Постанова № 580681, 07.02.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

ПОСТАНОВА

Іменем України

“07” лютого2007р.                                                                                           №К-21723/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Сергейчука О.А.

Суддів                                                                     Ланченко Л.В.

                                                                                  Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання                           Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача:                Огарков Є.В. (дов. від 05.09.2006р. №134);

відповідача:           1.Гаращенко Д.Г. (дов. від 16.02.2007р. №24/4/10/10);

                                   2.Білан О.В. (дов. від 16.01.2007р. №532/10/10-10)

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбатрос” та Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р.

у справі №37/167 (27/234)

за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбатрос”

до                               Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Альбатрос” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Альбатрос”) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.09.2004р. №000322301/0.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2004р. у справі №27/234 (суддя Татарчук В.О.) позовні вимоги ТОВ “Альбатрос” задоволено; визнано недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 17.09.2004р. №0000322301/0.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2005р. у справі №27/234 (головуючий суддя – Шуба І.К., судді Тищик І.В., Сизько І.А.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2004р. скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2005р. у справі №27/234 (головуючий суддя – Мачульський Г.М., судді Грейц К.В., Полянський А.Г.) скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2005р.; скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2004р. в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 17.09.2004р. №0000322301/0 стосовно донарахування податку на додану вартість у розмірі 158 914,37 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 79 457,19 грн., передано справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області; в іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2004р. у справі №27/234 щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.09.2004р. №0000322301/0 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 801 785,63 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 400 892,81 грн. залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 22.09.2005р. відмовлено в допуску до провадження за винятковими обставинами скарги ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на постанову Вищого господарського суду України від 03.08.2005р. у справі №27/234.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. у справі №37/167(27/234) (суддя Кеся Н.Б.), яке залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. (головуючий суддя – Кузнєцова І.Л., судді Швець В.В., Чимбар Л.О.), позовні вимоги (з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2005р.) задоволено частково; визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 17.09.2004р. №0000322301/0 в частині нарахування суми податку на додану вартість у розмірі 36 245,17 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18 122,59 грн.

ТОВ “Альбатрос” не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. та ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі №37/167(27/234) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р., змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. у справі №37/167(27/234) та визнати податкове повідомлення-рішення від 17.09.2004р. №0000322301/0 недійсним в повному обсязі.

ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. та ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі №37/167(27/234) подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ “Альбатрос” відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ТОВ “Альбатрос” підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.09.2004р. ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1 441 050,00 грн., в т.ч. 960 700,00 грн. основного платежу та 480 350,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення від 17.09.2004р. №0000322301/0 прийнято ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі акту “Про результати позапланової документальної тематичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбатрос” (код 23943885, 49025, м. Дніпропетровськ, Амур-Гавань, 11)” від 17.09.2004р. №25-23-1-1-36-23943885 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки встановлено, що за результатами виконання договору від 23.06.2003р. №ПБ-23-9/06-03 фактично не сплачено вартість отриманих товарів, тобто витрати на придбання таких товарів не понесені, а вартість таких товарів не повинна включатися до складу валових витрат позивача. На думку відповідача, відповідно до п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зазначені товари є такими, що отримані безоплатно, а тому ТОВ “Альбатрос” в порушення п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” включив до складу податкового кредиту за червень 2003р. податок на додану вартість у розмірі 960 700,00 грн. по товару, який не відноситься до складу валових витрат підприємства.

З урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2005р. у справі №27/234 предметом даного спору є позовні вимоги ТОВ “Альбатрос” щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.09.2004р. №0000322301/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 238 371,56 грн., в т.ч. 158 914,37 грн. основного платежу та 79 457,19 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.06.2003р. між ТОВ “Альбатрос” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Промбізнеспроект” (далі по тексту – ТОВ “Компанія “Промбізнеспроект”) укладено договір купівлі-продажу №ПБ-23-9/06-03, відповідно до якого позивач купив, а ТОВ “Компанія “Промбізнеспроект” продав резонатори кварцеві РК-391 частотою 11 934,448 кГц в кількості 147 800 на загальну суму у розмірі 5 764 200,00 гривень, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 960 700,00 гривень.

Зазначений товар отриманий позивачем на складі 25.06.2003р. за видатковою накладною №ПБ-00000187 та оприбутковано на бухгалтерський рахунок 28 “Товари”. За податковою накладною від 25.06.2003р. №284 позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за придбаний товар у розмірі 960 700,00 грн.

Так, відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, саме податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

На підставі викладеного Вищим господарським судом України у постанові від 03.08.2005р., зроблено висновок про правомірність формування податкового кредиту ТОВ “Альбатрос”.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” слід застосовувати в контексті п. 4.8 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до умов якого векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов’язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.09.2003р. між ТОВ “Компанія “Промбізнеспроект” та Товариством з обмеженою відповідальністю “СП Фінансова ініціатива” (далі по тексту – ТОВ “СП Фінансова ініціатива”) укладено договір уступки права вимоги №22/09-01, відповідно до умов якого право вимоги виконання зобов’язань по оплаті товару (резонаторів) на суму у розмірі 5 764 200,00 грн. перейшло до ТОВ “СП Фінансова ініціатива”.

23.09.2003р. між ТОВ “СП Фінансова ініціатива” та ТОВ “Альбатрос” укладено додаткову угоду №1 до договору від 23.06.2003р. №ПБ-23-9/06-03, відповідно до умов якої сторони передбачили можливість розрахунку за договором шляхом видачі простого векселя.

На виконання умов договору від 23.06.2003р. №ПБ-239/06-03, договору від 22.09.2003р. №22/09-01 та додаткової угоди від 23.09.2003р. №1 в рахунок виконання зобов’язань за договором позивач видав ТОВ “СП Фінансова ініціатива” векселі на суму у розмірі 5 764 200,00 грн., а саме: 1) від 12.02.2004р. №65306759740836 на суму у розмірі 217 471,03 грн.; 2) від 12.02.2004р. №65306759740837 на суму у розмірі 4 810 713,75 грн.; 3) від 13.02.2004р. №65306759740838 на суму у розмірі 736 015,22 грн.

На підставі договору комісії від 24.06.2003р. №24-12/06-03ДК позивач передав товар (резонатори) для реалізації на експорт, що підтверджується актом приймання-передачі товару на комісію від 25.06.2003р. №1. Факт експорту даного товару за договором комісії від 24.06.2003р. №24-12/06-03ДК підтверджується вантажно-митною декларацією від 15.09.2003р. №11000/3/001463.

Додатковою угодою від 19.02.2004р. до договору комісії від 24.06.2003р. позивач доручив Приватному підприємству “Ексім-Д” за грошові кошти, отримані від реалізації товару за договором від 24.06.2003р. №24-12/06-03ДК придбати вексель від 12.02.2004р. №65306759740837 на суму 4 810 713,75 грн., емітований на користь ТОВ “СП Фінансова ініціатива”. Вказаний вексель придбано та передано позивачу на підставі акту приймання-передачі векселю від 27.02.2004р. №1.

Факт погашення простого векселю від 12.02.2004р. №65306759740837 на суму у розмірі 4 810 713,75 грн. встановлено постановою Вищого господарського суду від 03.08.2005р.

В частині погашення простих векселів від 12.02.2004р. №65306759740836 на суму у розмірі 217 471,03 грн. та від 13.02.2004р. №65306759740838 на суму у розмірі 736 015,22 грн. справу направлено на новий розгляд у зв’язку з суперечливістю висновків судів попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій при новому розгляді справи встановлено, що простий вексель від 12.02.2004р. №65306759740836 на суму у розмірі 217 471,03 грн. погашено в тому самому порядку, що і простий вексель від 12.02.2004р. №65306759740837 на суму у розмірі 4 810 713,75 грн., факт погашення якого встановлений Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2005р.

Так, за дорученням ТОВ “Альбатрос” на підставі додаткової угоди від 19.02.2004р. №1 до договору комісії від 26.06.2003р. №26-7/06/03-ДК Приватним підприємством “Детройт” (далі по тексту – ПП “Детройт”) за кошти ТОВ “Альбатрос” придбано простий вексель від 12.02.2004р. №65306759740836 номінальною вартістю 217 471,03 гривень, який переданий від ПП “Детройт” до ТОВ “Альбатрос” за актом приймання-передачі від 27.02.2004р. №1.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про правомірність позовних вимог ТОВ “Альбатрос” про обґрунтованість включення до податкового кредиту суми у розмірі 36 254,17 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій також встановлено факт погашення простого векселю від 13.02.2004р. №65306759740838 на суму у розмірі 736 015,22 грн., однак відмовлено в іншій частині позовних вимог ТОВ “Альбатрос” з посиланням на те, що погашення зазначеного векселю відбулось після проведення перевірки та прийняття спірного повідомлення-рішення.

Так, простий вексель від 13.02.2004р. №65306759740838 на суму у розмірі 736 015,22 грн. оплачений грошовими коштами в безготівковому порядку і є погашеним, що підтверджується актом пред’явлення векселя до платежу від 16.12.2005р.., актом приймання-передачі векселя від 20.12.2005р., платіжним дорученням від 19.12.2005р. №2456.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що дату виникнення права платника податку на податковий кредит регулюють лише положення п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, з урахуванням викладеного, датою виникнення права ТОВ “Альбатрос” на податковий кредит є дата здійснення першої події визначеної п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме дата отримання податкової накладної від 25.06.2003р. №284.

При цьому, п. 4.8 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” вказуючи на те, що векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов’язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються фактично не регулює момент виникнення права платника податку на податковий кредит у разі погашення зазначених векселів та припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платника податків щодо порядку формування податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, що судами попередніх інстанцій до уваги не прийнято.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України зазначає, що в цій частині судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але при прийнятті судових рішень порушено норми матеріального права.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі №37/167 (27/234) в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ “Альбатрос” підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ “Альбатрос” щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 17.09.2004р. №0000322301/0 в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі №37/167 (27/234) залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбатрос” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі №37/167 (27/234) задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2006р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006р. у справі №37/167 (27/234) в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбатрос” скасувати.

Постановити нове рішення, яким податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 17.09.2004р. №0000322301/0 визнати недійсним в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)Л.В. Ланченко(підпис)О.М. Нечитайло(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. СтепашкоЗ оригіналом згідно

Суддя                                                                                   О.А. Сергейчук