Постанова № 58068349, 16.05.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року 810/1139/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Сіренко Ю.П., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський Склозавод»

до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т АН О В И В:

ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» звернулось до суду з позовом до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з вимогами визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.11.2015 р. №0001482204, №0001492204.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Стандарт 1» їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2014 р. та березень 2015 р.».

На підставі висновків, зроблених за наслідками перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вказує, що ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач - Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що працівниками податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Стандарт 1» їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2014 р. та березень 2015 р., за результатами якої складено акт перевірки. Певіркою встановлено, що ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» порушено п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 рік на суму 562 087грн.; п. 186.1 ст. 186, п. 189.1 а) ст. 189 п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 112417,00 грн. та завищено суму від'ємного значення (р. 24) за березень 2015р. на суму 369521,00 грн.

На підставі висновків акту, Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_1 повідомив суду, що він із жовтня 2014 р. по грудень 2015 р. був директором ТОВ НВП «Стандарт 1», яке являлось контрагентом позивача. На підтвердження перебування на посаді директора надав трудову книжку, наказ про призначення на посаду та звільнення. Вказує, що ТОВ НВП «Стандарт 1» займалось купівлею склобою та в подальшому товар реалізовувався на склобіний завод. Пояснив, що підприємство закупляло склобій невеликими партіями та в подальшому формувався у вагон. Дані вагони замовлялися на підставі договорів які були укладені із укрзалізницею дорогою в яких відправлявся склобій на заводи. Вказує, що ТОВ НВП «Стандарт 1» співпрацювало із ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» та іншими склобійними заводами.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Стандарт 1» їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2014 р. та березень 2015 р., за результатами якої складено акт перевірки. Певіркою встановлено, що ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» порушено п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 рік на суму 562 087грн.; п. 186.1 ст. 186, п. 189.1 а) ст. 189 п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 112417,00 грн. та завищено суму від'ємного значення (р. 24) за березень 2015р. на суму 369521,00 грн.

На підставі висновків акту, Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення - рішення від 11.11.2015 р. №0001492204, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 369521,00 грн. та від 11.11.2015 р. №0001482204, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 112417,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 56208,50 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» зареєстроване і розташоване за юридичною адресою у Київській області, селище міського типу Гостомель, площа Рекунова, будинок 2, тобто єдиний майновий комплекс знаходиться на власній земельній ділянці площею 14,18 га, що належить юридичній особі на підставі Державного акту ЯМ № 089547 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Серія ЕАО №338692.

Згідно Довідки АБ №578378 ЄДРПОУ, серед 6 видів економічної діяльності позивача зазначено, основний вид економічної діяльності за КВЕД 23.13 - виробництво порожнистого скла (згідно даних попереднього класифікатора - вид діяльності був зазначений як «виробництво ємкостей зі скла»).

Підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань став висновок відповідача про безтоварність господарських операцій, між позивачем та ТОВ НВП «Стандарт 1».

Суд вважає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.

Судом встановлено, що ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» (Покупець) мало господарські відносини з ТОВ НВП «Стандарт 1» (Постачальник) на підставі договору від 01.04.2014 р. №03/42 та від 01.02.2015 р. №18.

За умовами договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Постачальнику склобій безбарвний (необроблений), склобій змішаний (необроблений) згідно вимог для склобою категорії «Б».

Судом встановлено, що склобій поставлявся до позивача залізничним транспортом по під'їзній залізничній колії, що належить позивачеві (договір №925 про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Буча Південно-Західної залізниці, укладений між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» та ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»): зокрема розгорнута довжина цієї колії становить 8498 метрів, яка прокладена в межах трьох населених пунктів: смт.Гостомель, м.Ірпінь та м.Буча. Подача вагонів відбувалася зі станції Буча Південно-Західної залізниці.

Розвантажування сировини здійснювалося на території ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» за допомогою підрядної організації ТОВ «Бел-Пак» на підставі договорів: на 2014 р. - Договір №30/12/13 про виконання робіт (надання послуг) від 01.01.2014 р. та на 2015 р. - Договір №01/01/15 про виконання робіт (надання послуг) від 01.01.2015 р.

Як вбачається з матеріалів справи, постачання склобою підтверджується видатковими накладними, податковими накладними (копії наявні в матеріалах справи). Склобій було оприбутковано на склад ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» на підставі прибуткових ордерів.

Судом встановлено, що транспортування склобою здійснювалося залізничним транспортом, на підтвердження чого надано залізничні накладні із зазначенням номерів вагонів. Витрати на оплату транспортних послуг здійснювалося Постачальником з подальшою компенсацією їх Покупцем.

В свою чергу Покупцем на користь Постачальника в повному обсязі було сплачено грошові кошти за поставлений склобій на загальну суму 2 891 626, 86 грн. з ПДВ (за два місяці поставок склобою), що підтверджується платіжними дорученнями.

Подача вагонів зі станції Буча (населений пункт - м.Буча) безпосередньо до заводу (населений пункт - смт.Гостомель міста Ірпеня) здійснювалася за допомогою локомотивів, що належать Поивачу та перебувають на балансі як основні засоби тіжними дорученнями.

Подача вагонів зі станції Буча (населений пункт - м.Буча) безпосередньо до заводу (населений пункт - смт.Гостомель міста Ірпеня) здійснювалася за допомогою локомотивів, що належать Позивачу та перебувають на балансі як основні засоби.

За таких обставин суд вважає, що вищевказаний договір є реальним, який спрямовувався сторонами на досягнення економічного ефекту.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що вищевказаний контрагент позивача зареєстрований як юридична особи та на момент укладення та виконання господарських договорів товариство мало правоздатності та дієздатності.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Отже, висновок податкового органу про завищення від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 рік на суму 562087 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 112417,00 грн. та завищення суму від'ємного значення (р. 24) за березень 2015р. на суму 369521,00 грн., є необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення від 11.11.2015 р. №0001482204, №0001492204 винесено протиправно, а тому мають бути скасовані.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 11.11.2015 р. №0001482204.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 11.11.2015 р. №0001492204.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський Склозавод» сплачений судовий збір у сумі 8072 (вісім тисяч сімдесят дві) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 травня 2016 р.