Ухвала суду № 58070392, 11.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2016 р. м. Київ К/800/37322/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Николина О.Я.,

відповідача - Бутрик А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Інспекція)

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015

у справі № 815/3726/13-а

за позовом приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" (далі - Підприємство)

до Інспекції

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Підприємство звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати неправомірними дії відповідача з призначення та проведення позапланової перевірки та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 № 0000221505.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 позов задоволено з посиланням на незаконність призначення та проведення оспорюваної перевірки, що зумовлює правомірність відмови платника виконувати вимоги перевіряючих щодо подання до перевірки первинних фінансово-облікових документів.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. Постанову мотивовано тим, що у спірних правовідносинах повноваження Інспекції на призначення та проведення спірної перевірки було використано у межах та у спосіб, встановлених законом (зокрема, статтями 75, 78, 81 Податкового кодексу України (далі - ПК)), а тому посилання платника на незаконність оспорюваного податкового повідомлення-рішення в силу незаконності перевірки є необґрунтованими; непідтвердженість платником під час податкової перевірки сформованих ним даних податкового обліку необхідними первинними документами зумовлює законність оспорюваного акта індивідуальної дії.

Зазначена постанова апеляційного суду залишена без змін за наслідками її перегляду в касаційному порядку згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2015.

У подальшому Підприємство звернулося до Одеського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд цієї постанови цього суду від 09.07.2014 за нововиявленими обставинами

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 зазначену заяву задоволено; постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 скасовано; позов задоволено частково; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 № 0000221505; в решті позову відмовлено.

У касаційні скарзі до Вищого адміністративного суду України Інспекція просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення вимог заявника та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Підприємства про перегляд за нововиявленими обставинами.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги, виходячи з такого.

Судовими інстанціями під час розгляду справи по суті встановлено, що Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності декларування Підприємством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2012 року.

Результати перевірки висвітлені в акті від 25.03.2013 № 28/15-510/33567045, в якому зафіксовано відмову керівника Підприємства Райтенка Тараса Григоровича надати на вимогу контролюючого органу фінансово-господарські документи на підтвердження сформованих даних податкового обліку; у зв'язку з цим аналіз господарської діяльності платника здійснювався Інспекцією на підставі баз даних податкового органу та інформації, одержаної від Південної митниці про імпортні операції платника.

Перевіркою зроблено висновок про непідтвердженість факту транспортування імпортованого Підприємством товару (мопеди, мотоцикли, взуття, вироби на різдвяні свята, замки, фурнітура) після його доставки у порт призначення (UA м. Іллічівськ, UA м. Одеса); наявність у платника власних або орендованих складських приміщень перевіркою не виявлено; доказів подальшого продажу імпортованого товару у рамках провадження господарської діяльності платником не представлено. Наведені обставини слугували підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким платникові визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ за листопад 2012 року в розмірі 7 835 321 грн.

У даному провадженні нововиявленою обставиною апеляційний суд визнав установлену ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.11.2014 у справі № 1570/7550/2012 (К/800/34733/14) правомірність відновлення Підприємством від'ємного значення в сумі 4 958 633 грн. у декларації за червень 2012 року, яке у подальшому було враховано при обчисленні показника рядка 24 (залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду) податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року.

Втім наведений факт не відповідає законодавчо визначеним критеріям нововиявлених обставин.

Так, частиною першою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини другої цієї ж статті КАС підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Отже, за змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

За наявності обставин, що відповідають наведеним критеріям, судове рішення є необґрунтованим, позаяк фактичний склад, встановлений адміністративним судом, є неповним та не відповідає об'єктивній істині.

Втім установлена судовим рішенням в іншій справі правильність формування платником від'ємного значення в іншій сумі та за інший період жодним чином не спростовує висновки апеляційного суду, покладені ним в основу прийняття постанови від 09.07.2014 з даного спору; зміст ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.11.2014 у справі № 1570/7550/2012 взагалі не дає підстав для використання визнаних у цій ухвалі обставин для визначення фактичного складу у даній справі та жодним чином не впливає не здійснену апеляційним судом оцінку у постанові від 09.07.2014 щодо законності податкової перевірки та непідтвердженості під час перевірки сформованих платником даних податкового обліку необхідними первинними документами.

Більш того, висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях з інших адміністративних, цивільних чи господарських справ, не є обов'язковими для адміністративного суду, який безпосередньо дослідив та оцінив подані учасниками процесу докази та за наслідками цього дійшов висновку про підтвердженість (або непідтвердженість) певного факту.

З урахуванням викладеного у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 з мотивів, викладених у розглядуваній заяві Товариства.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд в порядку статті 55 КАС здійснює заміну Інспекції на правонаступника - державну податкову інспекцію у Малинівському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись статтями 160, 167, 210 - 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області її правонаступником - державною податковою інспекцією у Малинівському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

2. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Малинівському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити.

3. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 у справі № 815/3726/13-а скасувати.

4. Заяву приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 у справі № 815/3726/13-а залишити без задоволення.

5. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2014 у справі № 815/3726/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько