Рішення № 58063009, 30.05.2016, Оболонський районний суд міста Києва

30.05.2016 Справа № 756/4068/15-ц

Номер справи 756/4068/15-ц

Номер провадження 2/756/240/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року Оболонський районний суд міста Києва

в складі : головуючого -судді - Яценко Н.О.,

за участю секретаря - Супрун А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10026/0143 філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», ОСОБА_2 про визнання висновку незалежної оцінки, що не може бути використано у виконавчому провадженні та його скасування та об*єднані вимоги ОСОБА_1 до ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10026/0143 філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», ОСОБА_2 про визнання протоколу електронних торгів та протоколу електронних торгів недійсними, скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

27.03.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна группа» про визнання висновку незалежної оцінки, що не може бути використано у виконавчому провадженні та його скасування .

30.04.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про визнання протоколу електронних торгів та протоколу електронних торгів недійсними, скасування державної реєстрації. Ухвалою суду від 04.02.2016 року справи об*єднано в обдне провадження.

Також залучено до участі в розгляді справи в якості третіх осіб ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10026/0143 філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2

В обгрунтування позову від 27.03.1015 року вказує, що у відділі державної виконавчої служби Оболонського РУЮ у м.Києві на виконанні знаходиться виконавче провадження № 19614512 від 09.06.2010 року , відкрите відповідно до Постанови державного виконавця Джуманіяз А.А.

Виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа від 26.05.2010 року, що був виданий на виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28.04.2010 року по справі № 2-456/10 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

На виконання вимог ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем проведено оцінку майна ОСОБА_1, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Оцінку майна було здійснено ТОВ «Українська експертна группа». Вартість нерухомого майна - двокімнатної квартири № 26, загальною площею 51,8 кв.м., що перебуває у власності ОСОБА_1 було оцінено в суму 828748 грн.

Вважає, що даний висновок з незалежної оцінки майна є незаконним та не відповідає чинному законодавству.

Зазначає, що в порушення п.3 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» не була повідомлена про проведення оцінки майна від відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ у м.Києві, а тим паче про її результати повідомлення не надходило, чим було порушено право на подання заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.

Про існування висновку з незалежної оцінки майна стало відомо лише 12.03.2015 року.

Зазначила, що ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено рецензування звіту про оцінку майна. Постає питання про існування рецензії на висновок з незалежної оцінки майна, який міг би підтвердити законність та правильність складання висновку з незалежної оцінки майна відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно технічного паспорту на квартиру № 26 , що знаходиться у її власності, загальна площа квартири складає 50 кв.м., натомість у висновку з незалежної оцінки майна відображена загальна площа в 51,8 кв.м.

Вказує, що як слідує зі змісту висновку з незалежної оцінки майна проведеної ТОВ «Українська експертна група» вимоги Закону «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» і постанов Кабінету Міністрів не враховано, а встановлена оцінка вартості квартири № 26 у відповідності з національними стандартами № 1 і № 2 не відповідає ринковій вартості, а тому посилаючись на ст.33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» просить суд визнати висновок з незалежної оцінки майна, а саме двохкімнатної квартири № 26 , загальною площею 51,8 кв.м., що розташована за адресою : АДРЕСА_1, який зроблений товариством з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» таким, що не може бути використано у виконавчому провадженні та скасувати його.

В обгрунтування позову від 30.04.2015 року зазначає, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем було накладено арешт на її нерухоме майно, та виставлено його на електронні (прилюдні) торги (аукціон) які відбулися 30.03.2015 року.

По резальтатам торгів було акцептовано одну цінову пропозицію в розмірі 828748 грн. та сформовано протокол № 67298 проведення електронних торгів від 30.03.2015 року де переможцем визнано Учасника під № 22.

Вказана інформація відображена на інформаційному ресурсі «Система електронних торгів арештованого майна «СЕТАМ».

Підставою для визнання торгів недійсними є одночасна наявність двох фактів : порушення норм закону при проведенні торгів і порушення прав і законних інтересів особи , яка їх оспорює.

Оцінку майна було здійснено ТОВ «Українська експертна група». Вартість нерухомого майна - двокімнатної квартири 26 загальною площею 51,8 кв.м. , що перебуває у власності ОСОБА_1 було оцінено в розмірі 828 748 грн.

Про проведення оцінки майна від відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ в м.Києві а тим паче про її результати повідомлення не надходило, чим було порушено право на подання заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення.

Про існування виконавчого провадження та висновку з незалежної оцінки стало відомо лише 12.03.2015 року.

При цьому, підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Від організатора електронних торгів повідомлення на її адресу не надходило. Також відсутня інформація про розміщення в двох місцевих друкованих засобах інформації повідомлення про проведення електронних торгів, що являє собою порушення Тимчасового порядку та є підставою для визнання протоколу проведення еклектронних торгів № 67298 недійсним.

Зазначає, що відповідач не мав права виставляти квартиру на прилюдні торги.

Так, 06.06.2008 року між нею та ВАТ «Державний ощадний банк України» було укладено Кредитний договір № 2019 відповідно до договору банк надав кредит в сумі 50 000 доларів США зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов*язання за вищевказаним кредитним договором , було укладено договір іпотеки від 06.06.2010 р. за № 2324, предметом якого є нерухоме майно, а саме : двокімнатна квартира № АДРЕСА_1

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження , державним виконавцем було накладено арешт на належне позивачу майно, та виставлено його на електронні (прилюдні) торги (аукціон).

Законом України «Про мараторій » та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року № 1304-УІІ встановлено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов*язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими їм кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті , та за умови, що : таке нерухоме житлове майно використовується, як місце постійного проживання позичальника /майнового поручителя або є об*єктом незавершенного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Частиною 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» визначено, що протягом дії цього Закону інші Закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

12.03.2015 року на ім*я керівника ВДВС Оболонського РУЮ в м.Києві було направлено лист з проханням зняти вищевказане нерухоме майно з електронних (прилюдних) торгів (аукціону), проте відповідь не отримала.

Посилаючись на Закон України «Про виконавче провадження», Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» , Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, ст.ст.203, 216 ЦК України просить суд визнати недійсними електронні торги з продажу нерухомого майна, а саме двохкімнатної квартири 26 , що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, результати яких оформлені протоколом проведення електронних торгів № 67298 від 30 березня 2015 року ДП «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України. Визнати недійсним протокол № 67298 від 30 березня 2015 року проведення електронних торгів з продажу нерухомого майна - двохкімнатної квартири № 26, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 від 30 березня 2015 року, затверджений ДП «Інформаційний центр Міністерства юстиції України».

29.03.2016 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказує, що за результатами проведення торгів переможцем було визнано ОСОБА_2, на підтвердження чого був складений протокол . На підставі вказаного протоколу було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1

У випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відпаде підстава для реєстрації права власності ОСОБА_2 на вказану вище квартиру, внаслідок чого буде необхідність скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , в зв*язку з чим також просить суд скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з обставин викладених в позовних заявах та просив суд позов задовольнити.

Відповідачі в судові засідання не з*являлися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи без їх участі.

Представники третіх осіб - ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10026/0143 філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», та представник ОСОБА_2 та сама ОСОБА_2 в судовому засіданні протии позову заперечували посилаючись на необгрунтованість заявлених вимог та просили в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - ТОВ «Українська експертна группа» в судові засідання не з*являвся, про розгляд справи повідомлявся належним чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи без його участі.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників третіх осіб - ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого без балансового відділення № 10026/0143 філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», представника ОСОБА_2 та третю особу ОСОБА_2, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

У відділі Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві на виконанні знаходився виконавчий лист № 2-456/10, виданий Оболонським районним судом м. Києва, 26.05.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1, на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» кредитної заборгованості в сумі 508 799,21 грн.

В ході здійснення виконавчого провадження, було описано та оцінено для подальшої реалізації в рахунок погашення боргу, майно боржника - двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 51,8 кв.м, яка є предметом забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором.

ОСОБА_1 у своєму позові просить суд визнати висновок з незалежної оцінки зазначеного майна незаконним і скасувати його.

В своєму позові ОСОБА_1 стверджує, що їй не надходило повідомлення від державного виконавця про оцінку майна, а також повідомлення про результати оцінки майна.

Таке твердження не відповідає дійсності і спростовується наступними доказами:

24.07.2013 року державним виконавцем було здійснено опис зазначеної вище квартири, яка належить ОСОБА_1 та складено відповідний акт опису й арешту майна.

В акті зазначено, що вартість майна буде визначено експертом і описане майно буде передане для реалізації не раніше 01.08.2013 року. Майно прийняла на відповідальне зберігання сама ОСОБА_1 і отримала копію акта опису й арешту майна

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», 16.05.2014 року державний виконавець виніс постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, для визначення вартості описаного майна та направив постанову сторонам до відома, а оцінювачу для виконання

Отже, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про здійснення оцінки та визначення вартості описаної квартири.

Згідно вимог ч. 3 ст. 58 Закону 2677-VI: «Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем».

26.11.2014 року державний виконавець надіслав сторонам виконавчого провадження, в тому числі і боржнику ОСОБА_1, рекомендованим листом, за адресою її фактичного місця проживання Висновок з незалежної оцінки нерухомого майна від 27.10.2014 року. Згідно довідки відділення поштового зв'язку, лист було повернуто до відділу Державної виконавчої служби за закінченням встановленого строку зберігання

Отже, ОСОБА_1 вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки майна належним чином.

Позивачка стверджує, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено рецензування звіту про оцінку майна.

Рецензування звіту про оцінку майна передбачене частиною четвертою ст. 58 Закону 2677-VI: «У разі заперечення однієї із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення».

У матеріалах виконавчого провадження відсутнє заперечення позивача (боржника) проти результатів оцінки, стягувач не заперечував проти визначеної вартості майна отже, у державного виконавця не було підстав призначати рецензування звіту з оцінки майна. Таким чином, претензії позивача, щодо відсутності рецензії на звіт з оцінки майна не обґрунтовані!

Позивач також зазначає, що згідно технічного паспорту на квартиру № 26, що перебувала у її власності, загальна площа квартири складає 50 кв.м., натомість у Висновку з незалежної оцінки майна відображена загальна площа в 51,8 кв.м.

В даному випадку немає помилки, адже у технічному паспорті оговорено, що 50,00 кв.м - це площа без балконів і лоджій, а нижче зазначено, що квартира обладнана балконом 6,00 кв.м. Як відомо, балкони і лоджії зараховуються до загальної площі з урахуванням відповідних коефіцієнтів.

У правовстановлюючих документах на квартиру (Свідоцтво про право власності і Договір дарування частини квартири), загальна площа квартири вказана 51,80 кв.м.

Твердження Позивача, що висновок з незалежної оцінки майна є необґрунтованим і незаконним, а визначена вартість не відповідає ринковій, в зв'язку з тим, що на думку Позивача оцінювачем не дотримані вимоги Законодавства щодо порядку проведення оцінки майна, є необґрунтовані і не підтверджені належними доказами.

Висновок з незалежної оцінки майна, який оскаржує ОСОБА_1, не є окремим самостійним документом, а є лише складовою частиною Звіту з незалежної оцінки майна, який застосовується у виконавчому провадженні.

В рамках зазначеного виконавчого провадження, 30.03.2015 р. на електронних торгах було реалізовано предмет іпотеки (двокімнатну квартиру боржника) в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк». Частина коштів від реалізації іпотеки в сумі 495009,21 грн. (в межах суми за виконавчим листом), надійшли стягувачу у червні 2015 року, але враховуючи, що кредит ОСОБА_1 виданий у доларах США, то заборгованість за кредитним договором погашено не в повному обсязі. Як пояснив представник Банку в судовому засіданні добровільно борг позичальником не погашався і не погашається.

26.06.2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

В ході розгляду справи також встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час не допускала державного виконавця у квартиру для опису майна, в зв'язку з чим, державний виконавець звернувся до суду з поданням про примусове входження до житла боржника. Оболонський районний суд своєю ухвалою від 14.12.2011 року дозволив державному виконавцю здійснити примусове входження до житла і лише після цього, ОСОБА_1 надала доступ до квартири для її опису.

Крім цього, в рамках зазначеного виконавчого провадження (ще до реалізації квартири), працівниками ДАІ було затримано та 23.02.2013 року державним виконавцем примусово реалізовано транспортний засіб боржника ВАЗ 2113.

В своєму позові позивачка посилається на те, що їй не надходило повідомлення від організатора торгів про реалізацію її квартири, а також відсутня інформація про розміщення в двох місцевих друкованих засобах інформації повідомлення про проведення електронних торгів, що нібито є порушенням Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Проте, повідомлення про проведення електронних торгів розміщено у двох друкованих засобах інформації: в газеті «Avizo» № 19 від 13.03.2015 р. та в газеті «Експрес об'ява» № 9 від 13.03.2015 р. і таке повідомлення розміщено згідно вимог Тимчасового порядку реалізації арештованого майна - не пізніше, ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів - 30.03.2015 року .

Організатор торгів 16.03.2015 року направив також письмове повідомлення про проведення електронних торгів державному виконавцю, іпотекодавцю та іпотекодержателю. Якщо боржник не бажає отримувати свою кореспонденцію, - то в цьому немає вини організатора торгів .

ОСОБА_1 посилаючись на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року № 1304-VII, стверджує, що її квартира, як предмет іпотеки, не може бути реалізована в рахунок погашення боргу тому, що зазначена квартира є єдиним місцем постійного проживання ОСОБА_1 та її матері і іншого, придатного для проживання житла в користуванні вона не має.

Таке твердження спростовується копіями матеріалів виконавчого провадження ВП № 19614512.

При перевірці майнового стану боржника державним виконавцем отримано інформаційну довідку з Реєстру прав власності від 19.09.2014р., згідно якої за ОСОБА_1 зареєстроване домоволодіння в Баришівському районі Київської області. Після чого, на запит державного виконавця з Баришівського Бюро Технічної інвентаризації надійшли копії правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними будівлями, якими підтверджується право власності ОСОБА_1 на зазначене майно.

Цей будинок побудований у 2002 році та придбаний ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 14.07.2004 року саме як житловий будинок і повністю придатний для використання за цільовим призначенням. Будинок має два поверхи загальною площею 147,7 кв.м., чотири житлові кімнати загальною площею 52,40 кв.м. та всі необхідні допоміжні приміщення, що підтверджується поверховим планом та журналом обміру та розрахунків площ приміщень .

Отже, ОСОБА_1 має у власності інше житлове нерухоме майно, придатне для проживання, тому іпотечна квартира не підпадає під дію Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», і цілком законно виставлена державним виконавцем на реалізацію в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 перед банком.

Частиною першою ст. 60 Цивільного Процесуального Кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачка уже зверталася до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо неправомірної, на думку ОСОБА_1, передачі її квартири на реалізацію з посиланням на зазначений Закон та просила зняти майно з реалізації.

20.05.2015 року Оболонський районний суд м. Києва постановив ухвалу, якою відмовив ОСОБА_1 у задоволенні скарги.

Апеляційний суд м. Києва своєю ухвалою від 02.07.2015 року відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_1, а ухвалу районного суду залишив без змін .

За результатами проведення торгів переможцем було визнано ОСОБА_2, на підтвердження чого був складений протокол № 67298 проведення електронних торгів.

На підставі вказаного протоколу було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1

Таким чином, обставини, на які посилається позивачка у своєму позові, не доведені і не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому в задоволенні позовів слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 15, 60-61 ,88, 169, 208, 209, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» , суд, -

В И Р І Ш ИВ :

В задоволенні позовів ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: