Ухвала суду № 58064067, 26.05.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 152/1737/15-к

Провадження №11-кп/772/468/2016

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого : Мішеніної С.В.,

суддів: Ващук В.П. Федчука В.В.

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційні скарги представника цивільного відповідача ПАТ «ОСОБА_2 ТАС», обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 02.02.2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020000000243 від 28.06.2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , десятого місяця 27 дня , уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора : Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого : ОСОБА_3

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_4

потерпілих : ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

представника цивільного відповідача -

ПАТ «ОСОБА_2 ТАС» - ОСОБА_10

В с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 02.02.2016 року, просив змінити вирок та помякшити призначене покарання в межах мінімальної санкції, визначеної ч.3 ст.286 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 02.02.2016 року, просив вирок в частині призначеного покарання змінити , помякшити обвинуваченому покарання до пяти років позбавлення волі .

Приватне акціонерне товариство « ОСОБА_2 ТАС» в особі представника ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 02.02.2016 року, просив скасувати вирок в частині стягнення з АТ « СГ «ТАС» ( приватного) на користь ОСОБА_8 42369 грн. 690 коп. матеріальної шкоди та на користь ОСОБА_13 68127 грн. 28 коп. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди. Ухвалити новий вирок, яким відмовити ОСОБА_14 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з АТ « СГ» ТАС» ( приватного) матеріальної шкоди, розмір якої перевищує різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо транспортної пригоди; відмовити ОСОБА_15 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з АТ « СГ « ТАС» ( приватного) матеріальної шкоди, розмір якої перевищує 40798 грн. 79 коп.; відмовити ОСОБА_15 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з АТ « СГ « ТАС» ( приватного) моральної шкоди, розмір якої перевищує 2039 грн.94 коп. .

Вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 02.02.2016 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на девять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Цивільний позов ОСОБА_7 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_7 215 471 (двісті п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят одну) гривню матеріальної шкоди та 10 000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

У іншій частині позову відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_8 3000 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 група «ТАС» (проспект Перемоги, 65, м. Київ, код за ЄРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_8 42 369 (сорок дві тисячі триста шістдесят девять) гривень 60 копійок відшкодування матеріальної шкоди.

У іншій частині позову відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_15 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_15 227 000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень моральної шкоди та 4300 (чотири тисячі триста) гривень витрат на правову допомогу.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_2 група «ТАС» (проспект Перемоги, 65, м. Київ, код за ЄРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_15 68 127 (шістдесят вісім тисяч сто двадцять сім) гривень 87 копійок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 (пять тисяч) гривень моральної шкоди.

У іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1) на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в сумі 2885 (дві тисячі вісімсот вісімдесят пять) гривень 76 копійок.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно із вироком суду ОСОБА_3 28 червня 2015 року біля 4 години 00 хвилин , перебуваючи у стані алкогольного спяніння, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21101», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись у темну пору доби по вул. Леніна у м. Шаргород Вінницької області у напрямку центру міста, у порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), згідно з яким «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод для руху або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем «ГАЗ 3307», реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_7, який рухався у зустрічному напрямку.

Від отриманих в наслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) тяжких тілесних ушкоджень, пасажири автомобіля «ВАЗ 21101» ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7 померли.

Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «ВАЗ 21101» ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_18, 1996 року отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 мотивовано тим, що вирок суду відносно нього в частині призначення покарання у виді девяти років позбавлення волі є занадто суворим та підлягає зміні шляхом помякшення призначеного покарання, так як він повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, глибоко жалкує про те, що вчинив, частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілим.: потерпілій ОСОБА_15 в сумі 5000 грн. на початку липня місяця 2015 року під час її перебування в реанімаційному відділенні, що підтверджується поясненнями бабці ОСОБА_15 в судовому засіданні 01.02.2016 року ( технічний запис з 11.212 год.); також на користь потерпілої ОСОБА_15 8000 грн. , на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 3000 грн. кожному. Крім цього, після ухвалення вироку він додатково сплатив ОСОБА_15 на відшкодування завданої шкоди 2000 грн., що підтверджується розпискою від 16.02.2016 року

Внаслідок отриманих травм після ДТП він ОСОБА_3 став інвалідом 3-ої групи, йому заборонені помірні фізичні та статичні навантаження, що підтверджується довідкою до акту МСЕК № 051967 від 29.10.2015 року та індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 1032 від 29.10.2015 року , тому дати свідчення щодо обставин кримінального правопорушення не зміг через стан здоровя, що на його думку невірно розцінено судом та зроблено висновок щодо відсутності щирого каяття. .

Вимоги апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 мотивовано тим, що вирок суду є незаконним в частині призначеного покарання у вигляді девяти років позбавлення волі з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Висновки суду про відсутність в діях обвинуваченого щирого каяття не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки ОСОБА_3 щиро розкаявся , повністю визнав вину, про що свідчить те, що він просив пробачення у потерпілих , частково відшкодував шкоду, вживає дій щодо відшкодування шкоди, відсутність чітких спогадів про обставини ДТП зумовлено травмами, які ОСОБА_3 отримав під час ДТП.

Розмір покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, кримінальне правопорушення є необережним та відноситься до тяжких, обвинувачений розкаявся, намагався усунути негативні наслідки вчиненого, є молодою людиною, позитивно характеризується, є інвалідом 3-ої групи, що свідчить про те, що обвинувачений став на шлях виправлення, щиро покаявся, зробив для себе висновки.

Незважаючи на наявність двох обставин, що помякшують покарання, позитивні характеристики, стан здоровя, необережність вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, суд призначив майже максимальне покарання за ч.3 ст.286 КК України, чим порушив вимоги ст..65 КК України, Постанови Пленуму ВС України № 7 від 24.10.2003 року « Про практику призначення судами кримінального покарання.

Вимоги апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство « ОСОБА_2 ТАС» мотивовано тим, що стягнення з АТ « СГ « ТАС» ( приватне) 42369,60 грн. страхового відшкодування є безпідставним та необґрунтованим, що суперечить вимогам ст.30 Закону України « Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо - транспортної пригоди, а отже вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 02.02.2016 року в частині стягнення з АТ « СГ « ТАС» ( приватне) на користь ОСОБА_14 42369 грн.60 коп. матеріальної шкоди є незаконним та необґрунтованим , який грубо порушує норми чинного законодавства України.

Оскільки під час ДТП завдано шкоду третій особі, тобто пасажиру ОСОБА_15, АТ « СГ « ТАС» ( приватне) згідно законодавства відшкодовує лише половину нанесеної шкоди в межах половини ліміту відповідальності, передбаченої Полісом № АІ/ 3234180, тобто в межах 50000,00 грн., а ПАТ « ОСОБА_2 компанія « Скайд» зобовязана відшкодувати другу половину шкоди в межах 50000,00 грн..

Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 02.02.2016 року в частині стягнення з АТ « СГ « ТАС» ( приватне) на користь ОСОБА_15 68127,87 грн. матеріальної шкоди є незаконним та необґрунтованим, який грубо порушує норми чинного законодавства України.

Згідно законодавства страховик відшкодовує половину (згідно ст..36 ) моральної шкоди, передбаченої ст.26-1, в розмірі 2039,94 грн. ( 32749,59 (обґрунтовані та підтверджені витрати на лікування) + 48848,00 грн. (відшкодування у звязку з стійкою втратою працездатності ) / 100 % * 5 % / 2 (згідно ст.36) = 2039,94 грн.) , тобто 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю, а не 5 % страхової суми, а отже вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 02.02.2016 року в частині стягнення з АТ « СГ « ТАС» ( приватне) на користь ОСОБА_15 50000,00 грн. моральної шкоди є незаконним та необґрунтованим, який грубо порушує норми чинного законодавства України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Миколайчука Д.Г., який вважає вирок суду законним та обґрунтованим , захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_3, які підтримали свої апеляційні скарги, просили задоволити, представника цивільного відповідача АТ «ОСОБА_2 ТАС» ( приватне) - ОСОБА_10, який підтримав апеляційну скаргу, потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9., які просили залишити вирок без змін, представника потерпілих ОСОБА_5 , який просив відхилити апеляційні скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора підлягає закриттю у звязку з відмовою від апеляційної скарги прокурора, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, представника цивільного відповідача АТ «ОСОБА_2 ТАС» ( приватне) задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст.286 КК України базується на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.3 ст.286 КК України не оспорюється.

Відповідно вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, суди повинні суворо додержуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди зобовязані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що впливають на покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 за ч.3 ст.286 КК України, суд урахував наслідки , що настали, а саме те, що внаслідок ДТП, яке мало місце через грубе порушення ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху пасажири автомобіля « ВАЗ 21101» ОСОБА_16, ОСОБА_17 загинули, пасажир автомобіля «ВАЗ 21101» ОСОБА_15 отримала тяжкі тілесні ушкодження , а пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_18 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості., характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, яке відповідно ст.12 КК України відноситься до тяжких.

При цьому суд прийняв до уваги дані про особі ОСОБА_3, на які звертають увагу у апеляційних скаргах сам обвинувачений та його захисник, зокрема те, що він є інвалідом 3-ої групи загального захворювання, його ставлення до допущених порушень правил дорожнього руху, поведінку після вчинення злочину, а саме, те, що потерпілим частково відшкодовано шкоду : потерпілій ОСОБА_15 - 15000 грн. , потерпілому ОСОБА_7 3000 грн., потерпілій ОСОБА_8- 3000 грн., що прийнято судом , як обставину, що відповідно ст.66 КК України помякшує покарання.

Також судом враховано наявність обставини, що обтяжує покарання згідно ст.67 КК України вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Крім того, судом проаналізовано ставлення обвинуваченого до вчиненого .

Твердження у апеляційних скаргах щодо підстав для помякшення покарання таких як щире каяття обвинуваченого, як обставини, що помякшує покарання, усвідомлення серйозності вчиненого , причин, наслідків спростовують обставини, встановлені під час судового розгляду. Так, обвинувачений ОСОБА_3 давав показання, які суперечили показанням потерпілих, свідка ОСОБА_19, не відповідали фактичним обставинам посилався, що суттєвих обставин тієї ночі не памятає, хоча деякі обставини, нерозривно повязані між собою памятав.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду щодо відсутності щирого каяття ґрунтуються на повному , неупередженому дослідженні всіх обставин.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_3, наявність обставин, що помякшують та обтяжують покарання, приймаючи до уваги думку потерпілих, які наполягали на суворій мірі покарання, посилання у апеляційних скаргах на те, що ОСОБА_3 є молодою людиною, позитивно характеризується за місцем проживання, навчання , під час проходження військової служби, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є інвалідом третьої групи загального захворювання , якому протипоказані помірні фізичні та статичні навантаження, що підтверджується довідкою до акту МСЕК № 051967 від 29.10.2015 року та індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 1032 від 29.10.2015 року, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального, кримінального закону, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації призначено покарання, яке відповідає особі винного та характеру вчиненого діяння, є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч.2 ст.50 КК України.

Вимоги апеляційної скарги АТ «ОСОБА_2 ТАС» ( приватне) є безпідставними.

Судом першої інстанції з дотриманням Закону України « Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прийнято законне, обґрунтоване належним чином вмотивоване рішення в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_8 , ОСОБА_15.

Визначаючись щодо позовних вимог ОСОБА_8, суд виходив із поліса № АІ/ 3234180 обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чинного на час ДТП, згідно якого страхова сума за шкоду, заподіяну майну, на одно потерпілого визначено в сумі 50000 грн.

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону № 1961- IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В дотримання вимог ст. 30 Закону України « Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961- IV суд прийняв рішення, керуючись розясненнями , які містяться у пункту 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення , положення Закону № 1961-IV, враховуючи, що автомобіль фактично знищений суд на думку суду апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог потерпілої ОСОБА_8.

Доводи апеляційної скарги АТ «ОСОБА_2 ТАС» ( приватне) є необґрунтованими.

Приймаючи рішення щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_15 суд відповідно до № 221 ст.22 Закону № 1961 -IV, врахував страховий поліс, в якому зазначено, що цивільно правова відповідальність особи, яка керує автомобілем «ВАЗ 21101», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ПрАТ «ОСОБА_2 група «ТАС, де зазначено страхову суму 100000 грн..

Перевіривши належним чином доведеність позовних вимог, врахувавши, що винуватцем ДТП є ОСОБА_3, надані докази суд згідно з п. 24.1, ст.24 Закону № 1961 -IV , ст.26-1 Закону № 1961 IV, відповідно до п. 9.1, 9.3 ст. 9 Закону № 1961 -IV прийняв законне , належним чином обґрунтоване рішення щодо стягнення 68127,87 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди, тобто часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_15

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 409, 414 КПК України для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції ,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора , який брав участь у кримінальному провадженні ОСОБА_20 закрити.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, ПАТ « ОСОБА_2 ТАС» відхилити.

Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 02.02.2016 року щодо ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286 КК України залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення

Згідно ч.4 ст.532 КПК України рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення .

Судді:

ОСОБА_21 ОСОБА_22 ОСОБА_23