Постанова № 58068842, 27.05.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 травня 2016 р. № 820/567/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

при секретарі судового засідання - Кабанові Д.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Блудової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Управління внутрішньої безпеки в Харківській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу, зобов'язання прийняти на роботу та стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 06 листопада 2015 року за №632 о/с в новій редакції в частині, де ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ через скорочення штатів як незаконний;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області прийняти на роботу в Національну поліцію на посаду оперативного уповноваженого відділу карного розшуку ОСОБА_3;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області сплатити ОСОБА_3 заробітну плату згідно штатного розпису за вимушений прогул з 6 листопада 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 5 листопада 2015 року позивачем, за вказівкою керівництва Фрунзенського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, написаний рапорт керівництву Головного управління МВС України в Харківській області про звільнення з міліції, у зв'язку з переведенням на службу до Національної поліції України. Крім того, 7 листопада 2015 року позивачем написана заява керівництву Головного управління Національної поліції України в Харківській області про прийняття його на службу до Національної поліції на посаду оперуповноваженого карного розшуку. Однак, як виявилося згодом, після вище названих подій, керівництво Фрунзенського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області позивача до служби перестало допускати і, відповідно, заробітна плата йому не нараховувалися і не виплачувалася. Намагаючись прояснити свій правовий статус, як працівника, позивач неодноразово усно звертався до своїх роботодавців, як до керівництва Фрунзенського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області, так і до відповідачів, на що останні зазначали, що його рапорт і заява розглядаються.

13 січня 2016 року позивач звернувся з письмовою заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якій зазначив, що він не обізнаний про результати розгляду його рапорту та заяви від 07.11.2015 року.

29 січня 2016 року позивач отримав листа від Головного управління Національної поліції в Харківській області за №12/К-50 від 26 січня 2016 року, в якому відповідач зазначив, що згідно поданого рапорту від 5 листопада 2015 року, позивача звільнено з органів внутрішніх справ, відповідно до пункту 9 розділу 11 Закону України "Про Національну поліцію України" та пункту 64 "3" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) до Національної поліції), про що відповідач видав наказ від 6 листопада 2015 року за № 632 о/с; по заяві позивача щодо прийому на роботу в Національну поліцію, враховуючи думку Управління внутрішньої безпеки в Харківській області, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято рішення про відмову ОСОБА_3 у прийомі на службу до поліції; оскільки позивач в трьохмісячний термін не був прийнятий на службу до Національної поліції з моменту попередження про наступне вивільнення на підставі пункту 10 розділу 11 Закону України "Про Національну поліцію України", ліквідаційною комісією наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 29 грудня 2015 року за №689 о/с внесено зміни до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 6 листопада 2015 року за №632 о/с щодо підстав звільнення позивача з органів внутрішніх справ, з урахуванням викладеного ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 'Г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 6 лютого 2015 року.

Позивач вважає, що відповідачами грубо порушено трудове законодавство України, що слугувало підставою для незаконного його звільнення та безпідставному внесенню змін в підстави його звільнення.

Представник позивача у судовому засіданні вказує, що спірні накази є цілком незаконними та не відповідають Конституції та чинному законодавству України, ні по суті, ні по змісту. Відповідно і своє звільнення позивач вважає незаконним, у зв'язку із чим просив позов задовольнити.

Представник відповідачів, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області, Блудова О.В. у судовому засіданні позов не визнала.

У письмових запереченнях на позов представник (а.с. 119-120) вказала, що з 04.11.2010 року наказом ГУМВС України в Харківській області від 04.11.2010 року №165 о/с позивач був усунений від виконання службових обов'язків згідно з ч.ч.1,2 ст. 147 КПК України на час проведення досудового слідства, з 24.05.2010 року наказом ГУМВС від 24.05.2011 року №77 о/с знов допущений до виконання службових обов'язків. 08.05.2013 наказом ГУМВС України в Харківській області №128 о/с останній був звільнений з ОВС за ст. 64 "Є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - за порушення дисципліни. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013 року ОСОБА_3 поновлено на посаді оперативно-уповноваженого відділу карного розшуку Фрунзенського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

Відповідно до постанови КМУ від 16.09.2015 № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", набрання чинності з 07.11.2015 Закону України "Про Національну поліцію" ГУМВС України в Харківській області та всі його територіальні органи знаходяться в стадії ліквідації, всі посади в цих органах скорочені.

07.11.2015 року створено новий орган публічної влади - Головне управління Національної поліції в Харківській області. Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. Закон опубліковано 06.08.2015 року. 05.11.2015 року позивачем був складений рапорт з проханням його звільнення у зв'язку з переходом до Національної поліції з 06.11.2015 року. Наказом ГУМВС України від 06.11.2015 року №630 о/с ОСОБА_3 звільнено з ОВС за п. 64 "З" Положення про проходження служби на підставі його рапорту, про що позивача повідомлено спочатку листом від 06.11.2015 року №7/15282, а потім від 21.12.2015 року №7/788.

Оскільки ОСОБА_3 не прийнято на службу до поліції, з метою недопущення порушення його прав в частині отримання одноразової грошової допомоги при звільненні ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, яка діє на підставі ст.ст. 104-111 ЦК України, прийнято рішення про внесення змін до наказу щодо формулювання підстав звільнення ОСОБА_3 з ОВС через скорочення штатів, тобто за п. 64 "Г" Положення про проходження служби.

29.12.2015 року наказом ГУМВС України в Харківській області №689 о/с до пункту наказу ГУМВС від 06.11.2015 року №630 о/с в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ внесені зміни щодо підстав його звільнення: замість п. 64 "З" (у зв'язку з переходом в інші міністерства і відомства) на пункт 64 "Г" Положення про проходження служби (через скорочення штатів), про що позивача повідомлено листом ГУНП в Харківській області від 29.12.2015 року за вих. № 7/1120. Таким чином, ГУМВС України в Харківській області при звільненні позивача діяло в межах норм чинного законодавства.

Оскільки ОСОБА_3 не був переведений у встановленому порядку до Головного управління Національної поліції в Харківській області, як зазначає представник відповідачів, він не має права вимагати зобов'язати ГУНП прийняти його на роботу з призначенням на конкретну посаду.

Представник відповідача, Управління внутрішньої безпеки в Харківській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, у судове засідання не прибув. У письмових поясненнях вказав, що Управлінням жодних дій відносно позивача не вчинено та у позові відсутні будь - які вимоги до УВБ, просив розглядати справи за його відсутністю.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні відносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закон та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Правовий порядок в Україні, за визначенням ст. 19 Конституції України, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Правову основу служби в органах внутрішніх справ становлять Конституція України, закони та інші нормативно - правові акти, у тому числі нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, акти органів місцевого самоврядування, прийняті у межах їх повноважень, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Звільнення зі служби працівників ОВС повинно здійснюватись лише на підставах, передбачених законом, під якими вбачаються такі життєві обставини, що законодавчо визначаються як юридичні факти для припинення служби. Звільнення може здійснюватись виключно з дотриманням певних процедурних вимог, що мають різний зміст за кожною підставою звільнення. Недотримання цих вимог розцінюється як незаконне звільнення з відновленням особи на службі в ОВС на колишній посаді.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ з 2004 року. Починаючи з 2008 року позивач працював на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (а.с. 33-34).

Відповідно до наказу ГУМВС України в Харківській області №630 о/с від 06.11.2015 року (а.с. 42) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за п. 64 "З" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) капітана міліції ОСОБА_3, оперуповноваженого (за рахунок посади старшого оперуповноваженого) СКР Фрунзенського РВ ХМУ ГУ з 06.11.2015 року. Підстава звільнення: рапорт ОСОБА_3 від 05.11.2015 року (а.с. 41).

В подальшому, позивач 07.11.2015 року звернувся до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою, в якій просив прийняти його на службу до поліції та призначити на посаду оперуповноваженого карного розшуку.

Наказом ГУМВС України в Харківській області №689 о/с від 29.12.2015 року пункт наказу ГУМВС України в Харківській області від 06.11.2015 року №630 о/с в частині звільнення у запас Збройних Сил згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 64 "З" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_3/М-143070/, оперуповноваженого (за рахунок посади старшого оперуповноваженого) СКР Фрунзенського РВ ХМУ ГУ, змінено, наказано вважати його звільненим згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 06.11.2015 року у запас Збройних сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) (а.с.49).

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII, який діяв до 07.11.2015 року, визначено, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; судової міліції; спеціальної міліції; внутрішньої безпеки; особливого призначення.

Частиною першою ст. 18 вказаного Закону передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 64 "З" Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР № 114 від 29.07.1991 року, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації.

Як зазначалось вище, капітана міліції ОСОБА_3, оперуповноваженого (за рахунок посади старшого оперуповноваженого) СКР Фрунзенського РВ ХМУ ГУ звільнено з ОВС наказом ГУМВС України в Харківській області №630 о/с від 06.11.2015 року (а.с. 42) за п. 64 "З" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

Наказом ГУМВС України в Харківській області №689 о/с від 29.12.2015 року пункт наказу ГУМВС України в Харківській області від 06.11.2015 року №630 о/с в частині звільнення у запас Збройних Сил згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 64 "З" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_3/М-143070/, оперуповноваженого (за рахунок посади старшого оперуповноваженого) СКР Фрунзенського РВ ХМУ ГУ, змінено на пункт 64 "г" (через скорочення штатів).

З наказу від 06.11.2015 року №630 о/с вбачається, що позивач був звільнений за його власним рапортом від 05.11.2015 року, в якому підставою звільнення останній вказав п. 64 "з" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу).

Під час судового розгляду представником відповідачів - ГУМВС та ГУНП, не наведено жодної обґрунтованої підстави, чим керувався відповідач при внесені змін до підстави звільнення ОСОБА_3

Крім того, позивач у своїй заяві від 07.11.2015 року просив прийняти його на службу до поліції та призначити на посаду оперуповноваженого карного розшуку відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

З матеріалів справи встановлено, головою ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області генералом поліції третього рангу ОСОБА_5 29.12.2015 року затверджено висновок щодо можливості зміни статті звільнення з органів внутрішніх справ працівників ГУМВС, згідно якого до списку таких працівників внесено позивача (а.с. 43-45).

13 січня 2016 року позивач звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_5, в якій просив надати відомості щодо розгляду складених ним рапорту від 05.11.2015 року та заяви про призначення його на посаду оперуповноваженого Фрунзенського відділення Орджонікідзевського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (а.с. 8).

Листом від 26.01.2016 року Головне управління Національної поліції в Харківській області повідомило позивача, що враховуючи те, що ОСОБА_3 не був прийнятий на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, на підставі п. 10 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" ліквідаційною комісією наказом ГУМВС України в Харківській області від 29.12.2015 №689 о/с внесено зміни до наказу ГУМВС в області від 06.11.2015 року №632 о/с, у зв'язку із чим, позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 "Г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, з 06.11.2015 року (а.с.9).

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що Управлінням внутрішньої безпеки в Харківській області та відділом інспекції з особового складу УКЗ ГУМВС України в Харківській області кандидатуру позивача не було погоджено, у зв'язку із чим його не було прийнято на службу до поліції, що є підставою для звільнення через скорочення штатів згідно п. 10 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію".

Так, відповідно до п. 10 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що вказаною нормою законодавства не передбачено випадків для зміни підстав звільнення з органів внутрішніх справ та лише зазначено, що працівники міліції, які не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів та такі особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, однак, вказаним Положенням також не передбачено випадків для зміни підстав звільнення з органів внутрішніх справ.

Крім того, будь - яких доказів на підтвердження того, що позивача в тримісячний термін попереджували про наступне вивільнення, представником відповідачів не надано, у зв'язку із чим, суд доходить висновку про те, що дії відповідача з прийняття оскаржуваного наказу не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому, наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 06 листопада 2015 року за №632 о/с в новій редакції в частині, де ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ через скорочення штатів, підлягає скасуванню, як незаконний.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції України в Харківській області прийняти на роботу в Національну поліцію на посаду оперативного уповноваженого відділу карного розшуку ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 47 Закону України "Про Національну поліцію", призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно п. 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію", працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду будь - яких доказів про повідомлення позивача у встановлений законодавцем строк, що йому було відмовлено у прийомі на службу до поліції.

Таким чином, враховуючи те, що позивача вчасно не прийнято на службу до Національної поліції та не повідомлено належним чином причини неприйняття до служби, доказів про повідомлення позивача, що йому відмовлено у прийомі на службу до поліції, відповідачем не надано до суду, у зв'язку із чим, порушені права позивача підлягають поновленню шляхом зобов'язання Головного управління Національної поліції України в Харківській області прийняти на роботу в Національну поліцію на посаду оперативного уповноваженого відділу карного розшуку ОСОБА_3 або на рівнозначній посаді.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Національної поліції України в Харківській області сплатити ОСОБА_3 заробітну плату згідно штатного розпису за вимушений прогул з 6 листопада 2015 року, суд зазначає, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною, так як відповідачем, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, ще не вчинено дій з прийняття на службу і призначення на посаду позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктами владних повноважень, які є відповідачами в даній адміністративній справі, не доведено належними та допустимими доказами факт правомірності внесення змін до підстав звільнення ОСОБА_3 зі служби в органах ОВС та подальше не працевлаштування його в органах Національної поліції, що потягло за собою внесення змін до наказу від 06 листопада 2015 року за №632 о/с без врахування всіх обставин і підстав звільнення, з порушенням діючого законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 06 листопада 2015 року за №632 о/с в новій редакції в частині, де ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ через скорочення штатів як незаконного; зобов'язання Головного управління Національної поліції України в Харківській області прийняти на роботу в Національну поліцію на посаду оперативного уповноваженого відділу карного розшуку ОСОБА_3 або на рівнозначній посаді.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління внутрішньої безпеки в Харківській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу, зобов'язання прийняти на роботу та стягнення заробітної плати - задовольнити частково.

Скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 06 листопада 2015 року за №632 о/с в новій редакції в частині, де ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ через скорочення штатів як незаконний.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області прийняти на роботу в Національну поліцію на посаду оперативного уповноваженого відділу карного розшуку ОСОБА_3 або на рівнозначній посаді.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 01 червня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.