Рішення № 58065952, 05.11.2015, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/549/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05.11.2015 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-при секретарі Фурсовой А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом Ізмаїльського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 18 309 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання, які призначалися, будучи належним чином сповіщений, не явився, про причину неявки суд не сповістив, був попереджений, що на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки справа буде розглянута у його відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи.

Представник позивача - Ізмаїльського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства на задоволенні позову наполягав.

У зв'язку із цими обставинами суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів. Позивач проти заочного розгляду справи не заперечував.

В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія вироку Ренійського районного суду від 08.12.2014р.; копія протоколу про адмінправопорушення від 13.03.2014 р.; копія акту вилученого майна; копія приймального акту; копія опису-оцінки; копія акту прийому-передачі; розрахунок суми заподіяної матеріальної шкоди - 18 309 грн.; копія довідки Головного управління державної казначейської служби України; копія рішення № 75/15-0 Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеса; копія довіреності від 22.01.2015 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач в особі Ізмаїльського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, звернувся до суду із вищевказаними позовними вимогами та просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 18 309 грн., заподіяну внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів, пояснивши, що 13.03.2014р. о 08 год. 00 хв, ОСОБА_1 на оз. Картал в районі села Новосільське Ренійського району Одеської області у порушення вимог п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», які забороняють лов виготовленими з сетематеріалів всіх видів та найменувань, забороненими занаряддями лову, а саме сітками з ліски - двома одиницями, здійснював лов водних біоресурсів, внаслідок чого незаконно виловив водні біоресурси цінних видів: карась у кількості 478 одн., загальною ваг. 19,3 кг.; окунь у кількості 104 одн., загальною ваг. 12 кг.; лящ у кількості 33 од., загальною вагою 3 кг.; білизна у кількості 6 од., загальною вагою 3 кг., тарань у кількості 11 од., загальною вагою 2 кг.; щука у кількості 1 од., загальною вагою 0,7 кг.

Вказаними нехзаконними діями відповідач грубо порушив ст. ст. 52-1, 63 ЗУ «Про тваринний світ» від 13.12.2001 р., внаслідок чого заподіяв шкоду рибним запасам України, згідно Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, на загальну сумму 13 838 грн.

Вироком Ренійського районного суду від 08.12.2014 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначено покарання у вигляді випробувального строку на 1 (один) рік. Оскільки при розгляді кримінальної справи вимоги про стягнення суми матеріальної шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, не пред'являлися, а в добровільному порядку завдана державним інтересам матеріальна шкода в розмірі 18 309 грн., відповідачем не відшкодована, позивач звернувся із відповідними вимогами в порядку цивільного судочинства та просить їх задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ст. 180 Цивільного кодексу України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

Закон України «Про тваринний світ» від 13.12.2001р. визначає, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Відповідно до ст.ст. 3, 5 цього Закону: риби є об'єктами тваринного світу; об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права власності Українського народу; кожний громадянин має право користуватися об'єктами тваринного світу - об'єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону та інших законів України.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов'язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об'єктів тваринного світу; використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

На відповідальність вказується і положеннями ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. Так, згідно цих положень, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у т.ч. у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення

законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації

шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені і ст. 1166 Цивільного кодексу України. Зокрема, ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідач ОСОБА_1 здійснював свою діяльність по вилову риби незаконно, із порушенням вимог законодавства, винність його дій доказана обвинувальним вироком Ренійського районного суду, у зв'язку із чим вбачаються правові підстави для притягнення його і до цивільно-правової відповідальності шляхом зобов'язання до відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби.

Згідно із ст. 11 ЗУ «Про тваринний світ», Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого Указом Президента України від 16.04.2011р. № 484/2011, Ізмаїльський територіальний відділ Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства належить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України, яке входить до системи органів виконавчої влади. Держрибінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд за спеціальним використанням риби та інших водних живих ресурсів, а також за порядком та умовами здійснення любительського і спортивного рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку, шкода рибному господарству заподіяна відповідачем, тобто його незаконними злочинними діями щодо вилову риби. Згідно постанови КМУ № 1209 від 21.11.2011р. відповідачу був нарахований розмір шкоди в сумі 18 309 грн. 00 коп. Таким чином, є всі правові підстави для задоволення позову позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 180, 1166 ЦК України, ст. 128 КПК України, ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р., ст.ст. 3, 5, 10, 11 Закону України «Про тваринний світ» від 13.12.2001р., постановою КМУ № 1209 від 21.11.2011р. « Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Ізмаїльського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ізмаїльського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства завдану шкоду рибним запасам України, в розмірі 18 309 грн. 00 коп. (р/р 31115106700402, МФО 828011, ОКПО 37564933, банк УДКСУ в Ренійському районі Одеської області, отримувач УДКСУ в Ренійському районі Одеської області).

Стягнути з ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.І. Дудник