Ухвала суду № 58070860, 31.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ К/800/6460/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий);

Єрьоміна А.В.;

Кравцова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до Приватного підприємства «Ріал» про зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У березні 2015 року Державна екологічна інспекція у Львівській області (далі - Інспекція) звернулася до суду з позовом до ПП «Ріал» (далі - Підприємство) про зобов'язання вчинити дії.

Зазначали, що в порядку, встановленому законодавством, Підприємство було повідомлено про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, на підставі відповідного наказу та направлення на проведення перевірки, однак, до проведення перевірки Інспекція допущена не була, про що складено акт.

Посилаючись на протиправність дій, просили зобов'язати Підприємство допустити працівників Інспекції до проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та надати необхідні документи відповідно до статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2015 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Інспекція, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що уповноважені працівники Інспекції на підставі направлення № 1373, яке видане на основі наказу Інспекції від 19 грудня 2014 року № 512-і/п на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, скеровані для проведення позапланової перевірки Підприємства, що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Коновальця, 25/22, у термін з 19 по 31 грудня 2014 року.

22 грудня 2014 року державними інспекторами здійснено виїзд за адресою м. Львів, вул. Лазаренка, 1а, однак директором підприємства не надано документів для проведення перевірки.

В результаті недопущення працівників Інспекції до проведення перевірки, ними 22 грудня 2014 року складено акт № 79.1.3 про недопущення на об'єкт для проведення перевірки вимог природоохоронного законодавства.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача законних підстав для проведення перевірки та безпідставність відмови Підприємства від її проведення.

Скасувавши постанову суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що Підприємство обґрунтовано відмовило працівникам Інспекції у допуску для проведення перевірки, оскільки направлення № 1373 складено з порушенням вимог чинного законодавства та не містить усіх, визначених реквізитів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає остаточний висновок апеляційного суду правильним, але з інших підстав.

Відповідно до положень частини четвертої статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 (далі - Положення), основним завданням Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекції України) є реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами. Відповідно до пункту 6 цього Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу держаної екологічної інспекції звертатись до суду з позовом про зобов'язання підконтрольного суб'єкта господарювання допустити його посадових осіб до проведення перевірки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів. При цьому, обов'язок допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) встановлений у статті 11 цього Закону, який поширює свою дію на спірні відносини, та не потребує додатково ухвалення судом рішення про це.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що частиною четвертою статті 50 КАС України встановлено перелік, коли юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, а Інспекція, відповідно до Положення та Закону № 877-V, не наділена повноваження щодо звернення до суду у випадку не допуску для проведення перевірки, колегія суддів вважає такий позов таким, що не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з остаточним висновком апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, але з наведених вище підстав, а тому судове рішення має залишитися без змін з урахуванням висновків мотивувальної частини ухвали Вищого адміністративного суду України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов