Рішення № 58066618, 13.01.2016, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/3010/15-ц

Провадження № 2/653/134/16

РІШЕННЯ

іменем України

Заочне

13.01.2016

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Хоменко В.Г.

за участю секретаря Тимашової Т.А.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням у житловому будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі свідоцтва про право власності від 05.09.2001 року, вона та ОСОБА_4 є власниками в рівних долях житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1. У вказаному житловому будинку разом з нею зареєстровані також її чоловік ОСОБА_2, бабуся ОСОБА_4, син ОСОБА_5, дочка ОСОБА_6, син ОСОБА_7. З ОСОБА_2 вона проживала однією сім'єю до квітня 2014 року, після того як сімейні відносини в них погіршились, вони почали проживати окремо та рішенням Генічеського райсуду від 13.11.2014р. шлюб між ними розірвано, ОСОБА_2 виїхав з будинку та на даний час проживає за іншим місцем мешкання з іншою жінкою, а саме по вул.. Гоголя, 128 в м. Генічеську, Херсонської області.

Оскільки відповідач постійно мешкає за іншою адресою, має іншу сім'ю, добровільно знятись з реєстрації не бажає, та зважаючи на те, що відповідач не мешкає в спірному приміщенні вже більше одного року без поважних причин, просить суд визнати ОСОБА_2 особою, яка втратила право користування житловим будинком, розташованим по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позові, просила суд позов задовольнити. Додатково позивачка ОСОБА_1 пояснила, що з квітня 2014 року відповідач в будинку АДРЕСА_1 не проживає, мешкає по АДРЕСА_2 з іншою жінко та двома дітьми його співмешканки. Відповідач зібрав всі свої речі та виїхав з будинку, в той же час, коли вона була на лікуванні, після чого в будинку не з'являвся, матеріальної допомоги на утримання будинку не надає, за комунальні послуги вона сплачує самостійно. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судового виклику відповідачу особисто.

На підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивачки постановити заочне рішення.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право приватної власності від 05.09.2001 року, виданого виконавчим комітетом Генічеської міської ради на підставі рішення Генічеської міської ради №306 від 22.08.2001р., та зареєстрованого в Генічеському БТІ 06.09.2001р. за №1719, власником житлового будинку, розташованого за адресою Херсонська область, АДРЕСА_1, в рівних долях є ОСОБА_4 та ОСОБА_8.

Згідно записів домової книги до вищевказаного житлового будинку, в ньому зареєстровані позивачка ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також відповідач ОСОБА_2.

12 серпня 2005 року ОСОБА_8 та ОСОБА_2 уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, виданим відділом РАЦС Генічеського РУЮ Херсонської області 12.05.2005 року. Після реєстрації шлюбі ОСОБА_8 визначено прізвище - ОСОБА_2.

Згідно заочного рішення Генічеського районного суду від 13.11.2014 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Відповідно до довідки про склад сім'ї виконкому Генічеської міської ради №3924 від 30.09.2015р., ОСОБА_1, 1986 р.н., зареєстрована та проживає в будинку АДРЕСА_1 разом зі своїми дітьми сином ОСОБА_5, 2007 р.н., дочкою ОСОБА_6, 2005 р.н., сином ОСОБА_7, 2012 р.н..

ОСОБА_4 не заперечує проти визнання ОСОБА_2 особою яка втратила право право користування житловими приміщенням по вул. Чкалова, , в м. Генічеську, що підтверджується наданою до суду її особистою заявою.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 23.05.2015 року, складеного депутатом Генічеської міської ради ОСОБА_9 та посвідченого секретарем Генічеської міської ради ОСОБА_10, в будинку АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає ОСОБА_1 Також в будинку зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2, 1980 року народження, який на момент складання акту без поважної причини в будинку не проживає. Зі слів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які були присутні при обстеженні, встановлено, що ОСОБА_2 в зазначеному будинку разом з ОСОБА_1 не проживає.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили суду, що вони проживають по сусідству з ОСОБА_1, добре знають позивачку та її колишнього чоловіка, відповідача у справі ОСОБА_2, який проживав разом з ОСОБА_1 однією сім'єю до весни 2014 року. В той момент коли ОСОБА_1 перебувала в лікарні, ОСОБА_2 добровільно виїхав з житлового будинку по АДРЕСА_1. З весни 2014 року по даний час ОСОБА_2 в будинок не повертався, житлом не цікавився, їм відомо про те, що на даний час відповідач має нову сім'ю, проживає по АДРЕСА_2

Відповідно до ч.1ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», (в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року N 15), у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України) необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 в період з 2005 року по квітень 2014 року, в зв'язку з чим, відповідач проживав разом з позивачкою та у 2012 році був зареєстрований у спірному житловому будинку, як член сім'ї власника, набув права користуватися спірним житлом, відповідно до ст.64 ЖК України.

Відповідно до положень ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житлом на рівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенні ремонту.

Проте, відповідач ОСОБА_2 не проживає в житловому будинку позивачки ОСОБА_1 без поважних причин з квітня 2014р. по даний час, житлом не цікавиться, не приймає ніякої участі в його утриманні та утриманні прибудинкової території, не сплачує комунальні послуги, не бере участь в збереженні зазначеного житла.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.58 ЦПК України, передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач до суду за викликом не прибув, про поважність причин відсутності на спірній житловій площі понад встановлені житловим законодавством України строки не повідомив.

Згідно ст. 163 Житлового кодексу України,у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Враховуючи, що відповідач в спірному житловому будинку не проживає, не сплачує за житло та комунальні послуги, не піклується про його збереження та технічно не приймає участі у його утриманні та ремонті, а також, що будь-яких доказів, що свідчать про поважність його відсутності на зазначеній житловій площі більш як один рік суду не надав, добровільно залишив спірне жиле приміщення, забравши з собою належне йому майно, проживає з іншою сім'єю за іншою адресою, що судом, не встановлено фактів перешкоджання з боку позивачки, проживання відповідачу на спірній жилплощі, та, приймаючи до уваги вимоги ст. 163 ЖК України та ст.. 405 ЦК України, суд приходить до висновку про необхідність визнання ОСОБА_2 особою, яка втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1, Херсонської області, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.10.2015 року, на підставі ч.1 ст. 82 ЦПК України, сплату судового збору позивачці відстрочено до ухвалення судового рішення в зазначеній справі, тому, відповідно до положень ст.. 88 ЦПК України, сума судового збору за результатом розгляду справи повинна бути стягнена на користь держави з відповідача ОСОБА_2

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України№2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», (в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року N 15), ст. ст. 116,156,157, 163 ЖК України, ст.. 405 ЦК України, ст.ст. 10,11, 82,88, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_3 Віталіївни - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, особою, яка втратила право користування житловою площею в житловому будинку №10, розташованому за адресою вул. Чкалова, м. Генічеськ, Херсонської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, ІНПП НОМЕР_1, уродженець с. Петрівка, Генічеського району, Херсонської області, проживає: АДРЕСА_2 судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сям) грн. 20 коп. на користь держави (код ЄДРПОУ 37934859, ГУДКСУ в Херсонській області, МФО 852010, р/р 31218206700112, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів УДКСУ у Генічеському районі.)

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача ОСОБА_2, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Генічеського районного суду В. Г. Хоменко