Постанова № 58068162, 01.06.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 р. Справа № 805/1563/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь м. Маріуполь про стягнення заборгованості і розмірі 14815,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполі, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення заборгованості і розмірі 14815,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що колишньому працівнику ПАТ МК Азовсталь ОСОБА_1, як науковому працівнику на підставі постанови Жовтневого районного суду м.Маріуполя №2а-12427/10 від 11.02.2011 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду №2а/115/11/0519 була призначена пенсія відповідно до ст.24 Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність №1977-ХІІ від 13.12.1991 року (далі - Закон України №1977-ХІІ від 13.12.1991). Підприємства щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточному роках. Відповідач у встановлені законодавством строки не відшкодовував понесені позивачем витрати на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з січня по березень 2015 року в розмірі 14 815,98 грн. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість і розмірі 14 815,98 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав. В матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що ПАТ МК Азовсталь не значиться в переліку підприємств, робота на яких дає право на отримання наукової пенсії, а також не є не державним не бюджетним підприємством, не державною науковою установою (організацією), як того вимагає діюче законодавство України для відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України №1977-ХІІ від 13.12.1991, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Просив суд у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

За результатами розгляду справи Донецьким окружним адміністративним судом Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2016 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При скасуванні рішень судів попередніх інстанцій Вищий адміністративний суд України зазначив, що вирішуючи спір, суди не звернули уваги на судові рішення, ухвалені у справі №2а-12427/10, не дали належної правової оцінки висновкам судів у цій справі та безпідставно відмовили в позові через відсутність атестації підприємства як наукової установи, помилково ототожнюючи підприємство з навчальним закладом, який відповідно до вимог Закону №1977-XІІ повинен мати відповідний рівень акредитації. Так, колегія суддів вказала на те, що обставини, повязані із правонаступництвом відповідача мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача не заперечував проти здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження, про що надав відповідну заяву.

Таким чином, керуючись ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено наступне.

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п.12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Пунктом 5 статті 4 вказаного Положення визначено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь, зареєстрований як юридична особа 01.10.1996 року рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської Ради, є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.

Як вбачається з матеріалів справи за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам в розмірі 14 815,98 грн. за період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 рік.

Науковим працівникам пенсії призначаються, згідно статті 24 Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 року.

Абзацом 9 статті 1 Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 року визначено, що науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково - технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

У відповідності до статті 24 вказаного Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково - педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Згідно з Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України №1977-ХІІ від 13.12.1991 та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 (далі - Порядок №372) , за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя відповідно до вимог Порядку №372 були надіслані відповідачу повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 року і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у відношенні ОСОБА_1: №1462/02 від 17.01.2015 року на суму 4938,66 грн. за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015року; №4649/02 від 17.02.2015 року на суму 4938,66 грн. за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015року; №1221/02 від 12.03.2015 року на суму 4938,66 грн. за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015року.

Суд зазначає, що дія ст.24 Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 року поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР. Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою статті 24 Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 року.

З урахуванням норм ст.24 Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 року різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Таким чином, для призначення наукової пенсії необхідна атестація наукової установи, тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11.02.2011 року по адміністративній справі №2-а/12427/10, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання незаконним рішення щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» задоволено у повному обсязі. Так, вказаною постановою рішення від 26.10.2010 року №703 визнано неправомірним та зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у відповідності до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» починаючи з 19.07.2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, вказаним судовим рішенням встановлено, що з 08.02.1971 р. до серпня 2001 року ОСОБА_1 працював на металургійному комбінаті «Азовсталь», де займав посаду керівника групи в сталеплавильній лабораторії, виконуючого обовязки начальника сталеплавильної лабораторії, начальника центральної заводської лабораторії, начальника центральної лабораторії комбінату, заступника технічного директора з технології та іспитам, начальника центральної лабораторії комбінату. 25.12.1970р. позивачу присвоєно наукова ступінь кандидата технічних наук, а з 16.09.1992р. доктор технічних наук. Розпорядженням виконкому Маріупольської міської ради від 15.01.1993р. металургійний комбінат «Азовсталь» зареєстроване як орендне підприємств «Металургійний комбінат «Азовсталь», а з 01.10.1996р. підприємство стало Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь». Наказом №320/к від 10.08.2001р. позивача звільнено з роботи за власним бажанням у звязку з переходом на пенсію за науково-технічну діяльність за ст.38 КЗпП України.

Також, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», затвердженого загальними зборами акціонерів від 22.04.2011 року, найменування Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» викладене відповідно до вимог та положень Закону України «Паро акціонерні товариства» як Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що за ОСОБА_1 визнано право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Втім, суд вважає за необхідне зазначити, що спірними в даній справі обставинами є наявність чи відсутність у відповідача обовязку щодо відшкодування понесених позивачем витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів.

Як вже зазначалось судом, дія ст.24 Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 року поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР. Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою статті 24 Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 року.

Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави - перелік науково-дослідних, науково-технічних установ усіх форм власності та вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації усіх форм власності, діяльність яких має важливе значення для розвитку науки, економіки і виробництва. Утворене відповідно до статті 12 Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 року Положення про реєстр, затверджене Кабінетом Міністрів України, Організаційно-методичне забезпечення ведення Реєстру здійснює Державний комітет України з питань науки, інновацій та інформатизації, Держкомінформнауки включає наукові установи до Реєстру за умови проходження державної атестації. Наукові установи, включені до Реєстру: користуються податковими пільгами відповідно до законодавства України; не можуть змінювати наукову і науково - технічну діяльність на інші види діяльності; зобов'язані не менш як 50 відсотків доходу від своєї діяльності спрямовувати на проведення ініціативних науково-дослідних робіт та розвиток дослідницької матеріально-технічної бази.

Як вбачається з довідки №567044 про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 14.11.2012 року, видами діяльності відповідача є: 24.52 лиття сталі; 24.10 виробництво чавуну, сталі та феросплавів; 19.10 виробництво коксу та коксопродуктів; 38.22 оброблення та видалення небезпечних відходів; 38.32 відновлення відсортованих відходів; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами.

Таким чином, з огляду на положення статті 24 Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 року, суд дійшов висновку, що різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, органам Пенсійного Фонду повинна відшкодовуватись установами або організаціями, які є саме науковими і на яких особа отримала стаж наукової роботи для призначення такого виду пенсії.

Беручи до уваги те, що підприємство відповідача не є науковим в розумінні вищенаведених приписів, та, відповідно, не проходило атестації щодо підтвердження наукового напряму роботи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполі.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, тому суд вважає за доцільне відмовити в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення заборгованості і розмірі 14815,98 грн. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.