків боржника). Вказує про те, що з огляду на викладене, зазначений виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу на підставі п.9 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", так як наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно та кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, для подальшого його пред'явлення до виконання в органи казначейського обслуговування бюджетних коштів (ГУ ДКСУ у Житомирській області за адресою 10014. м. Житомир, вул. Бульвар Новий, 5) про що складено акт державного виконавця. Зазначає про те, що копію даної постанови 28.03.2016 р. разом із виконавчим документом було направлено на адресу стягувача, а саме: 04209, м. Київ, вуя. ОСОБА_2, 5 к. 45, а також стягувачу було роз'яснено право на повторне пред'явлення виконавчого документа для виконання".

Незважаючи на те, що Стягувач в заявах № 26/9 від 14.09.2015 р. та № 15/3 від 12.03.2016 р. звертав увагу службових осіб ВДВС на особливості виконання рішень суду, визначені приписами ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та її. 7 Порядку № 845, в порушення вимог Закону замість того, щоб скласти відповідний акт про те що в результаті виконання державним виконавцем відповідних дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" встановлено факт наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" та протягом десяти днів без закінчення виконавчого провадження керівником відповідного органу державної виконавчої служби направити для подальшого виконання цей акт разом з копіями матеріалів виконавчого провадження та виконавчим документом до центрального органу Держказначейства України (01601. м. Київ, вул. Бастіонна. 6), головний державний виконавець Богунського відділу ДВС Житомирського МУЮ ОСОБА_1 виносить постанову про повернення стягувачу виконавчого документа, тобто, фактично закінчує виконавче провадження.

27.05.2016р. відповідач подав до суду лист № 635 від 24.05.2016р. в якому зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення з військової частини А0735 вказаних коштів є безпідставними та необгрунтованими.

Повідомляє, що згідно з Передаточним балансом від 29 вересня 2013 року (пояснювальна записка станом на 25 вересня 2013 року, додається) у правонаступника - військової частини А0735 заборгованість перед Малим приватним підприємством "Фірма "Альфа-М" відсутня, що підтверджує наявність небюджетної заборгованості. Тобто, відшкодування суми, вказаної у позовній заяві за небюджетну заборгованість є порушенням бюджетного законодавства. Витрати Державного бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

31.05.2016р. Богунський ВДВС подав заперечення № 12821 від 25.05.2016р., в якому проти скарги заперечив та зазначає, що на виконанні у відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження від 07.10.2015 щодо стягнення заборгованості з Військової частини А 0735 на користь МПП «Фірма «Альфа-М». До складу даного зведеного виконавчого провадження входило 3 виконавчих провадження на загальну суму 204984,30 грн., в т.ч. і виконавче провадження №48869786 з примусового виконання наказу №902/304/14, виданого 30.09.2014 р. Господарським судом Вінницької області про стягнення з Військової частини А0735 на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" 96633,47 грн. -основного боргу, 13537,87 грн. інфляційних втрат, 10851,46 грн. 3% річних, 6683,59 грн. пені, 1912,31 грн. додаткових витрат (транспортні витрати, добві, витрати на найм житла та витрати на середню заробітну плату на на день відсутності на підприємстві) та 2592,37 грн. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Зазначає, що даний наказ надійшов на виконання до відділу 28.09.2015 р. У відповідності із ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» 30.09.2015 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та боржнику було надано термін для самостійного виконання у строк до 06.10.2015. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження були направлені сторонам за вих.№9430/5.

15.10.2015 на адресу відділу від Військової частини А 0735 надійшов лист згідно якого встановлено, що під час прийому військовою частиною А0735 документів військової частини А1185, в т.ч. фінансових документів, кредиторська заборгованість військової частини А1185 перед МПП «Фірма «Альфа-М» не значиться. Документи про наявність зазначеної заборгованості не передавалися та у військовій частині А0735 відсутні.

Так, по зведеному виконавчому провадженню державним виконавцем було направлено електронний запит до ДПС України про встановлення рахунків боржника, відкритих у банках та інших фінансових установах. Так, згідно отриманої відповіді було встановлено, що боржник має відкриті рахунки у ГУ ДКСУ у Житомирській області. У зв'язку з цим, 21.07.2015. державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої було направлено для виконання до ГУ ДКСУ у Житомирській області.

13.08.2015 дана постанова була повернута до відділу без виконання у зв'язку з тим, що відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 №845, в редакції Постанови КМУ від 30.01.2013 №45, не передбачено можливості накладення арешту на рахунки боржників, які відкриті в органах Казначейства.

Вказує, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.07.2015 за боржником нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.11.2015 та 04.03.2016 встановлено, що за боржником на праві власності нерухоме майно не зареєстроване.

Зазначає, що 27.11.2015 та 28.03.2016 державним виконавцем повторно було направлено електронні запити до ДПС України з метою перевірки відкриття боржником нових рахунків у банківських установах. Так, з отриманих відповідей ДПС України встановлено, що боржник нові рахунки в банківських установах не відкривав.

У звязку з цим 28.03.2016 р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до п.9 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що згідно повідомлення Державної податкової служби України всі розрахункові рахунки боржника відкриті в ГУ ДКСУ у Житомирській області та частиною 2 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертаються на кошти боржника. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджено постановою від 3 серпня 2011 р. №845 (безспірне списання коштів з рахунків боржника). З огляду на викладене, зазначений виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу на підставі п.9 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", так як наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно та кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, для подальшого його пред'явлення до виконання в органи казначейського обслуговування бюджетних коштів (ГУ ДКСУ у Житомирській області за адресою 10014, м. Житомир, вул. Бульвар Новий,5). Копію даної постанови 28.03.2016 р. разом із виконавчим документом було направлено на адресу стягувача, а саме: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра,5 к.45.

Сторони та орган ДВС повноважних представників в судове засідання 31.05.32016р. не направили.

Розглянувши матеріали скарги Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" № № 9/4 від 08.04.16р. про неправомірність рішення та дій Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції та про зобов'язання його виконати певні дії, суд дійшов висновку про те, що вказана скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

З огляду на зазначені норми права твердження відповідача про відсутність його заборгованості перед позивачем станом на 29.09.2013р. не може бути взяте до уваги судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами.

За приписами ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини другої ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" і пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Постановою Кабінет Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 був затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 24 зазначеного порядку визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Так, вказаний Порядок дійсно визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. Однак, випадки та особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державних органів та підприємств, організацій, установ визначено Законом України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень № 4901-VI від 05.06.2012 р.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень цим Законом встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є

державний орган ;

державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

В розумінні положень ст. 2 вказаного Закону відповідач є юридичною особою.

Статтею 4 цього ж Закону визначено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства. Зокрема, ч. 1, 2, 3 ст. 4 Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

При цьому згідно з п.п. 2-4, 9 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; 4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 9) якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

З наведеного вбачається, що державна виконавча служба протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Слід зазначити, що Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 24.06.2015 р. наголошено, що державний виконавець зобовязаний відмовити у відкритті виконавчого провадження за виконавчими документами, згідно з якими боржниками є державні органи, у тому випадку, якщо стягувачем за цим виконавчим документом є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належить до комунальної власності, оскільки на такі рішення суду відповідно до частини 2 ст. 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень дія цього Закону не поширюється.

Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд у справі № 916/859/14.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач Мале приватне підприємство Фірма Альфа-М є підприємством приватної форми власності, отже в даному випадку положення статті 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень підлягають застосуванню.

Таким чином, виходячи з вищенаведених положень Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, наказ суду у даній справі на виконання судового рішення про стягнення з відповідача коштів підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", але з урахуванням особливостей, встановлених Законом „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

За таких обставин суд вважає неправомірними дії головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 по винесенню Постанови від 28.03.2016 р. ВП № 48869786 про повернення виконавчого документа стягувану - наказу № 902/304/14, виданого 30.09.2014 р. Господарським судом Вінницької області.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином суд дійшов висновку про задоволення скарги Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" № 10/4 на дії головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 по справі № 902/303/14

За таких обставин, скарга Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" № 9/4 від 08.04.16р. про неправомірність рішення та дій Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції та про зобов'язання його виконати певні дії підлягає задоволенню.

Керуючись ст.. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" № 9/4 на дії головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 по справі № 902/304/14 задовольнити.

2. Визнати Постанову ВП № 48869786 від 28.03.2016 р. головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції ОСОБА_1 неправомірною та скасувати її;

3. Зобов'язати Богунський ВДВС Житомирського МУЮ згідно ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" відновити виконавчі провадження по виконанню Наказу № 902/304/14 від 30.09.2014 р. та надіслати Стягувачу відповідну Постанову.

4. Зобов'язати Богунський ВДВС Житомирського МУЮ виконати всі дії, передбачені статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та п. 7 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ за рішеннями судів, а також інших державних органів (посадовими особами, які відповідно до закону мають приймати такі рішення), виконуються на підставі виконавчих документів", затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845 з подальшими змінами та доповненнями.

5. Копії ухвали надіслати позивачу, відповідачу, органу ДВС, рекомендованими листами.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу (просп. Миру 22, м. Житомир-4, 10004)

4 - органу ДВС (вул. Перемоги, 55, м. Житомир-3, 10003)