Рішення № 58066336, 24.05.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/1369/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак М. І.Номер провадження 22-ц/788/750/16 Суддя-доповідач - Лузан Л. В. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Дубровної В. В. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

26 лютого 2015 року ПАТ "Укргазбанк" (далі - Банк) звернувся до суду з вищевказаним позовом, просив суд стягнути з ОСОБА_3, як поручителя за кредитним договором № 043-К від 28.10.2011 р., заборгованість за період з 29 липня 2013 року по 19 серпня 2014 року в сумі 157 657,85 грн., яка складається з:

5229,89 грн. - заборгованість за процентами строкова;

102597,63 грн. - заборгованість за процентами прострочена;

40802,83 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту;

9027,50 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 157657,85 грн., а також судові витрати в сумі 1576,58 грн.(ас.66).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 серпня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2015 року залишено без задоволення (ас. 102).

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

28 жовтня 2011 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 043-К, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 700000 грн. із сплатою 18% річних, зі строком повернення до 24 жовтня 2014 року (а.с.8-12).

28 жовтня 2011 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 043-К від 28 жовтня 2011 року між ПАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань по вказаному кредитному договору у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі, а саме, не пізніше 24 жовтня 2014 року повернути кредит у розмірі 700000 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 18% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 23% річних, а також комісії, штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами. ( ас. 13).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 19 серпня 2013 року стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість станом на 29 липня 2013 року за кредитним договором № 043-К від 28 жовтня 2011 року в сумі 526058,31 грн. (справа № 920/1145/13) (а.с.16-17).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 листопада 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість станом на 29 липня 2013 року за кредитним договором № 043-К від 28 жовтня 2011 року в сумі 526058,31 грн. із зазначенням про стягнення цієї заборгованості в солідарному порядку з ФОП ОСОБА_4 з врахуванням рішення Господарського суду Сумської області від 19 серпня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" названої заборгованості (справа № 591/5729/13-ц) (а.с.14-15).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10 квітня 2014 року розстрочено виконання ФОП ОСОБА_4 рішення Господарського суду Сумської області від 19.08.2013 р. у справі № 920/1145/13 на 66 місяців, до серпня 2019 року, за зазначеним в ухвалі графіком погашення боргу ( ас. 221-222).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 01 жовтня 2014 року стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 043-К від 28 жовтня 2011 року за період з 29 липня 2013 року по 19 серпня 2014 року в сумі 157657,85 грн. ( справа № 920/1567/14) (а.с.52-53).

Постановою Харківського апеляційного Господарського суду від 17 лютого 2015 року рішення Господарського суду Сумської області від 01 жовтня 2014 року в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 40802,83 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 9027,50 грн., судового збору в розмірі 996,61 грн. скасовано та в цій частині прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.

В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 01 жовтня 2014 року залишено без змін, а саме, в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором № 043-К в сумі 107827,52 грн., з яких: 5229,89 грн. - заборгованість за процентами строкова та 102597,63 грн. - заборгованість за процентами прострочена та 2156,55 грн. - судового збору за подачу позовної заяви ( справа № 920/1567/14) (а.с.48-51).

Звертаючись 26 лютого 2015 року до суду з позовом, який розглядався у даній справі, ПАТ АБ "Укргазбанк" просило стягнути з ОСОБА_3, як з поручителя, заборгованість за кредитним договором, яка утворилась за період з 29 липня 2013 року по 19 серпня 2014 року, в сумі 157657,85 грн., що складається з:

107827,52 грн. - строкової і простроченої заборгованість за процентами;

49830,33 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення кредиту (а.с.7).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості, зокрема, з того, що відповідачка як поручитель за зобов'язаннями позичальника, ФОП ОСОБА_4, несе солідарну з ним відповідальність за невиконання зобов'язань за кредитним договором .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень Кредитного договору № 043-К :

п.5.2.9, Позичальник зобов'язується на вимогу Банку достроково повернути кредит, погасити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції у випадках, передбачених цим Договором та/або договорами забезпечення;

п.5.3.3. Банк має право відмовитися від надання Позичальнику передбаченого цим Договором кредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов'язань по цьому договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, у випадках, коли:

- позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини) та/або сплаті плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим Договором;

- позичальником або майновим поручителем не виконуються зобов'язання, прийняті ними відповідно до укладених договорів забезпечення;

- позичальником порушено порядок погашення кредиту згідно графіку погашення кредиту ;

п.9.7. строк, у межах якого Банк може звернутись до суду з вимогою про захист цивільних прав за цим Договором ( строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 3 роки ( ас. 10, 11) .

Умовами договору поруки від 28 жовтня 2011 року, укладеного ПАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_3 та ОСОБА_4, передбачено, зокрема, наступне :

п.1.2. поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору ;

п.1.4. поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позивальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань ;

п.1.5. порукою за цим договором також забезпечується виконання позичальником зобов'язань по кредиту у разі вимоги кредитора про дострокове виконання зобов'язань по кредитному договору, на умовах та з підстав, передбачених у кредитному договорі;

п.2.1. у випадку виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язань по кредитному договору до позичальника та/або поручителя;

п.2.2. поручитель зобов'язаний не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора перерахувати суму заборгованості позичальника за кредитним договором на рахунки, на яких враховується заборгованість позичальника в АБ "Укргазбанк" ;

п. 3.2. за цим Договором позовна давність у 3 роки застосовується до вимог про стягнення неустойки. Строк виконання зобов'язання по сплаті неустойки визначається моментом вимоги по сплаті неустойки;

п. 5.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов'язання позичальника за кредитним договором.

п. 5.2. порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя (а.с.13).

Таким чином, ОСОБА_3, як поручитель за зобов'язаннями позичальника ФОП ОСОБА_4, несе солідарну відповідальність перед Банком за невиконання зобов'язань за кредитним договором останнім, а тому з неї підлягає стягненню в солідарному порядку заборгованість по кредитному договору.

Проте, перевіряючи законність постановленого у справі рішення в частині визначення суми заборгованості, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що 1. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. 2. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч.ч. 1-2 ст.554 ЦК України 1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. 2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як зазначалось вище, відповідно до рішення Господарського суду Сумської області від 01 жовтня 2014 року та постанови Харківського апеляційного Господарського суду від 17 лютого 2015 року з ФОП ОСОБА_4 стягнуто на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 043-К за період з 29.07.2013 р. по 19.08.2014 р. в сумі 107827,52 грн., з яких: 5229,89 грн. - заборгованість за процентами строкова та 102597,63 грн. - заборгованість за процентами прострочена.

У цій же справі відмовлено у задоволенні позову про стягнення з ФОП ОСОБА_4 заборгованості по пені в сумі 49830,33 грн. (справа № 920/1567/14).

З позовної заяви Банку та розрахунків боргу вбачається, що сума заборгованості за кредитним договором, яку Банк просить стягнути з ОСОБА_3, як поручителя, складається з заборгованості за процентами строкової та простроченої за той же самий період - з 29.07.2013 р. по 19.08.2014 р. у сумі 157657,85 грн., що складається з:

107827,52 грн. - строкової та простроченої заборгованості за процентами;

49830,33 грн. - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення кредиту.

За таких обставин та ураховуючи п.п. 1.2, 1.4 договору поруки, ч. 2 ст. 554 ЦК України, колегія суддів вважає, що нарахована за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення кредиту пеня в розмірі 49830,33 грн. не підлягає стягненню з ОСОБА_3, як поручителя, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про припинення зобов'язання та про безпідставне нарахування Банком відсотків за користування кредитними коштами після ухвалення судами рішень про стягнення з ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в сумі 526058,31 грн. При цьому виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з аналізу норм ст. ст. 11, 12, 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України слід зробити висновок, що право, яке захищає суд, повинно існувати на день прийняття судового рішення.

Отже, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк", суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Наявність судових рішень про стягнення боргу та процентів за інші періоди невиконання боржником зобов'язання за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Аналогічні роз'яснення надані у п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" .

За наведених обставин колегія суддів вважає, що в іншій частині, а саме, в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за процентами за період з 29.07.2013 р. по 19.08.2014 р. в сумі 107827 грн. 52 коп. рішення суду постановлене з дотримання вимог діючого законодавства, проте підлягає зміні в тій частині, що при стягненні названої суми необхідно зазначити, що вона є солідарним зобов'язанням ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4.

Не можна визнати обґрунтованими і доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 10 квітня 2014 року було змінено зобов'язання за кредитним договором шляхом розстрочення виконання рішення суду від 19 серпня 2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором в сумі 526058 грн. 31 коп.

При цьому колегія суддів виходить з того, що відповідно до вимог діючого законодавства зобов'язання може бути змінено лише за домовленістю сторін договору або у випадках, передбачених законом. Діюче законодавство не передбачає такої підстави для зміни зобов'язання, як розстрочка виконання рішення суду. В той же час названою ухвалою суду від 10 квітня 2014 року зобов'язання за кредитним договором не змінювалось, оскільки цією ухвалою лише був встановлений порядок виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає необґрунтованими і доводи апеляційної скарги щодо припинення поруки. При цьому виходить з наступного.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

Статтею 559 ЦК передбачені випадки припинення поруки. Зокрема, ч. 4 ст. 559 ЦК передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК передбачається, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У разі зміни кредитором на підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України строк підлягає обрахуванню з цієї дати.

Пунктами 5.2. та 5.1. договору поруки передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя та що договір поруки діє до припинення забезпеченого ним зобов'язання позичальника за кредитним договором.

Пунктом п. 5.3.3. кредитного договору передбачено право Банку відмовитися від надання Позичальнику передбаченого цим Договором кредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов'язань по цьому договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, у випадках, зокрема, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини) та/або сплаті плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим Договором.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ АБ "Укргазбанк" декілька разів надсилав ФОП ОСОБА_4 претензії з пропозицією повернути заборгованість по кредитному договору, як строкову, так і прострочену, посилаючись на п. 5.3.3 кредитного договору, яким передбачено право Банку вимагати дострокового виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором. Зокрема.

Вперше така претензія була надіслана ФОП ОСОБА_4 21 серпня 2012 року, у якій був встановлений строк повернення всієї суми заборгованості до 30 серпня 2012 року ( ас. 223, 224, 225).

17 червня 2013 року ПАТ АБ "Укргазбанк" вперше надіслав ОСОБА_3 претензію про повернення заборгованості по кредиту, посилаючись на п. 5.3.3 кредитного договору, яким передбачено право Банку вимагати дострокового виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором. В названій претензії Банк запропонував ОСОБА_3 сплатити Банку всю суму заборгованості за кредитним договором, а саме, як строкову, так і прострочену в сумі 527572 грн. 71 коп. до 20 червня 2013 року, а у разу її несплати - попередив про звернення до суду з позовом про стягнення вищевказаної заборгованості.

Таким чином, вбачається, якщо Банк змінив строк виконання основного зобов'язання (дострокове виконання основного зобов'язання), звернувшись до суду з вимогою про дострокове стягнення з позичальника всієї суми за кредитним договором, то трирічний строк, передбачений п. 5.2. договору поруки (ч.4 ст. 559 ЦК) для пред'явлення вимоги до поручителя обчислюється з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як дата дострокового повернення всього кредиту.

Приходячи до таких висновків, колегія суддів керувалась правовими позиціями, висловленими Верховним Судом України у постановах від 17 вересня 2014 року у справі N 6-41цс14, від 06 липня 2015 року у справі N 6-616цс15, від 11 листопада 2015 року у справі N 6-2056цс15, від 18 листопада 2015 року № 6-1779цс15, від 17 вересня 2014 року у справі N 6- 53цс14, від 17 вересня 2014 року у справі N 6-125цс14.

Отже, виходячи з умов кредитного договору та договору поруки, а також положень ч.4 ст. 599 ЦК України днем настання виконання основного зобов'язання у спірних правовідносинах є наступний день після спливу наданого Банком у вимозі до ФОП ОСОБА_4 строку для добровільного виконання зобов'язання за кредитним договором, тобто, строком виконання основного зобов'язання, встановленого Банком, є 31 серпня 2012 року.

Зі змісту вищенаведених правових позицій Верховного Суду України вбачається, що позов до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором слід пред'явити в судовому порядку в межах строку дії поруки з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Таким чином, суд першої інстанції вірно виходив з того, що у зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором Банк відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України і п. 5.3.3. кредитного договору використав право дострокового стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, змінив строк виконання основного зобов'язання на 31 серпня 2012 року, а тому відповідно до п. 5.2 договору поруки мав право пред'явити позов до поручителя протягом трьох років, починаючи від цієї дати, тобто до 30 серпня 2015 року.

Оскільки з даним позовом до поручителя ОСОБА_3 Банк звернувся 26 лютого 2015 року, тобто у межах трирічного строку, встановленого у договорі поруки, порука відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України не припинилася, а доводи апеляційної скарги про протилежне суперечать вимогам закону та змісту укладеного сторонами договору поруки від 28.10.2011 р. ( ас.13)

Доводи апеляційної скарги та представника ОСОБА_3 про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати шестимісячний строк від дня настання строку виконання основного зобов'язання, по закінченню якого порука припиняється, - колегія суддів вважає безпідставними і такими, що суперечать змісту п. 5.2. укладеного сторонами договору поруки, яким передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя.

Не можна погодитись і з доводами представника відповідачки про пропуск Банком позовної давності по вимогам про стягнення процентів за користування кредитними коштами, оскільки кредитним договором і договором поруки за цими вимогами передбачений загальний, трирічний, строк позовної давності. Крім того, слід зазначити, що під час розгляду справи у суді першої інстанції заява про застосування позовної давності не подавалась.

ОСОБА_3 також посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, зокрема, щодо доведеності банком суми заборгованості. Проте, названі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. В суді апеляційної інстанції Банк надав розрахунок заборгованості як станом на час пред'явлення позову до суду щодо заборгованості за період з 29 липня 2013 року по 19 серпня 2014 року, так і заборгованості станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Крім того, Банк надав зведені меморіальні ордери, які містять інформацію про конкретні дати та суми коштів, внесених на погашення заборгованості за кредитним договором. Зокрема, з названої інформації вбачається, що при підрахунку заборгованості за кредитним договором Банком враховувались усі суми, внесені на погашення заборгованості за кредитним договором, на які посилалась відповідачка під час розгляду даної справи у суді першої інстанції, надаючи з цього приводу ксерокопії платіжних доручень ( ас.85- 92).

Будь-яких конкретних доводів щодо невірності названих розрахунків під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції від відповідачки та її представника не надходило.

У даній справі сторони понесли наступні судові витрати :

ПАТ АБ "Укргазбанк" - 1576 грн. 58 коп. (за подання позовної заяви);

ОСОБА_3 - 2801 грн. 99 коп. (121,80 грн. - подання заяви про перегляд заочного рішення (ас.73), 788,29 грн. - подання апеляційної скарги (ас.106), 1891,90 грн. - подання касаційної скарги (ас.167) ).

Позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволений на 68,4 %. За таких обставин :

- з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 1078 грн. 40 коп. - на відшкодування понесених Банком судових витрат ;

- з ПАТ АБ "Укргазбанк" підлягають стягненню на користь ОСОБА_3 885 грн.43 коп.- на відшкодування понесених ОСОБА_3 судових витрат ;

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та шляхом взаємозаліку названих сум з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 192 грн. 97 коп.

(1078 грн.40 коп. - 885 грн.43 коп.)

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, пп. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 40802 грн.83 коп. та пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 9027 грн. 50 коп., судового збору в розмірі 1576 грн. 58 коп. скасувати та в цій частині постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 липня 2015 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_3, як солідарного боржника поряд з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором №043-к від 28 жовтня 2011 року за період з 29 липня 2013 року по 19 серпня 2014 року в сумі 107827 грн. 52 коп., з яких: 5229 грн. 89 коп. - заборгованість за процентами поточна та 102597 грн. 63 коп. - заборгованість за процентами прострочена.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" 192 грн. 97 коп. - в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -