Постанова № 58068145, 16.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року 810/90/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєр-Аеропорт" до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерєр-Аеропорт" (далі позивач, Товариство) до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі відповідач, ДПІ), в якому просить визнати незаконним і скасувати рішення від 19.10.2015 №123 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення ДПІ про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.10.2015 року №123 прийнято з порушенням положень Податкового кодексу України, Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків. Зокрема, ДПІ не вчинила всіх належних заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи. У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що рішення, яке оскаржується позивачем, є законним та обґрунтованим. У судовому засіданні представник позивача просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

6 лютого 2006 року проведено державну реєстрацію Товариства як юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 10.06.2008 №248528 та Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.01.2016, з яких також випливає, що місцезнаходженням Товариства є: 08300, Київська область, місто Бориспіль, Аеропорт, приміщення на першому поверсі галереї терміналу "В" (том 1, а.с. 23, 32-34).

7 лютого 2006 року Товариство узяте на облік в ДПІ як платник податків за №4095-04, що підтверджується довідкою від 09.02.2009 №4117 (том 1, а.с. 16).

9 лютого 2006 року Товариство (місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт, приміщення на першому поверсі галереї терміналу "В") зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 21.02.2009 №100200132 (том 1, а.с. 16).

Судом встановлено, що на адресу відповідача із відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання повернувся запит від 31.07.2015 №3790/10/10-04-15-20, а тому, 15.09.2015 ДПІ звернулась до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із запитом про встановлення місцезнаходження позивача (том 1, а.с. 84).

6 жовтня 2015 року ДПІ отримала довідку від 30.09.2015 №5628, з якої випливає, що місцезнаходження Товариства не встановлено (том 1, а.с. 85).

8 жовтня 2015 року ДПІ надіслала державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП №240 (том 1, а.с. 86).

20 жовтня 2015 року ДПІ прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №123 у зв'язку з тим, що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про відсутність Товариства за місцезнаходженням.

У відповідях на адвокатський запит, які надав 12.02.2016 ОСОБА_1 - директор Дочіпнього підприємства "Інтер'єр", яке є одним із засновників Товариства, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.01.2016, та 15.02.2016 ОСОБА_2 - директор Товариства, випливає, що протягом 2015 року до них не надходили письмові чи усні запити контролюючого органу, або інших державних органів відносно Товариства, у тому числі відносно місцязнаходження Товариства, здійснення фінансово-господарської діяльності, тощо (том 1, а.с. 69, 70).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Анулювання реєстрації платника податку передбачено положеннями статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК) (редакція, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, підпунктом "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, визначені приписами статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV) (редакція, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами абзацу другого частини дванадцятої статті 19 Закону №755-IV, у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно з абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 цього ж Закону, якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Із матеріалів справи випливає, що анулювання реєстрації Товариства як платника ПДВ на підставі підпункту "ж" пункту 184.1 статті 184 ПК було зумовлено наявністю відповідного запису в ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Підставою для внесення державним реєстратором такого запису слугувало повідомлення (форма №18-ОПП) від ДПІ.

Суд зазначає, що дії державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису щодо відсутності Товариства за вказаною адресою позивачем не оскаржувались.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору контролюючим органом повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі Порядок №1588) (редакція, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 12.2 Порядку №1588, підрозділи контролюючого органу, зокрема, при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою (п.12.4 Порядку №1588).

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою №18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу (п.12.5 Порядку №1588).

Отже, обов'язковою передумовою направлення контролюючим органом до державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням за формою №18-ОПП є попереднє проведення підрозділами податкової міліції заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Окрім цього, порядок встановлення місцезнаходження платника податків визначений Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України 17.05.2010 №336 (надалі Положення №336) (чинне на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 Положення №336 визначено, що щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до пункту 3.2 Положення №336, у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Отже, із зазначених вище норм випливає, що підрозділ органу ДПС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма №18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону №755-IV, лише після проведення, передбачених Порядком №1588 та Положенням №336 заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

ДПІ не надала суду доказів проведення нею заходів щодо встановлення місцезнаходження Товариства як це передбачено приписами Порядку №1588 та Положення №336.

Окрім цього, у довідці від 30.09.2015 №5628 про встановлення місцезнаходження Товариства, яка надійшла у відповідь на запит ДПІ 15.09.2015, зазначено, що підрозділ податкової міліції провів необхідні та достатні заходи щодо встановлення місцезнаходження Товариства, однак, не вказано, які саме, передбачені Порядком №1588 та Положенням №336, заходи вчинились.

Як встановлено судом із відповідей на адвокатський запит, які надав 12.02.2016 ОСОБА_1 - директор Дочіпнього підприємства "Інтер'єр", яке є одним із засновників Товариства, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.01.2016, та 15.02.2016 ОСОБА_2 - директор Товариства, протягом 2015 року до них не надходили письмові чи усні запити контролюючого органу, або інших державних органів відносно Товариства, у тому числі відносно місця знаходження Товариства, здійснення фінансово-господарської діяльності, тощо.

Ураховуючи зазначене, суд вважає, що підрозділ органу ДПІ надіслала повідомлення про відсутність Товариства за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону №755-IV, без додержання вимог щодо вчинення заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, які передбачені Порядком №1588 та Положенням №336.

Аналогічна правова позиція по даному питанню висловлена Верховним Судом України в постанові від 15.04.2014 №21-4а14.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Положеннями частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 20.10.2015 №123, а тому, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити.

Згідно із положеннями частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1378,00 грн., доказів понесення інших судових витрат суду не надав, тому, судові витрати щодо сплати судового збору в зазначеній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєр-Аеропорт" від 19.10.2015 №123.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерєр-Аеропорт" судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяБасай О.В.