Ухвала суду № 58067830, 01.06.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3978/16-ц Провадження № 22-ц/795/1129/2016 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Литвиненко І. В. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

01 червня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О., суддів:Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,при секретарі:Шапко В.М.,за участю:позивача ОСОБА_5, представника позивача - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

В квітні 2016 року ОСОБА_5 звернувся з позовом, в якому просив визнати недійсним договір № 003631 фінансового лізингу від 22.02.2016 та Додаткову угоду до даного договору, укладені між ним та відповідачем ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто», а також стягнути з відповідача 26 250 грн адміністративного платежу та 83 750 грн авансового платежу, що були сплачені при укладенні договору фінансового лізингу, а всього 110 000 грн.

Одночасно в позовній заяві, а також в окремій заяві від 20.04.2016 (а.с.10) ОСОБА_5 просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на банківський рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» в межах заявлених у позові грошових коштів в розмірі 110000 грн до вирішення судового спору по суті.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 22 квітня 2016 року в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить зазначену ухвалу скасувати і постановити нову, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме: статті 151-153 ЦПК України. Так, на думку апелянта, ним зазначені в заяві про забезпечення позову достатні обґрунтування відносно репутації ТОВ «ЛК «Ваш авто», що дають привід для арешту грошових коштів. Крім того, ним подано копію фіскального чеку, який підтверджує перерахування на банківський рахунок відповідача коштів в розмірі 110000 грн та лист-відповідь ТОВ «ЛК «Ваш авто» від 30.03.2016, зі змісту якого вбачається протиправна позиція відповідача та відхилення пропозиції ОСОБА_5 відносно повернення грошових коштів. Заявник вважає, що арешт коштів у вказаній вище сумі суттєво не вплине на діяльність відповідача.

В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити.

Відповідач належним чином був повідомлений про час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення 27.05.2016 поштового відправлення, проте свого представника до суду не направив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів, що не вжиття заходів забезпечення позову, може зробити неможливим виконання рішення суду, крім того арешт грошових коштів може перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Такий висновок суду повністю відповідає матеріалам справи.

Відповідно до ст. 151, 153 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.1 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, врахував наведені правові положення, в зв'язку з чим постановив законну ухвалу.

Посилання апелянта на наявність в провадженні інших судів справ про стягнення з ТОВ «ЛК «Ваш авто» грошових коштів не є підставою для накладення арешту на банківський рахунок останнього, оскільки вирішення вказаних позивачем справ не пов'язано зі справою за позовом ОСОБА_5

Доводи апелянта, що накладення арешту не зможе суттєво вплинути на господарчу діяльність відповідача є безґрунтовними.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 22 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий:Судді: